Пошук по сайту


Тема 8. Кримінологічна характеристика і профілактика злочинності неповнолітніх та рецидивної злочинності

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»

Сторінка4/11
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 8. Кримінологічна характеристика і профілактика злочинності неповнолітніх та рецидивної злочинності.

Аналізуючи основні показники злочинності неповнолітніх, важливо виділити дві статево-вікових підгрупи неповнолітніх чоловічої і жіночої статі – 14-15 і 16-17 років. Важливо також мати на увазі антигромадські прояви «малолітніх» (осіб, які не досягли 14 років), які багато в чому визначають перспективи злочинності неповнолітніх.

Оцінюючи дані офіційної кримінальної статистики злочинності неповнолітніх, потрібно враховувати обставини, в силу яких статистичні показники не цілком відображають справжню картину злочинності підлітків. Це передусім висока латентність сімейно-побутових злочинів неповнолітніх, практика звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з застосуванням заходів виховного впливу, вікові обмеження кримінальної відповідальності неповнолітніх 14-15 років за багато антигромадських посягань тощо.

Вивчаючи структуру злочинності неповнолітніх і особливості вчинення ними різних злочинів, потрібно звернути увагу на специфічну підліткову мотивацію, характерну для багатьох крадіжок, грабежів, розбоїв, хуліганства і насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми. Оцінюючи показники злочинності неповнолітніх, дані про рецидив, групову злочинність і деякі інші показники, доцільно порівнювати їх з аналогічними показниками «дорослої» злочинності.

Дуже важливим питанням цієї теми є кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців. Особливо суттєві дані про особливості психіки неповнолітніх, їх морально-правові погляди і уявлення, які багато в чому визначають і пояснюють їх злочинну поведінку. Знання цих особливостей потрібне для успішного здійснення загальної й індивідуальної профілактики підліткової злочинності. Настільки ж важливе для організації ефективної профілактики злочинності неповнолітніх виявлення причин і умов їх антигромадської поведінки. У цьому випадку також важливе детальне знання всіх можливих несприятливих умов морального формування підлітків у сім’ї, навчальному і виробничому колективах, побутовому оточенні тощо. Специфічною для підлітків є криміногенна ситуація, що безпосередньо сприяє вчиненню ними конкретних злочинів.

Кримінологічна характеристика і профілактика рецидивної злочинності.

(частина 2)

Рецидивна злочинність – один з видів злочинності, що являє підвищену суспільну небезпеку і відрізняється сукупністю особливостей, які відносяться до детермінантів рецидивної злочинності, особи злочинців-рецидивістів, а також і до специфіки попередження злочинного рецидиву. Боротьба з рецидивною злочинністю – важлива ділянка діяльності правоохоронних органів, і тому вивченню цієї проблеми потрібно приділити підвищену увагу.

Насамперед варто розібратися в поняттях «рецидивна злочинність», «рецидив злочинів», «злочинний рецидив». Скласти чітке уявлення про види злочинного рецидиву, розмежувавши їх за правовим змістом на фактичний, кримінально-правовий, пенітенціарний; за характером вчинених злочинів – на загальний, спеціальний, кримінальний професіоналізм; за кількістю вчинених злочинів – на однократний і багаторазовий; за ступенем небезпеки – на простий, небезпечний, особливо небезпечний і т. ін. Соціальна оцінка злочинного рецидиву повинна відбивати його підвищену суспільну небезпеку з урахуванням особливостей особи рецидивіста, його негативного впливу на осіб, схильних до вчинення правопорушень. При цьому варто мати на увазі взаємозв’язок злочинного рецидиву з первинною злочинністю, що є необхідною передумовою і джерелом рецидивної злочинності і, певною мірою, містить у собі своєрідний криміногенний потенціал.

Розглядаючи основні показники рецидивної злочинності, - стан, структуру, рівень, динаміку, треба звернути увагу на порівняльну рецидивну небезпечність різних злочинів, а також зв’язок між кількістю судимостей особи і ступенем імовірності вчинення нею нового злочину. Заслуговує на особливу увагу характеристика особи злочинців-рецидивістів. Тут важливо виділити особливості їх соціально-демографічних характеристик на відміну від первинних злочинців – за статтю, віком, освітою, сімейним станом, соціальним статусом, а також за особливістю морально-психологічної сфери – потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями, моральними уявленнями і позиціями, рівнем інтелектуального розвитку, емоційними і вольовими якостями. Разом з тим загальна кримінологічна характеристика особи злочинців-рецидивістів повинна поєднувати і доповнюватися їх класифікацією у вигляді розмежування основних типів рецидивістів (антисоціальний, асоціальний, ситуативний) і змістовною характеристикою кожного з них.

Встановлення специфічних детермінант рецидивної злочинності дозволяє визначити й основні напрямки профілактики цього виду злочинності як на загальних, так і спеціально-кримінологічному рівнях, що регламентовано нормативними актами загальнодержавного і відомчого рівнів.

Література до теми 8

  1. Бакаєв А.А. Лелеков В.А. Остапенко Н.И. О мерах по совершенствованию правового обеспечения профилактики правонарушений несовершенннолетних// Российский следователь.- 2003.- №5.- С.7-13.

  2. Герасимова О.И. Особенности формирования девиантного поведения несовершеннолетних в современных условиях// Российский следователь.- 2005.- №4.- С.25-27.

  3. Данилова С.И. Предупреждение преступности несовершеннолетних: история и современность// Российский следователь.- 2003.- №6.- С.15-17.

  4. Дымов Г.А. Взаимодействие уголовного розыска и подразделений по профилактике преступлений несовершеннолетних органов внутренних дел в раскрытии грабежей и разбоев, совершаемых несовершеннолетними// Российский следователь.- 2005.- №6.- С.47-51.

  5. Женунтий В.И., Витвицкая В.В. Криминологические проблемы предупреждения преступных посягательств на нравственное и физическое развитие несовершеннолетних: Монография/ МВД Украины. Донецкий юрид. ин-т МВД при Донецком нац. ун-те.- Донецк, 2005.- 276с.-

  6. Лагошина, Т Хорьков В. Комиссии по делам несовершеннолетних// Законность.- 2005.- №9.- С.45-47.

  7. Лебедев С.Я. Традиционное и нетрадиционное в преступности несовершеннолетних: новая идеология предупреждения// Российский следователь.- 2004.- №2.- С.33-35.

  8. Лелеков В.А. Методика изучения преступности несовершеннолетних и молодежи на региональном уровне// Российский следователь.- 2004.- №3.- С.35-38.

  9. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів серед неповнолітніх: Навч. посібник/ НАВСУ. Упр. кримін. міліції в справах неповноліт. НДІ проблем боротьби зі злочинністю; За ред. Я.Ю.Кондратьєва.- Київ, 2005.- 184с.




  1. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1995р.

  2. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку» від 16 червня 1999 року N 650/99.

  3. Постанова Кабінету Міністрів України № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки» від 20 грудня 2006 р.

  4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с.

  5. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика. – К., 1997.

  6. Лукьянов Ю.И. Организация органами внутренних дел предупреждения рецидивных преступлений. -Хабаровск, 1988.

  7. Попов В.И. Особо опасный рецидив: криминологический и уголовно-правовой аспекты. Учебное пособие. - М., 1996.

  8. Тирский В.В. и др. Предупреждение рецидива преступлений. - Томск, 1990.

Тема 9. Кримінологічна характеристика та запобігання

організованої та професійної злочинності.

При вивченні цієї теми потрібно засвоїти, що злочинна діяльність – це особливий вид діяльності осіб, які, маючи загальні соціально-психологічні особливості, володіють певними знаннями та навичками вчинення того чи іншого виду злочинів.

Першою ознакою професійної злочинної діяльності є неодноразовість, тобто систематичність вчинення певних злочинів.

Слід усвідомити, що професійна злочинна діяльність є, як правило, основним видом діяльності і основним джерелом існування особи.

Професійне злочинне заняття, як і будь-яка професійна діяльність, передбачає використання спеціальних знарядь.

Також важливою ознакою злочинної діяльності є взаємозв’язок зі злочинним світом (наявність особливої субкультури: жаргону, татуювань тощо).

Розглядаючи професійну злочинність, варто зазначити, що цей вид злочинності нерідко ототожнюють з рецидивною та організованою злочинністю. Але це не зовсім так, оскільки професійний злочинець може зовсім не мати судимостей, а рецидивіст не завжди стає професійним злочинцем.

Потрібно звернути увагу на те, що особливостями сучасної професійної злочинності є універсальність особи, яка вчинює крадіжки, переходячи до пограбувань та розбійних нападів, а нерідко – до вбивств.

При розгляді причин та умов професійної злочинності, треба мати на увазі, що вони ідентичні як для організованої, так і рецидивної злочинності, але їм властиві свої особливості. Це передусім недоліки суспільного контролю та правоохоронної діяльності, що сприяють надбанню злочинної кваліфікації та спеціалізації.

Розкриваючи зміст системи профілактичних заходів, важливо знати, що формування їх відбувається на основі причин та умов, з урахуванням правової регламентації та практично випробуваних організаційних основ.

Групова злочинність може розглядатися як нижча (найпростіша) форма організованої злочинності. Потрібно розрізняти види злочинних груп, регламентовані кримінальним законодавством, їх відмінні ознаки, а також вміти охарактеризувати їх порівняльну суспільну небезпеку. Для кримінологічної характеристики організованої злочинності істотні: дані про поширеність організованої форми злочинної поведінки, різних видів злочинів і різних соціально-демографічних груп злочинців; дані про чисельність учасників злочинних груп; про співвідношення організованої і рецидивної злочинності; про кримінологічну типологію злочинних груп.

Звертаючись до понять організованої злочинності «організований злочин» і «організована злочинність», потрібно, насамперед, розібратися у їх співвідношенні та розмежуванні і виділити три рівні організованості в злочинності:

1) організовані злочинні групи, не пов’язані між собою;

2) стійкі ієрархічні злочинні групи зі складним внутрішнім розподілом ролей, прав і обов’язків;

3) організації злочинного середовища чи об’єднання взаємодія ієрархічних злочинних груп, їх зв’язок з офіційними соціальними структурами. На основі узагальнення різних підходів до ознак організованої злочинності, істотно при цьому розрізняти два види організованої злочинності - загальнокримінальну і господарсько-посадову, а також засвоїти, що такими є:

- стабільність, стійкість, тривалість і сталість злочинної діяльності;

- складна ієрархічна система організації злочинної діяльності;

- значна територіальна поширеність злочинної діяльності;

- розмаїтість злочинної діяльності за видами вчинених злочинів;

- зрощування загальнокримінальної і господарсько-посадової злочинної діяльності (“тіньова” економіка);

- зв’язок злочинної діяльності з офіційними структурами органів державної влади і управління (корупція);

- наявність матеріального фонду для забезпечення злочинної діяльності (“общак”).

З урахуванням названих вище ознак організованої злочинності визначається і її суспільна небезпека, головними проявами якої можна вважати:

- порушення соціальних норм громадського життя, дезорганізацію економіки, значний матеріальний збиток, заподіюваний окремим особам, господарським структурам, державі;

- значну соціальну дезорганізацію, що викликає занепокоєння населення;

- розтління структур влади, державного апарату.

При поясненні причин зростання організованої злочинності і її вкрай несприятливих тенденцій варто виходити з того, що вони складалися об’єктивно через негативні наслідки радикальних економічних, політичних, соціальних перетворень, що відбуваються в державі, порушень і перекручень загальновизнаних правил і норм соціального буття, допущених тоталітарним режимом у всіх сферах життя нашого суспільства, безперспективності соціалістичного ладу, що існував тривалий період.

Визначаючи основні напрямки профілактики організованої злочинності, потрібно виділити загальносоціальні заходи, здійснювані різними державними і суспільними структурами, і спеціально-кримінологічні заходи, особливо ті, що входять у компетенцію правоохоронних органів, а також їх нормативно-правову регламентацію.

Література до теми 9:

  1. Баронин А.С. Психологический профиль убийц. Пособие по криминальной психологии и криминалистике.- Киев: ПАЛИВОДА А.В., 2001.- 175с.-

  2. Борисов С. Багровые хроники: Преступники и преступления.- М.: Книги "Искателя", 2004.- 319с

  3. Геснер Г., Херцог У. За фасадом права: методы новой тайной полиции. - М., 1990.

  4. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и настоящее. М., 1990.

  5. Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю: Матеріали регіон. наук.-практич.ї конференції (19.05.2004 р.)/ МВС України. Донецьк. юрид. ін-т МВС при Донецьк. нац. університеті.- Донецьк, 2004.- 197с.

  6. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року із змінами та доповненнями від 09.02.2006 р. №3421-ІУ.

  7. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року із змінами та доповненнями від 01.12.2006 р. №424-У.

  8. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) від 4 лютого 2004 року №1433 - IV.

  9. Указ Президента України N 742 від 11 вересня 2006 року «Про Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності»

  10. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: Монографія.- Харків: Регіон-інформ, 2004.- 210с.-

  11. Профілактика та виявлення злочинів у сфері економіки шляхом впровадження та використання захищених бланків суворого обліку: Метод. рек./ МВС України.НАВСУ.НДІ проблем боротьби зі злочинністю; Черкасов Ю.Е., Литвиненко В.І., Кулик О.Г., Козлюк В.В.; За ред. В.Д.Сущенко.- К., 2003.- 28с.

  12. Система оказания помощи потерпевшим от торговли людьми в Украине (по результаьам исследования): Монография/ Междунар. женский правозащит. центр "Ла Страда Украина". Гос. ин-т проблем семьи и молодежи; Е.Левченко, О.Калашник, И.Шваб и др.- Киев, 2004.- 126с.-

  13. Соціальний аналіз основних чинників торгівлі людьми: реальна ситуація та шляхи запобігання/ Державний комітет України у справах сім'ї та молоді. Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді. Укр. ін-т соціальних досліджень; Авт. кол.: А.В.Алексєєва, Ю.М.Галустян, К.Б.Левченко та ін.- Київ, 2003.- 91с.

Тема 10. Кримінологічна характеристика і попередження корупційої

та загальнокримінальної корисливої злочинності.

Вивчення цієї теми треба розпочати із розкриття змісту поняття “корислива злочинність”. Корислива злочинність – це сукупність загально-кримінальних корисливих злочинів, тобто таких діянь, які полягають у прямому незаконному заволодінні чужим майном. Такі злочини вчинюються з корисливих мотивів і з метою безпідставного збагачення за рахунок цього майна, причому без використання суб’єктами свого службового становища і без порушення господарських зв’язків і відносин у сфері економіки.

До них входять насамперед крадіжки, грабежі, розбої, шахрайство, вимагання в різних його формах.

Важливо розкрити сутність ознак загальнокримінальних корисливих злочинів, таких як зазіхання на чуже майно; корислива мета; протиправне безоплатне вилучення; корисливе зазіхання поза господарською чи службовою діяльністю без використання винним свого становища.

Бажано показати основні кримінологічні характеристики цієї злочинності - стану, рівня, структури, динаміки, географії.

Потрібно також розкрити зміст основних причин корисливої злочинності. До яких відносять криміногенну роль соціально-економічної нерівності; матеріальний нестаток; ослаблення державного і соціально-правового контролю за економічною діяльністю; відставання законодавчого забезпечення боротьби з корисливими злочинами; недоліки діяльності правоохоронних органів.

Важливо зрозуміти, що стратегія профілактики корисливої злочинності полягає в локалізації явищ, що утворюють причинний комплекс загально-кримінальної корисливої злочинності, а також у запобіганні або послабленні наслідків дії цих явищ.

З цією метою передбачається здійснення заходів, які могли б забезпечити здатність економіки функціонувати в режимі розширеного відтворення, стійкості фінансової системи, а також інших заходів для зміцнення і розвитку економічних відносин.

Заходи профілактичного характеру – організаційні, спеціальні, соціальні – мають свою особливу сутність.

Потрібно також розкрити зміст правової та організаційної основи профілактичної діяльності правоохоронних органів щодо боротьби з корисливою злочинністю, її суб’єктів та матеріально-технічного забезпечення.

Література до теми 10:

    1. Боротьба з відмиванням коштів: правовий, організаційний та практичний аспекти/ Держ. комітет фінансового моніторінгу України. Ін-т законодавства ВР України; С.Г.Гуржій, О.Л.Копиленко, Я.В.Янушевич, О.Ю.Фещенко, А.Т.Ковальчук; Ред. М.Я.Азарова.- К.: Парламентське вид-во, 2005.- 215с.-

    2. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): Науково-практич. журнал. №11/2005/ МНДЦ з проблем БОЗ.- Київ, 2005.- 231с.

    3. Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми)/ НАН України; Ін-т держ. права ім.В.М.Корецького; Ін-т вивч. проблем злочинності АПН України.- Харків: Право, 2001.- 262с.

    4. Быргэу М.М. Организация профилактики преступлений органами внутренних дел: концептуальные основы, практика, перспективы совершенствования (опыт Республики Молдова): Монография/ МВД Украины. НУВД; Под общ. ред. А.М.Бандурки.- Харьков: Изд. НУВД, 2004.- 253с.

    5. Гуславський В.С. Співробітництво у правоохоронній сфері: Україна та Співдружність Незалежних Держав: Монографія/ МВС України. НУВС; За ред. О.М.Бандурки.- Харків: НУВС, 2005.- 364с.-

    6. Клюєв О. Загальнотеоретичний аналіз видів профілактичної діяльності на місцевому рівні // Право і безпека.-2004.-№3.-С.58.

    7. Клюєв О. Розмежування запобіжної і профілактичної діяльності органів внутрішніх справ // Право України.-К., 2005.-№3.-С.98-101.

    8. Коноваленко О.О. Особа злочинця корисливо-насильницької спрямованості: кримінологічна характеристика і типологія//Право України. 2006. № 4 с. 75-77.

    9. Лозовицкая Г.П. О некоторых криминологических и уголовно-правовых проблемах борьбы с посягательствами, совершенными в составе организованных групп и преступных сообществ, на участников правосудия// Российский следователь.- 2006.- №2.- С.36-40.

    10. Никитин Н.В. Проблемы социально-трудовой реабилитации// Российский следователь.- 2006.- №4.- С.39-42.

    11. Семенов В.М. Об общесоциальных мерах по предупреждению краж// Российский следователь.- 2006.- №1.- С.43-46.

    12. Умисні вбивства. Профілактика та розкриття: Практичний посібник/ О.П.Снігерьов, В.В.Матвійчук, Д.Й.Никифорчук.- К.: КНТ, 2005.- 99с.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Навчально-методичний комплекс курсу
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету...

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «право інтелектуальної...
«право інтелектуальної власності» для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304)

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

К-сть За які кошти придбано
Програмно-методичний комплекс «Відеоінтерпретатор алгоритмів пошуку та сортування»

Керівництво школою складний динамічний процес, який включає в себе...
Комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №57 «загальноосвітній навчальний заклад I ступеня – гімназія»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка