Пошук по сайту


Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»

Сторінка1/11
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Навчально-методичний комплекс з дисципліни

«Кримінологія»

Для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом 6.030401 «Правознавство»

галузь знань 0304 ,,Право”



Київ-2013

Укладач:

доцент кафедри кримінального права і криміналістики юридичного факультету навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат юридичних наук, доцент Раєцька Л.В.

Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінологія» затверджено на засіданні кафедри кримінального права і криміналістики ННІПП НАВС, протокол № 1 від 30.09.2013 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Кримінологія – комплексна наука про злочинність, особу злочинця, причини і умови, що детермінують злочинність і окремі злочинні посягання та заходи нормативно-правового і соціального впливу на них з метою контролю та протидії цим негативним явищам.

Вивчення кримінології грунтується на історико-діалектичному підході із застосуванням основних положень філософії, права, соціології, психології та інших наук.

Беручи до уваги реальний стан кримінологічної обстановки в нашій країні та враховуючи сучасний стан кримінологічної науки і позиції нового українського законодавства, необхідно удосконалювати та розробляти ефективні заходи протидії злочинності, використовуючи при цьому позитивний міжнародний досвід.

Вивчення кримінології є важливою складовою професійною підготовки юристів. Під час боротьби зі злочинністю недостатньо знати правила кваліфікації злочинів і призначення покарання. На практиці юристам необхідно використовувати методику, прийоми виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, брати активну участь у розробці і реалізації заходів протидії злочинності.

У зв’язку з цим випускникам юридичних факультетів вищих навчальних закладів необхідно прищепити кримінологічне мислення, дати необхідні кримінологічні знання, оволодівши якими вони не розглядатимуть боротьбу із злочинністю з вузьких позицій.

Вивчення курсу передбачає засвоєння студентами різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці кримінології, розвиток вміння критично обгрунтовувати проблемні питання, щоб мати про них свою думку та розвиток правового мислення, що допоможе при розробці дієвих заходів профілактики злочинності.

Таким чином, метою курсу кримінології є не лише детальне вивчення студентами матеріалів лекцій, учбових посібників, нормативно-правових актів, а й необхідність вивчення додаткової вітчизняної та зарубіжної літератури у цій сфері, що буде сприяти правильному вмінню аналізувати конкретні обставини, засвоєнню основних проблем науки кримінології, знанню актуальних тенденцій кримінологічної політики в Україні на сучасному етапі.

Навчальна програма дисципліни

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кримінологія відноситься до навчальних дисциплін, які мають важливе значення для професійного становлення юристів у цілому, зокрема юристів-правоохоронців. Викладання ґрунтується на взаємозв’язку досягнень кримінологічної науки та практики їх застосування у професійній діяльності.

Кримінологія тісно пов’язана з іншими юридичними дисциплінами (кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінально-виконавчим правом, правовою статистикою), а також з психологією і соціологією. Суміжні дисципліни дозволяють більш глибоко усвідомити сутність злочинності і практику впливу на це суспільно небезпечне явище. Практична реалізація кримінологічних рекомендацій передбачає знання різних галузей права і конкретних нормативних джерел.

Основним методом вивчення курсу у вищій школі є самостійна робота, що включає в себе глибоке вивчення монографій та навчальних посібників з кримінології, а також нормативних джерел.

Курс кримінології складається з двох розділів:

1) загальної частини, де розглядаються загальнотеоретичні проблеми кримінології;

2) особливої частини, де розкривається кримінологічна характеристика та профілактичний вплив на окремі види злочинності.

Цільове призначення полягає у тому, що кримінологія є однією з профілюючих навчальних дисциплін, її вивчення - необхідна передумова професійного становлення майбутніх правознавців. Ця програма розроблена відповідно до вимог Державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, з урахуванням типових професійних освітніх програм і кваліфікаційних вимог до випускників вузів зі спеціальності «Юриспруденція», кваліфікаційних академічних ступенів бакалавр і спеціаліст права.

У процесі викладання і самостійного вивчення курсантами кримінології на основі комплексного підходу до навчання досягаються наступні цілі:

а) практична - вміння застосовувати кримінологічні рекомендації у практичній діяльності, при розробці та реалізації різних заходів впливу на злочинність;

б) освітня - засвоєння теоретичних положень кримінології про сутність злочинності, її причини, заходи впливу на неї;

в) виховна - формування наукового світогляду та кримінологічного мислення, що передбачає усвідомлення особами, що навчаються:

• сутності злочинності як однієї з форм зла та соціальної патології;

• можливостей суспільства, соціальних груп та окремої людини впливати на це явище;

• з’ясування суті загальної та приватної превенції, а також місця кримінальної відповідальності і кримінального покарання у системі заходів запобігання злочинам, руйнуючої дії на злочинність;

• осмислення з цих позицій проміжних і кінцевих цілей майбутньої професійної діяльності.

У результаті вивчення курсу курсанти повинні знати:

• сутність злочинності та її кримінологічні характеристики;

• причини злочинності в Україні;

• теоретичні основи впливу на злочинність;

• причини і заходи впливу на окремі види злочинності;

вміти:

• вивчати особистість, виявляти криміногенні якості та розробляти заходи їх корекції;

• виявляти причини й умови злочину, розробляти пропозиції щодо їх усунення;

• проводити кримінологічне прогнозування індивідуального злочинної поведінки та злочинності;

• розробляти і самостійно реалізовувати заходи впливу на злочинність;

• розробляти і реалізовувати заходи віктимологічного захисту від злочинів;

• організовувати і проводити кримінологічні дослідження;

ознайомитися:

• з історією кримінології;

• з основними світовими тенденціями розвитку злочинності;

• з загальносоціальних чинниками злочинності;

• з закордонними кримінологічні теоріями;

• з практикою впливу на злочинність у зарубіжних країнах;

• з основами соціологічних і статистичних методів проведення кримінологічних досліджень.

  1. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.

При вивченні цієї теми, слід звернути увагу, що кримінологія на відміну від кримінального права й інших правових наук не має своєї власної систематизованої сукупності правових норм, що були би предметом її вивчення. Тому ми маємо тут справу в основному з галуззю наукових знань, з особливою галуззю науки.

Зазначимо, кримінологія є однією з суспільних наук і її міс­це на стику філософії, соціології, психології, правознавства та деяких інших наук. До правознавства кримінологія має відношення тому, що яви­ща, які вона вивчає, базуються на кримінально-правових поняттях “злочин” і “злочинець”. Профілактика злочинів теж має правову основу або правовий аспект. А детермінанти злочинності, особа злочинця пов’язані з дефектами правосвідомості, психології тощо. Разом з тим вивчення злочинності як соціального явища, особи злочинця та засобів протидії злочин­ності не обмежується тільки правовими характеристиками. Аналіз цих проблем лежить у сфері предмета соціології. Вже тому кримінологія є не чисто правова, а соціолого-правова на­ука.

Предмет кримінології — характеризує загальний зміст науки кримінології, визначає напрямки та завдання наукового дослідження. У процесі свого розвитку кримінологія окреслила свій предмет, до якого нині входять чотири основні елементи: злочинність, особа злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності

Звичайно, основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, які стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусійним у зв’язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридичні науки. До цих елементів відносять: жертва злочину; супутні злочинності негативні соціальні явища; суїцидальна поведінка (проблема самогуб­ства); прогнозування злочинності, а також планування заходів протидії їй; кримінально-правова статистика, яка є основою аналізу стану злочинності у суспільстві; методика вивчення злочинності.

Слід звернути увагу, кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему, поділяється на Загальну і Особливу (спеціальну) частини.

Загальна частина вивчає загальнотеоретич­ні питання (поняття криміноло­гії як науки, її предмет, завдання, функції, система, методологія і методика досліджень, історія розвитку кримінології та аналіз її основних теорій). В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, жінок, злочинності в місцях позбавлення волі та ін.

З метою глибокого вивчення будь-якої науки, в тому числі й кримінології, необхідно засвоїти не тільки сучасне становище розвитку науки, а й дослідити її початки становлення, основні етапи розвитку, основні ідеї, концепції, погляди. Починаючи з стародавніх часів проблеми злочинності, заходи боротьби з нею приваблювали увагу філософів, юристів, представників інших галузей знань.

Одна з найбільш розповсюджених класифікацій кримінологічної думки, відокремлює три основних періоди розвитку науки: класичний (друга половина XVІІІ ст. до останньої треті XІX ст.); позитивістський (з останньої третини XIX ст. до 20-х років XX ст.); сучасний — з 30-х років XX ст. дотепер.

Класичний період кримінології випливає безпосередньо з ідейних течій просвіти періоду переходу від феодалізму до капіталізму (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Він передував, а потім супроводжував перетворення в державному, суспільному та духовному житті, що зумовлювались буржуазно-демократичними революціями в Європі. Під класичною школою кримінології слід розуміти систему ідей про злочини й боротьбу з ними, що сформувались у межах так званої класичної школи кримінального права, яку заснував дворянин Ч. Беккаріа з Мілана. Основні положення свого вчення він сформулював у вже згадуваній праці "Про злочини і покарання".

Від науки класичного періоду позитивістська кримінологія відрізнялася широким застосуванням статистичних та інших фактичних даних про вчинені злочини. Позитивістська кримінологія розвивалась у двох основних напрямах — біологічному та соціологічному. Незважаючи на суттєву відмінність поглядів крайніх представників цих напрямів, межа між ними з часом дещо розмилась і відбулося взаємне проникнення, яке виявилося, зокрема, у появі психологічних теорій кримінології.

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба у глибоких кримінологічних теоріях і побудовах виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним з крайніх проявів зла і потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції.

Але, ще до виникнення кримінології як науки, питання запобігання злочинів були об’єктом зацікавленості багатьох вчених, починаючи з античного часу.

Взаємозв’язок ”Кримінології та профілактики злочинів” з іншими дисциплінами:

Питання про зв’язок кримінології з іншими науками є складовою частиною питання про її предмет. Комплексний характер кримінології визначає і безліч її зв’язків з іншими як суспільними, так і природничими науками. Суспільні науки, з якими кримінологія безпосередньо пов’я­зана, можна класифікувати у такому порядку: філософсько-соціологічні; юридичні; психолого-педагогічні; економічні.

1). Зв’язок кримінології з філософією виявляється у тому, що закони і категорії останньої є обов’язковими для криміноло­гічних досліджень, дозволяють вірно розкрити суть і зміст злочинності, її зв’язки з іншими соціальними явищами. Особливо тісним є зв’язки з соціологією, яка збагачує кримінологію безліччю емпіричних даних про суспільні явища та їх розвиток (міграція, урбаніза­ція, соціальна активність людей, умови й спосіб їх життя і т.п.). Крім того, кримінологія широко застосовує методи со­ціології при проведенні своїх досліджень (опитування, тестування, спостереження). У свою чергу, кримінологічні висновки збагачують і соціологію, роблять її більш всеохоплюючою.

2). Найтісніше пов’язана кримінологія з юри­дичними науками, особливо з кримінальним правом. Низка понять, якими оперує кримінологія, є кримінально-правовими: злочин, кримінальна відповідальність і покарання, судимість, рецидив тощо. Розглядаючи злочинність, кримі­нологія опирається на кримінальне законодавство, оскільки зміни в ньому (криміналізація чи декриміналізація діянь) завжди ведуть до кількісних та якісних змін самої злочинності. З іншого боку, кримінологічна інформація дає змогу визначити ті суспільні відносини, які потребують або не потребують кримінально-правового захисту.

Кримінально-правова статистика забезпечує кримінологію емпіричними даними про злочини і осіб, які їх вчинили, а також репрезентативність досліджень.

Зв’язок науки кримінально-процесуального права з кримінологією по­лягає у визначенні процесуальних вимог щодо виявлення причин та умов злочинів (статті 23 і 231 КПК України), а також форм реагування на них. Кримінологічні ж до­слідження допомагають удосконалювати у цьому напрямі кримінально-процесуальне законодавство.

У різних аспектах можна простежити зв’язок кримі­нології з криміналістикою. З одного боку, теоретичні виснов­ки про детермінанти злочинів, відпрацьовані криміноло­гією, мають визначальне значення для методики і тактики розслідування злочинів. З іншого – криміналістичні засоби розкриття злочинів застосовуються у кримінології при вивченні проблем їх профілактики.

Очевидним є взаємозв’язок кримінології і науки кримінально-виконавчого права, яка широко використовує висновки кри­мінології в процесі ви­правлення і перевиховання засуджених осіб, попередження скоєння ними нових злочинів тощо. В свою чергу, кримінологія вра­ховує пенітенціарний досвід для вирішення завдань боротьби із злочинністю.

Вивчення проблем протидії злочинності неможливе без використання комплексу знань зі сфери конституційного, державного, ад­міністративного, цивільного, сімейного, трудового та інших галузей права. Правовідносини, які вивчаються на­званими вище юридичними науками, теж є об’єктом злочинних по­сягань, а отже, і предметом кримінологічних досліджень.

3). Кримінологія тісно пов’язана з психолого-педагогічними науками. Теоретичні положення й емпіричні дані за­гальної та соціальної психології потрібні для вивчення всіх особистісних властивостей, які визначають механізм індивіду­альної злочинної поведінки. Вивчення морально-психологічних ознак особи злочинця як елемента її загальної кримінологічної характеристики неможливе без поглибленого аналі­зу емоційно-вольової сфери, особливостей темпераменту і ха­рактерологічних ознак осіб, які скоїли злочини, їх антисуспільної спрямованості. Ресоціалізація таких осіб, у свою чергу, вимагає знань педагогіки, її методів впливу.

4). Зв’язок кримінології з економічними науками виявля­ється не лише при вивченні злочинності у сфері економіки і корисливої злочинності, але й при оцінці ролі матеріальних фак­торів (чинників) у генезисі злочинності, розробці економічних заходів її подолання в окремих галузях народного господарства.

В останні роки зростаючого значення набуває зв’язок кримінології з математикою і кібернетикою. Праці низки кримінологів (Г.А.Аванесова, Ю.Д.Блувштейна, С.Е.Віцина, А.Ф.Зелінського, В.В.Панкратова та ін.) показали можливість плід­ного співробітництва кримінології з цими науками. Матема­тичні методи суттєво підвищують точність кримінологічних досліджень та їх висновків (наприклад, при визначенні рів­ня, питомої ваги, латентності злочинності, її прогнозуванні).

Література до теми 1:

  1. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография / МВД Украины. НУВД.-Х.: Основа, 2003.-367 с.

  2. Джужа О.М., Іванов Ю.Ф.Кримінологія: Навчальний посібник - К.: Вид. Паливода А.В., 2006. – 264 с.

  3. Джужа О.М., Чернявський С.С. Місце і роль кримінологічних досліджень у протидії економічній злочинності в Україні // Наук. вісник НАВСУ.-2005.-№1.-С.89-95.

  4. Кальман А.Г., Христич И.А. Понятийный аппарат современной криминологии (терминологический словарь)/ Ин-т изучения проблем преступности. Акад. правовых наук Украины.- Харьков: Новасофт, 2005.- 271с

  5. Проект Закону України “Про профілактику злочинів” від 12 травня 1998.

  6. Шнайдер, Ганс Йоахим. Криминология: Пер. с нем / Под общ. ред. Л.О. Иванова – М., 1994.

  1. Кримінологія. Загальна та Особлива частини: Підручник для студ. ВНЗ/ Мін-во освіти і науки України. Нац. юрид. акад. України ім.Я.Мудрого; За ред. І.М.Даньшина.- Харків: Право, 2003.

  2. Кримінологія: Навч.-методичний посібник/ НАВСУ; О.М.Джужа, Є.М.Моісеев, В.В.Василевич та ін.- Київ: Атіка, 2003.- 399с

  3. Кримінологія: Підручник для студентів вузів/ М-во освіти і науки України. НАВСУ; Відп. ред. Я.Ю.Кондратьєв, За заг. ред. О.М.Джужи.- Київ: ЮрІнком Інтер, 2002.- 414с.

  4. Курс кримінології. Загальна частина: Підручник. У двох книгах. Кн.1/ Мін. освіти і науки України, НАВСУ; Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю., заг. ред. Джужа О.М.- Київ: ЮрІнком Інтер, 2001.- 345с.

  5. Курс кримінології. Особлива частина: Підручник. У двох книгах. Кн. 2/ Мін. освіти і науки України, НАВСУ; Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю., заг. ред. Джужа О.М.- Київ: ЮрІнком Інтер, 2001.- 468с.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Навчально-методичний комплекс курсу
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету...

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «право інтелектуальної...
«право інтелектуальної власності» для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304)

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

К-сть За які кошти придбано
Програмно-методичний комплекс «Відеоінтерпретатор алгоритмів пошуку та сортування»

Керівництво школою складний динамічний процес, який включає в себе...
Комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс №57 «загальноосвітній навчальний заклад I ступеня – гімназія»



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка