Пошук по сайту


Тема 6. Загальні проблеми попередження злочинності - Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»

Сторінка7/11
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 6. Загальні проблеми попередження злочинності.

Головним напрямком у діяльності суспільства на всіх етапах його історичного розвитку в боротьбі зі злочинністю має бути профілактика злочинів. Ця проблема вже багато років привертає увагу як уряди держав, так і громадськість. Високий рівень злочинності робить проблему профілактики злободенною і актуальною у всьому суспільстві (в широких колах вчених-правознавців, філософів, кримінологів та практичних робітників правоохоронних органів і перш за все у працівників ОВС).

Профілактика злочинності – це багаторівнева система державних та громадських цілеспрямованих заходів щодо виявлення, усунення, нейтралізації причин та умов злочинності.

Залежно від ієрархії причин і умов злочинності розрізняють три основних рівня її попередження: загальносоціальний, соціально-кримінологічний та індивідуальний.

В залежності від масштабів виділяють: заходи загальної профілактики, що здійснюються до всього населення держави; спеціальної, що здійснюються в межах відомства чи великих соціальних груп (наприклад, мігрантів, неповнолітніх); в мікрогрупах (сім’я); індивідуальної профілактики (до окремої особи). За ознакою правового регулювання заходи профілактики поділяються на правові (регулюються нормами адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей права), неправові (регулюються мораллю, традиціями, технічними нормами).

За змістом (спрямованістю та видом їх дії) дає можливість виділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та обсягів на: соціально-економічні;

- організаційно-управлінські; ідеологічні; соціально-психологічні; медичні і психолого-педагогічні; технічні; правові.

 Суб’єктами профілактики злочинності (злочинів) є органи, установи, організації, підприємства, а також посадові особи (службовці) й окремі громадяни, на яких законом покладені завдання та функції по виявленню, усуненню, послабленню, нейтралізації причин та умов, які сприяють існуванню і поширенню злочинності в цілому, її окремих видів і конкретних злочинів, а також утриманню від переходу на злочинний шлях і забезпечення ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів (рецидиву).

 За завданнями, компетенцією і змістом попереджувальної діяльності суб’єкти профілактики класифікуються на: органи влади загальної компетенції (їх установи, організації, підприємства); неспеціалізовані; частково спеціалізовані; спеціалізовані органи.

Тема 7. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.

Вивчення цієї теми займає особливе місце, оскільки розглянуті в ній види асоціальної поведінки хоча в більшості випадків і не є злочинними, але дуже тісно пов’язані із вчиненням багатьох злочинів. Такі явища вважаються «фоновими явищами» злочинності, оскільки суттєво сприяють вчиненню різних злочинів. Потрібно мати чітке уявлення про криміногенність цих явищ, знати конкретні форми їх взаємозв’язку з різними видами злочинності, причинами та умовами, що сприяють пияцтву, наркотизму, статевій деморалізації. Такі знання важливі для здійснення успішної профілактики злочинів, пов’язаних з розглянутими видами антисоціальної поведінки.

Аналізуючи зв’язок злочинності з пияцтвом, слід мати на увазі, по-перше, вплив алкоголю на психіку людини, що провокує її на вчинення різних злочинів; по-друге, роль сп’яніння як віктимогенного фактора; по-третє, те, що приводом до вчинення багатьох злочинів є прагнення винного придбати спиртне.

Важливо знати основні показники, що характеризують зв’язок пияцтва з різними видами злочинів, поширеність «п’яної злочинності» у різних криміногенних групах. Вивчаючи обставини, що сприяють пияцтву в різних соціальних прошарках і демографічних групах населення, потрібно погоджувати їх з характером профілактичних заходів, що проводяться на загальносоціальному і спеціально-кримінологічному рівнях, роллю правоохоронних органів по їх усуненню.

Подібні питання повинні бути вивчені стосовно проблем наркоманії і її взаємозв’язку зі злочинністю. При цьому слід особливо звернути увагу на зростаючу суспільну небезпеку цього явища, що набуває все більшого поширення і все більш організованих форм.

Антисоціальна поведінка у сфері статевих відносин цікавить кримінологію головним чином у зв’язку з проституцією. Це явище викликає суспільне занепокоєння і привертає увагу правоохоронних органів не лише тим, що веде до деморалізації суспільства, яка поглиблюється, але й у більшості випадках стимулюється і контролюється злочинністю. Знання конкретних форм взаємозв’язку проституції з різними видами злочинів потрібно для успішного виявлення і викриття небезпечних злочинів.

Тема 8. Кримінологічна характеристика і профілактика

злочинності неповнолітніх та рецидиву злочинів.

Аналізуючи основні показники злочинності неповнолітніх, важливо виділити дві статево-вікових підгрупи неповнолітніх чоловічої і жіночої статі – 14-15 і 16-17 років. Важливо також мати на увазі антигромадські прояви «малолітніх» (осіб, які не досягли 14 років), які багато в чому визначають перспективи злочинності неповнолітніх.

Оцінюючи дані офіційної кримінальної статистики злочинності неповнолітніх, потрібно враховувати обставини, в силу яких статистичні показники не цілком відображають справжню картину злочинності підлітків. Це передусім висока латентність сімейно-побутових злочинів неповнолітніх, практика звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з застосуванням заходів виховного впливу, вікові обмеження кримінальної відповідальності неповнолітніх 14-15 років за багато антигромадських посягань тощо.

Вивчаючи структуру злочинності неповнолітніх і особливості вчинення ними різних злочинів, потрібно звернути увагу на специфічну підліткову мотивацію, характерну для багатьох крадіжок, грабежів, розбоїв, хуліганства і насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми. Оцінюючи показники злочинності неповнолітніх, дані про рецидив, групову злочинність і деякі інші показники, доцільно порівнювати їх з аналогічними показниками «дорослої» злочинності.

Дуже важливим питанням цієї теми є кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців. Особливо суттєві дані про особливості психіки неповнолітніх, їх морально-правові погляди і уявлення, які багато в чому визначають і пояснюють їх злочинну поведінку. Знання цих особливостей потрібне для успішного здійснення загальної й індивідуальної профілактики підліткової злочинності. Настільки ж важливе для організації ефективної профілактики злочинності неповнолітніх виявлення причин і умов їх антигромадської поведінки. У цьому випадку також важливе детальне знання всіх можливих несприятливих умов морального формування підлітків у сім’ї, навчальному і виробничому колективах, побутовому оточенні тощо. Специфічною для підлітків є криміногенна ситуація, що безпосередньо сприяє вчиненню ними конкретних злочинів.

Рецидивна злочинність – один з видів злочинності, що являє підвищену суспільну небезпеку і відрізняється сукупністю особливостей, які відносяться до детермінантів рецидивної злочинності, особи злочинців-рецидивістів, а також і до специфіки попередження злочинного рецидиву. Боротьба з рецидивною злочинністю – важлива ділянка діяльності правоохоронних органів, і тому вивченню цієї проблеми потрібно приділити підвищену увагу.

Насамперед варто розібратися в поняттях «рецидивна злочинність», «рецидив злочинів», «злочинний рецидив». Скласти чітке уявлення про види злочинного рецидиву, розмежувавши їх за правовим змістом на фактичний, кримінально-правовий, пенітенціарний; за характером вчинених злочинів – на загальний, спеціальний, кримінальний професіоналізм; за кількістю вчинених злочинів – на однократний і багаторазовий; за ступенем небезпеки – на простий, небезпечний, особливо небезпечний і т. ін. Соціальна оцінка злочинного рецидиву повинна відбивати його підвищену суспільну небезпеку з урахуванням особливостей особи рецидивіста, його негативного впливу на осіб, схильних до вчинення правопорушень. При цьому варто мати на увазі взаємозв’язок злочинного рецидиву з первинною злочинністю, що є необхідною передумовою і джерелом рецидивної злочинності і, певною мірою, містить у собі своєрідний криміногенний потенціал.

Розглядаючи основні показники рецидивної злочинності, - стан, структуру, рівень, динаміку, треба звернути увагу на порівняльну рецидивну небезпечність різних злочинів, а також зв’язок між кількістю судимостей особи і ступенем імовірності вчинення нею нового злочину. Заслуговує на особливу увагу характеристика особи злочинців-рецидивістів. Тут важливо виділити особливості їх соціально-демографічних характеристик на відміну від первинних злочинців – за статтю, віком, освітою, сімейним станом, соціальним статусом, а також за особливістю морально-психологічної сфери – потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями, моральними уявленнями і позиціями, рівнем інтелектуального розвитку, емоційними і вольовими якостями. Разом з тим загальна кримінологічна характеристика особи злочинців-рецидивістів повинна поєднувати і доповнюватися їх класифікацією у вигляді розмежування основних типів рецидивістів (антисоціальний, асоціальний, ситуативний) і змістовною характеристикою кожного з них.

Встановлення специфічних детермінант рецидивної злочинності дозволяє визначити й основні напрямки профілактики цього виду злочинності як на загальних, так і спеціально-кримінологічному рівнях, що регламентовано нормативними актами загальнодержавного і відомчого рівнів.

Тема 9. Кримінологічна характеристика та запобігання

організованої та професійної злочинності.

При вивченні цієї теми потрібно засвоїти, що злочинна діяльність – це особливий вид діяльності осіб, які, маючи загальні соціально-психологічні особливості, володіють певними знаннями та навичками вчинення того чи іншого виду злочинів.

Першою ознакою професійної злочинної діяльності є неодноразовість, тобто систематичність вчинення певних злочинів.

Слід усвідомити, що професійна злочинна діяльність є, як правило, основним видом діяльності і основним джерелом існування особи.

Професійне злочинне заняття, як і будь-яка професійна діяльність, передбачає використання спеціальних знарядь.

Також важливою ознакою злочинної діяльності є взаємозв’язок зі злочинним світом (наявність особливої субкультури: жаргону, татуювань тощо).

Розглядаючи професійну злочинність, варто зазначити, що цей вид злочинності нерідко ототожнюють з рецидивною та організованою злочинністю. Але це не зовсім так, оскільки професійний злочинець може зовсім не мати судимостей, а рецидивіст не завжди стає професійним злочинцем.

Потрібно звернути увагу на те, що особливостями сучасної професійної злочинності є універсальність особи, яка вчинює крадіжки, переходячи до пограбувань та розбійних нападів, а нерідко – до вбивств.

При розгляді причин та умов професійної злочинності, треба мати на увазі, що вони ідентичні як для організованої, так і рецидивної злочинності, але їм властиві свої особливості. Це передусім недоліки суспільного контролю та правоохоронної діяльності, що сприяють надбанню злочинної кваліфікації та спеціалізації.

Розкриваючи зміст системи профілактичних заходів, важливо знати, що формування їх відбувається на основі причин та умов, з урахуванням правової регламентації та практично випробуваних організаційних основ.

Групова злочинність може розглядатися як нижча (найпростіша) форма організованої злочинності. Потрібно розрізняти види злочинних груп, регламентовані кримінальним законодавством, їх відмінні ознаки, а також вміти охарактеризувати їх порівняльну суспільну небезпеку. Для кримінологічної характеристики організованої злочинності істотні: дані про поширеність організованої форми злочинної поведінки, різних видів злочинів і різних соціально-демографічних груп злочинців; дані про чисельність учасників злочинних груп; про співвідношення організованої і рецидивної злочинності; про кримінологічну типологію злочинних груп.

Звертаючись до понять організованої злочинності «організований злочин» і «організована злочинність», потрібно, насамперед, розібратися у їх співвідношенні та розмежуванні і виділити три рівні організованості в злочинності:

1) організовані злочинні групи, не пов’язані між собою;

2) стійкі ієрархічні злочинні групи зі складним внутрішнім розподілом ролей, прав і обов’язків;

3) організації злочинного середовища чи об’єднання взаємодія ієрархічних злочинних груп, їх зв’язок з офіційними соціальними структурами. На основі узагальнення різних підходів до ознак організованої злочинності, істотно при цьому розрізняти два види організованої злочинності - загальнокримінальну і господарсько-посадову, а також засвоїти, що такими є:

- стабільність, стійкість, тривалість і сталість злочинної діяльності;

- складна ієрархічна система організації злочинної діяльності;

- значна територіальна поширеність злочинної діяльності;

- розмаїтість злочинної діяльності за видами вчинених злочинів;

- зрощування загальнокримінальної і господарсько-посадової злочинної діяльності (“тіньова” економіка);

- зв’язок злочинної діяльності з офіційними структурами органів державної влади і управління (корупція);

- наявність матеріального фонду для забезпечення злочинної діяльності (“общак”).

З урахуванням названих вище ознак організованої злочинності визначається і її суспільна небезпека, головними проявами якої можна вважати:

- порушення соціальних норм громадського життя, дезорганізацію економіки, значний матеріальний збиток, заподіюваний окремим особам, господарським структурам, державі;

- значну соціальну дезорганізацію, що викликає занепокоєння населення;

- розтління структур влади, державного апарату.

При поясненні причин зростання організованої злочинності і її вкрай несприятливих тенденцій варто виходити з того, що вони складалися об’єктивно через негативні наслідки радикальних економічних, політичних, соціальних перетворень, що відбуваються в державі, порушень і перекручень загальновизнаних правил і норм соціального буття, допущених тоталітарним режимом у всіх сферах життя нашого суспільства, безперспективності соціалістичного ладу, що існував тривалий період.

Визначаючи основні напрямки профілактики організованої злочинності, потрібно виділити загальносоціальні заходи, здійснювані різними державними і суспільними структурами, і спеціально-кримінологічні заходи, особливо ті, що входять у компетенцію правоохоронних органів, а також їх нормативно-правову регламентацію.

Тема 10. Кримінологічна характеристика і попередження корупційої та загальнокримінальної корисливої злочинності.

Вивчення цієї теми треба розпочати із розкриття змісту поняття “корислива злочинність”. Корислива злочинність – це сукупність загально-кримінальних корисливих злочинів, тобто таких діянь, які полягають у прямому незаконному заволодінні чужим майном. Такі злочини вчинюються з корисливих мотивів і з метою безпідставного збагачення за рахунок цього майна, причому без використання суб’єктами свого службового становища і без порушення господарських зв’язків і відносин у сфері економіки.

До них входять насамперед крадіжки, грабежі, розбої, шахрайство, вимагання в різних його формах.

Важливо розкрити сутність ознак загальнокримінальних корисливих злочинів, таких як зазіхання на чуже майно; корислива мета; протиправне безоплатне вилучення; корисливе зазіхання поза господарською чи службовою діяльністю без використання винним свого становища.

Бажано показати основні кримінологічні характеристики цієї злочинності - стану, рівня, структури, динаміки, географії.

Потрібно також розкрити зміст основних причин корисливої злочинності. До яких відносять криміногенну роль соціально-економічної нерівності; матеріальний нестаток; ослаблення державного і соціально-правового контролю за економічною діяльністю; відставання законодавчого забезпечення боротьби з корисливими злочинами; недоліки діяльності правоохоронних органів.

Важливо зрозуміти, що стратегія профілактики корисливої злочинності полягає в локалізації явищ, що утворюють причинний комплекс загально-кримінальної корисливої злочинності, а також у запобіганні або послабленні наслідків дії цих явищ.

З цією метою передбачається здійснення заходів, які могли б забезпечити здатність економіки функціонувати в режимі розширеного відтворення, стійкості фінансової системи, а також інших заходів для зміцнення і розвитку економічних відносин.

Заходи профілактичного характеру – організаційні, спеціальні, соціальні – мають свою особливу сутність.

Потрібно також розкрити зміст правової та організаційної основи профілактичної діяльності правоохоронних органів щодо боротьби з корисливою злочинністю, її суб’єктів та матеріально-технічного забезпечення.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Навчально-методичний комплекс курсу
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету...

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «право інтелектуальної...
«право інтелектуальної власності» для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304)

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

К-сть За які кошти придбано
Програмно-методичний комплекс «Відеоінтерпретатор алгоритмів пошуку та сортування»

Керівництво школою складний динамічний процес, який включає в себе...
Комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №57 «загальноосвітній навчальний заклад I ступеня – гімназія»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка