Пошук по сайту


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА - Методичні рекомендації щодо особливостей вивчення української мови та літератури у 8-9,...

Методичні рекомендації щодо особливостей вивчення української мови та літератури у 8-9, 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році

Сторінка9/13
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Програма зовнішнього незалежного оцінювання


Назва розділу

Зміст літературного матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1. Усна народна творчість

Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень

Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки»

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль...»

Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Ой летіла стріла»

Учасник (учасниця) ЗНО:

аналізує літературний твір чи його уривок;

розрізняє види й жанри усної творчості;

розрізняє й називає різновиди календарно-обрядових пісень;

аналізує зміст, образи, настрої суспільно-побутових і родинно-побутових пісень;

визначає провідні мотиви історичних пісень,

характеризує образи героїв — історичних осіб;

визначає тематику й художні особливості балад і дум, пісень Марусі Чурай; виділяє у фольклорних творах анафори, рефрени, постійні епітети, персоніфікацію, символи, гіперболу,

визначає їхню художню роль

2. Давня українська література

«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги)

«Слово про похід Ігорів»

Григорій Сковорода. «De libertate», «Всякому місту — звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми

знає основні теоретико-літературні поняття:

• художній образ;

• прототип;

• тема, ідея, мотив художнього твору;

• проблематика та конфлікт у художньому творі;

• композиція художнього твору: сюжет, позасюжетні елементи;

знає та вміє визначати в літературному творі тропи:

• епітет,

• порівняння,

 метафору,

• алегорію,

• гіперболу

3. Література кінця XVIII-початку ХХ ст.

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»

Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся»

Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон (У всякого своя доля...)», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт»

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні?..», «Мойсей»

знає основні теоретико-літературні поняття:

• сентименталізм, романтизм, реалізм, їхні ознаки;

• епос та його жанри (новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману);

• лірика, її тематичні різновиди та жанри (сонет, гімн, послання, поема);

• драма та її жанри (комедія, трагедія, трагікомедія, власне драма, драма-феєрія);

• види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, бурлеск, травестія

4. Література ХХ ст.

Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків», «Intermezzo»

Ольга Кобилянська. «Земля»

Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня»

Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..»

Павло Тичина. «О, панно Інно...», «Пам’яті тридцяти», «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Максим Рильський. «Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Микола Зеров. «Київ – традиція»

Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Юрій Яновський. «Дитинство»

Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом»

Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна»

Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина…», «Задивляюсь у твої зіниці…»

Олесь Гончар. «Залізний острів»

Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..»

Іван Драч. «Балада про соняшник»

Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське аль- фреско», «Маруся Чурай»


визначає місце й роль митця в літературному процесі;

знає основні теоретико-літературні поняття:

• український модернізм і його особливості;

• модерністські напрями й течії: імпресіонізм, неоромантизм, символізм, експресіонізм;

знає основні теоретико-літературні поняття:

• поетичний синтаксис (інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, паралелізм);

• риторичні звертання й запитання;

• алітерація, асонанс;

• різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах);

• кіноповість;·

• усмішка;

уміє пояснювати поняття «розстріляне відродження»


5. Твори українських письменників-емігрантів

Іван Багряний. «Тигролови»

Євген Маланюк. «Стилет чи стилос?»

орієнтується у творчості українських письменників-емігрантів;

знає особливості пригодницького роману


6. Сучасний літературний процес

Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище

орієнтується в основних тенденціях розвитку сучасної літератури;

визначає найхарактерніші ознаки постмодернізму


Основною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості (Концепція літературної освіти, 2011 р.).

Далеко не всі учні стануть письменниками, критиками чи літературознавцями, тому власне філологічні компетенції не є єдиними для літературної освіти в школі. Але літературна освіта повинна прищеплювати, школярам художній смак, формувати вміння розрізняти високовартісну й низькопробну книжкову продукцію, поціновувати класичну й сучасну літературу, переживати важливі для духовного становлення особистості естетичні емоції.

Практика проведених уроків з використанням графічних організаторів довела, що це дієвий засіб розвитку читацької компетентності.
Спонукаймо дитину до вдумливого читання

(формування читацької компетентності школярів

за допомогою графічних організаторів)
Успішне навчання в середніх і старших класах

залежить насамперед від уміння свідомо читати, -

читаючи, думати й, думаючи, читати.

В.Сухомлинський
Спробуємо сформулювати власне визначення поняття «читацька компетентність».

На нашу думку, це набута у процесі вивчення української літератури інтегрована здатність учня, яка складається зі знань, умінь, досвіду, цінностей і особистісного ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Серед проблем шкільної літературної освіти однією з ключових є формування вдумливого учня-читача, тобто такої особистості, яка здатна сприймати, глибоко осмислювати й розуміти пізнавальну та духовно-естетичну цінність художнього твору через його образний світ і проеціювати на власну життєдіяльність.

Важливість цього питання відображено і в концепції літературної освіти, у якій ідеться про потребу «виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури» особистості, а також наголошується на тому, що освіта в загальноосвітніх навчальних закладах «має сприяти вихованню культурного читача, котрий відчуває потребу в навчанні, веде з книжкою внутрішній діалог, отримує у процесі осягнення художніх творів естетичне задоволення, розширює свою ерудицію».

З огляду на стратегічні лінії літературної освіти в основній і старшій школі особливу увагу слід звернути на діяльнісний рівень, який тісно пов'язаний із потребою розвитку креативної компетентності, тобто пошукової перетворювальної здатності, яка забезпечує розвиток творчих здібностей літературно-мистецької освіти учня-читача у процесі читацької діяльності, готовність його до вияву творчих потенцій у будь-яких сферах діяльності, продукування за зразком чи оригінального власного літературного тексту, художнього твору, оприявнюючи при цьому особистісне ставлення до прочитаного, змодельованої та навколишньої дійсності, до самого себе.

Надзвичайно важливим завданням на уроках української літератури є формування емоційно-вольової сфери учнів, зокрема виховання національної свідомості й гідності юних громадян України. Виховання справжніх патріотів починається з плекання чуйного ставлення до батька-матері, рідних і близьких, отчого дому і передбачає усвідомлену причетність до долі рідного народу, громадянську відповідальність та далекоглядність, участь у процесах державотворення.

Працюючи над реалізацією цього завдання, передусім учитель повинен дбати про те, щоб на уроках української літератури «дати імпульс до думання»:

  • пробудити в учнях потребу повсякчасного спілкування з книжкою через уміння бути читачем;

  • вести уявний діалог із текстом та його автором та його автором;

  • спонукати до осмислення глибинних пластів художнього твору через розуміння образного слова;

  • поставити школяра перед вибором у межовій ситуації, у якій перебувають герої твору, а в майбутньому маже опинитися він сам, та допомогти зробити цей вибір на користь добра;

  • запропонувати творчо переосмислити здобуті знання із проекцією на власне життя.

Сучасні дослідники розглядають читання як складний вид діяльності, специфічну форму діалогічної взаємодії автора і читача з допомогою тексту, кінцевим результатом якої є не тільки здобуття інформації, а й формування особистісних новоутворень, готовність використовувати засвоєні знання в повсякденному житті (В.Біблер, В.Борєв, Ю.Лотман, М.Рубакін, Н.Чепелєва).

Сформувати освічену і розвинену особистість, спроможну повноцінно реалізуватися сьогодні й у майбутньому дорослому житті, дає можливість особистісно зорієнтований підхід, зокрема компетентнісно зорієнтоване навчання.

Особливість роботи з художнім текстом на компетентнісно зорієнтованому уроці полягає не лише в ознайомлені з його змістом, а й у формуванні особистісно значущого досвіду, готовності використовувати засвоєні знання в повсякденному житті та вміння вести діалог з автором і текстом. Для цього якнайкраще надається широкий спектр методичних стратегій, однією з яких є застосування графічних організаторів.

Практика проведення уроків з використанням графічних організаторів довела, що це дієвий засіб розвитку читацької компетентності. Проілюструвати це можна на прикладі роботи з художніми текстами Т.Шевченка, зокрема періоду «трьох літ» у 9-му класі.

За поемою «Великий льох» група учнів мала випереджувальне завдання: скласти схему, яка наочна показує, що в основі твору лежить символіка числа «3». Виконуючи завдання, дев’ятикласники не лише осмислили зміст твору та образну систему, а й знайшли відповідь на питання, як обраний автором жанр містерії сприяє розкриттю ідейного задуму.

Символіка числа «З»


авторове

сьогодення

(1-ша пол.ХІХст.)






Б. Хмельницького








І.Мазепа




Суботів доба

геогра- дні розкопування льоху

Б
атурин фічні


точки

канівські гори




частини
1-ша – ліро-епічна

2-га - драматична

3-тя – епічно-драматична

три ключові персонажі


душі ворони лірники


співчутливе негативне співчутливе,

насмішкувате


авторське ставлення

На етапі цілевизначення та планування роботи над поемою «Наймичка» в підсумку евристичної бесіди дев’ятикласники сформулювали проблемне питання: «Чим було життя головної героїні – покутою за гріх чи одвічним подвигом матері?» Результатом роботи стала укладена впродовж уроку схема «Мрія здобути щастя»:

прощена, але не знає про це




зізнання синові




прихована відкрита

(матері) (наймички)




каяття любов

(проща, молитви)



покута



стає наймичкою розлука із сином

(приховує гріх)

прагне любові

дівчина Ганна мати

Під час вивчення цієї ж поеми учням було запропоновано обговорити в парах ще одне проблемне питання: «Яке почуття дало Ганні право на зізнання в материнстві?» Глибшому його осмисленню сприяла схема «Право бути матір’ю»:

Любов Ганна-мати страждання
Аналізуючи схему, учні дійшли висновку: любов до сина допомогла перенести всі страждання і дала сили для зізнання. Таким чином зреалізовано принцип креативності: учнів було поставлено в ситуацію вибору, коли вони на основі змісту твору вчилися самостійно знаходити розв’язки завдань, яких не траплялося раніше.

Після ознайомлення з прологом до поеми «Наймичка» для діагностики емоційно-образного сприйняття внутрішнього монологу Ганни учні складали квітку суджень «Мова материнської душі», яка відображала пережиті нею почуття, а потім ілюстрували судження виразним читанням.


На рефлексійно-оцінювальному етапі школярі укладали діаграму Венна «Вплив материнства на духовний стан героїнь поем Т.Шевченка «Катерина» та «Наймичка»:

Катерина Ганна


Це завдання дало можливість активізувати емоційно-чуттєву сферу школярів та дійти нового і значущого для кожного з них висновку: людина повинна відповідати за свої вчинки й водночас має бути толерантною у ставленні до того, хто заблукав на непростих життєвих шляхах.

Робота зі схемою «Шлях до розв’язання національного питання» під час осмислення твору «І мертвим, і живим…» сприяє формуванню в учнів національної самосвідомості, почуття причетності до долі рідного народу, держави.
Україна Україна



національна простий національна простий

еліта народ еліта народ
Аналізуючи зміст поеми за допомогою схеми «Шлях до розв’язання національного питання», школярі відповідають на питання пошукового характеру:

Які заповітні думки ословив автор у своєму творі?

Де тут зображено реальність, а де мрію Шевченка? (Учні над першою схемою надписують «реальність», над другою – «мрія»).

Так реалізуємо головне завдання уроку: дослідити шляхи об’єднання суспільства через звернення до національної еліти.

На мотиваційному етапі під час вивчення поеми «Кавказ» для актуалізації суб’єктивного досвіду можна запропонувати д’евятикласникам створити асоціативну павутину, пов’язану зі словом «Кавказ», відповівши на питання: «Які у вас виникають асоціації зі словом «Кавказ»?»
Кавказ


Після цього діти продовжують розвивати окреслену тему:

  • Яка суспільно-політична ситуація на цих землях нині?

  • Чи були спроби загарбати їх у минулому?

Таким чином відбувається своєрідне введення в тему уроку «Викриття колоніальної політики Росії в поемі Т.Шевченка «Кавказ». Вислухавши думки школярів, пропонуємо у процесі аналізу поеми з’ясувати ставлення Т.Шевченка до цієї війни.

Висловлюючи своє розуміння подій на Кавказі, на рефлексійно-оцінювальному етапі дев’ятикласники заповнюють дискусійну сітку Алверманна. Така робота сприяє розвиткові вмінь узагальнювати та аргументувати сутність певного суспільного явища через порівняння власної позиції з авторською.

Чи можна виправдати

війну царської Росії

проти народів Кавказу?

Так Ні

(аргументи) (аргументи)

_________________ _________________

_________________ _________________

_________________ _________________

__________________ _________________

Отже, використання графічних організаторів, що їх створюють самі учні, або колективне, групове чи індивідуальне складання їх з допомогою вчителя-консультанта – один із способів формування компетентного читача, який звик перебувати в середовищі творчого пошуку, вибору, що потребує глибини та креативності мислення. Він не лише володіє літературними знаннями, уміннями та навичками, а й системою літературних компетенцій, досвідом читацької активності. При цьому графічні організатори виступають дієвим засобом розвитку читацької компетентності школярів, оскільки:

  • спонукають до осмислення прочитаного твору;

  • активізують пізнавальні процеси;

  • сприяють формуванню інтересу до певного питання й усвідомлення мети його виконання;

  • удосконалюють уміння структурувати, систематизувати й узагальнювати матеріал;

  • формують здатність творчо переосмислювати знання з проекціюванням на власну діяльність.

Література


  1. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. - №10. – С.12.

  2. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти//Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. - №4-5. – С.4-6.

  3. Шуляр В. Методика сучасного уроку української літератури /В.Шуляр // Бібліотечка «Дивослова». – 2010. - №3. – С.13.

  4. Марушкевич Л., учитель Рівненської ЗОШ №23. Спонукаймо дитину до вдумливого читання.


Формування читацьких інтересів сучасних школярів
Матеріали для вчителя української мови та літератури, класного керівника
Анкета для учнів 5-6 класів


  1. Назви мету відвідування шкільної (дитячої) бібліотеки.

  2. Чи любиш ти читати книжки? Які саме?

  3. За чиїми рекомендаціями вибираєш книжки?

  4. Чи читаєш журнали, газети? Які саме?

  5. Чи допомагають прочитані книжки вирішувати твої питання (навчальні, дозвіллєві)?

  6. Назви свою улюблену книгу.

  7. Назви 5 книжок, які тобі сподобались і запам’ятались.

  8. Чим можна скористатись у бібліотеці, вибираючи книжку?




Який ти читач?

Тест для учнів 12-13 років

Юний читачу! Ти маєш чималий

читацький досвід.

Настав час це усвідомити.

Пропонуємо тобі тест, який допоможе

з’ясувати, який ти читач.

Замість відповіді «так» постав напроти

запитання знак +




  1. Читаємо швидко, «ковтаю» книжки.

  2. Читаю повільно, вчитуюсь у кожне слово.

  3. Читаю від випадку до випадку будь-які книжки, які потрапляють до рук.

  4. Книжки вибираю ретельно, шкодую час на читання будь-чого.

  5. Люблю читати для душі, а не те, що потрібно.

  6. Читаю за необхідністю, щоб виконати завдання.

  7. Можу читати за будь-яких обставин, навіть коли шумно: дуже захоплююсь.

  8. Розумію зміст книги, читаючи лише в тиші.

  9. Книжкам не дуже довіряю: там усе вигадка.

  10. Вірю всьому, про що читаю в книзі.

  11. Немає нічого нуднішого від читання.

  12. Читання для мене – найцікавіше заняття.

  13. Я ніколи не намагаюся поставити себе на місце героїв книги.

  14. Читаючи книжку, хвилююся за героя, як за самого себе.

  15. Для мене немає жодного значення, хто автор книги.

  16. Вибираючи і читаючи книжку, завжди цікавлюсь автором, його біографією.

  17. Я міркую так: книга – книгою, а життя – життям.

  18. Для мене хороша книжка – відкриття нового в житті, відкриття самого себе.

  19. Щоб бути читачем. не потрібно особливого таланту – читай і все.

  20. Бути хорошим читачем – це талант, який треба розвивати.

Тепер підрахуй кількість «+» напроти парних і непарних висловлювань.

Якщо плюсів біля запитань, позначених парними числами, більше, ти – читач-романтик . Ти здатен відчувати чуже життя, як своє власне, замислюєшся не лише над книжкою, а й над своїм життям. Відкриваючи світ книги, ти відкриваєш себе.

Якщо більше плюсів біля запитань, позначених непарними числами, читання серед твоїх захоплень займає не перше місце. Сподіваємось, що, читаючи за необхідністю, ти коли-небудь захопишся книжкою і відкриєш для себе новий світ відчуттів, до яких захочеться повертатися знову і знову.

Якщо кількість плюсів біля запитань, позначених парними і непарними числами, рівна, ти людина настрою. Інколи ти читаєш усе підряд, інколи вибираєш щось до душі, але бувають моменти, коли книгу ти довго не береш до рук. Якщо чесно, то тобі не вистачає хорошого друга, який любить читача і буде частіше запрошувати тебе із собою до бібліотеки.
Чи відбувалося таке з тобою?

Тест для підлітків

1. Чи сміялися, раділи або сумували всі разом у класі після того, як уголос прочитали художню книжку та обговорили її, обмінюючись думками?

Так Ні

2. Чи виникало в тебе коли-небудь бажання після прочитаного зробити щось своїми руками (намалювати, виліпити, вирізьбити, вишити та ін.)?

Так Ні

3. Чи грав ти коли-небудь, хоча б подумки, у героїв книжок, які прочитав?

Так Ні

4. Чи любиш ти розповідати про те, що прочитав, або слухати розповіді інших про прочитані книги?

Так Ні

5. Коли ти розповідаєш кому-небудь про прочитане, то змінюєш щось у тексті чи точно дотримуєшся того, що написав автор?

Так Ні

6. Чи траплялося, що тобі хотілося плакати над прочитаною книгою?

Так Ні

7. Чи захоплювався ти коли-небудь читанням так, що забував про все?

Так Ні

8. Чи впізнавав ти коли-небудь себе, свої хвилювання, риси характеру в героях прочитаних книг?

Так Ні

9. Чи бувало з тобою таке, що, прочитавши книгу один раз, тобі через певний час знову захотілося перечитати її вдруге?

Так Ні

10. Чи хотілося тобі коли-небудь прочитати твір, екранізацію якого ти дивився по телевізору?

Так Ні

11. Чи виникало в тебе бажання поговорити про книжку з її автором?

Так Ні

12. Чи є в тебе кумир (ідеали) серед книжкових героїв?

Так Ні

Тепер підрахуй усі «так» і «ні». Якщо відповідей «так» більше, за тебе можна порадіти: ти знайшов себе в читанні, а значить, ідеш правильним шляхом. Ти сентиментальна та творча особистість. Ти цікавий співрозмовник, тобі завжди є про що поговорити і з однолітками, і з дорослими.

Якщо більше відповідей «ні» - не варто впадати у відчай: у тебе ще все попереду. Можливо, тобі ще не трапилася та єдина книжка, яка б зворушила твою душу, змусила хвилюватися, викликала бажання помріяти.

Придивися до людей, які багато читають (учителів, батьків, відомих особистостей, друзів): скільки вони знають, як багато можуть розповісти. Вони ніби прожили не одне життя, а декілька – такий багатий у них досвід.

Якщо трапиться так, що тебе залишають друзі і ти будеш один, знай, що тобі на допомогу можуть прийти ті, хто прагне з тобою потоваришувати: герої книг – твої однолітки та дорослі.

Переглянь книжкові полиці в бібліотеках і, можливо, тобі пощастить: ти знайдеш книгу, написану лише для тебе.



Чи хочеш дізнатися про себе?

Тест для учнів 7-8 класів

Дорогий читачу! У тебе уже чималий

читацький досвід. Настав час його усвідомити.

Перед тобою тест, який допоможе

тобі визначити, який ти читач.

Для цього прочитай запитання і постав знак «+»

поряд із відповіддю, яка збігається із твоєю думкою.



  1. Що для тебе головне в художній літературі?

характери людей 3

тема 2

сюжет 1

2. Коли читаєш художній твір, чи звертаєш увагу на опис природи або літературні відступи?

завжди 3 інколи 2 ніколи 1

3. Чи викликає читання в тебе емоційні почуття – радості або смутку?

часто 3 інколи 2 ніколи 1

4. Коли ти читаєш, чи уявляєш подумки те, про що йдеться у книзі?

завжди 3 інколи 2 ніколи 1

5. Які персонажі тебе цікавлять найбільше?

Вигадані персонажі із надприродними силами 1

звичайні люди 3

6. Чи уявляєш ти під час читання себе на місці літературних героїв, чи співчуваєш їм?

завжди 3 інколи 2 ніколи 1

7. Чи цікавить тебе внутрішній світ персонажів, їх думки, почуття, вчинки?

так 3

не дуже 2

не цікавить зовсім 1

8. Чи викликає в тебе книжка бажання помріяти, пофантазувати, придумати щось самому?

завжди 3

інколи 2

ніколи 1

9. Чи виникає в тебе потреба перечитати книжку, яка сподобалась?

часто 3

інколи 2

ніколи 1

10. Чи замислюєшся ти над змістом прочитаної книги?

часто 3

інколи 2

ніколи 1

11. Ти чекаєш від книги:

можливості подумати 3

гострих відчуттів 2

відволікання від реального життя 1

12. Який вислів тобі найближчий?

гарна книга – просто свято 3

книга допомагає жити 2

книга відволікає від життя 1

13. Книгу, яка тобі сподобалася, ти читаєш:

повільно 3 швидко 1

14. Чи помічаєш ти при читанні особливості стилю автора?

так 3 ні 1

Якщо набрав 35-42 бали, ти – цікава особистість. Ти спостережливий, підмічаєш у людині тонкощі її поведінки. Ти чутливий і володієш багатою уявою. Ти схильний до рефлексії, тобто любиш розмірковувати над життям. Книжки допомагають тобі дізнатися. Про себе та про інших. Саме на таких, як ти більшість авторів і розраховують свої твори.

Якщо ти набрав 25-32 бали, ти, найімовірніше, активна особистість. Якщо й читаєш, то через необхідність, а не за покликом душу. Вчитатися в книжку в тебе не вистачає терпіння, ти і в житті не можеш ним похвалитися. Аналізувати прочитане для тебе справжня мука. Страждання і переживання – не для тебе, але інколи ти можеш захопитися і навіть «поплакати» над книгою.

14-22 бали означають, що художня література, та й мистецтво взагалі, не займають у твоєму житті значного місця. Читання для тебе – несерйозна справа, можливо, ти – раціональна й ділова людина. Високі матерії тебе не приваблюють. Було б добре, якби ти подружився з ровесником, який любить читати. Вчені кажуть, що втрата інтересу до читання рівноцінна втраті щастя. Поміркуй над цим!

Чи вмієш ти читати художню літературу?

Тест для підлітків

Ти вже прочитав багато книжок, серед яких були й науково-пізнавальні, і художні твори. Занурюючись у різноманітний книжковий світ, ти дізнався про життя людей, вирішував складні питання, дізнався, скільки цікавого є на Землі й у Космосі.

А чи помічав Ти, що читання художньої літератури відрізняється від читання науково-пізнавальної літератури? Запитання тесту організують твої думки в цьому напрямку.

Прочитайте запитання і познач варіанти відповідей, які підходять лише тобі.

  1. Чи швидко ти читаєш художню літературу?

а) миттєво;

б) по-різному;

в) повільно, вдумливо.

2. У якому оточенні ти читаєш книжки?

а) у гучному;

б) у будь-якому;

в) у тиші.

3. Чи перечитуєш ти книжки?

а) часто;

б) ніколи;

в) рідко.

4. Чи цікавить тебе внутрішній світ героїв книги?

а) головне для мене – сюжет;

б) для мене це головне в художньому творі;

в) іноді, особливо в захопливих місцях.

5. Як – емоційно чи байдуже та реагуєш на те, що написав автор?

а) буває, і радію, і сумую;

б) ніколи не реагую, бо це все – вигадки;

в) іноді, особливо в захопливих місцях.

6. Чи уявляєш ти образні картини?

а) уявляю собі цілі картини з книги;

б) іноді бачу героїв як живих;

в) ніколи.

7. Чи порівняєш ти прочитане зі своїм власним життєвим досвідом?

а) завжди порівнюю із собою і своєю поведінкою;

б) іноді, коли схожі ситуації;

в) ні, книжкові герої далекі від реального життя, не знайшов жодного, схожого на мене.

8. Чи цікавлять тебе автори художніх творів як особистості?

а) так, бо це зустріч з оригінальною, цікавою людиною;

б) звертаємо увагу лише на дуже відомих;

в) автор мене не цікавить, лише сама книжка.

9. Чи пропускаєш ти описи природи?

а) так, бо вони відволікають від сюжету;

б) іноді затримую на них погляд;

в) ніколи, бо вони допомагають краще пізнати твір.

10. Чи вигадуєш ти продовження до прочитаного?

а) так;

б) ні, це робота письменника;

в) іноді, у випадку захопленого сюжету.

А зараз підрахуй свої бали:

№ запитання

а

б

в

1

3

2

1

2

3

2

1

3

1

3

2

4

3

1

2

5

1

3

2

6

1

2

3

7

1

2

3

8

1

2

3

9

3

2

1

10

1

3

2


10-15. Ми вітаємо тебе – Ти читач-художник і водночас мислитель. Ти спостережливий, емоційний, здатний до переживань і перевтілень, ти чуйний до внутрішнього світу людей. У тебе багата уява і і неординарне мислення. Ти –ідеальний читач.

16-25. У тебе є певний читацький талант. Мабуть, тобі не вистачає спостережливості й бажання більш глибоко аналізувати прочитане. Бажаємо тобі на твоєму читацькому шляху гарних книг, які б захопили тебе цілком й увійшли у твоє життя назавжди.

26-30. Ти читаєш художню літературу досить поверхово і з великою швидкістю. Тобі ще не трапилася така книжка, яка б захопила тебе повністю, змусила замислитися й перечитати її ще раз. Зроби зусилля – візьми невеличке оповідання і прочитай його, не пропускаючи жодного слова, або спробуй написати щось своє. Тоді тобі відкривається чудовий світ краси художньої літератури, яка допомагає мислити, співпереживати.
Ваша дитина у дзеркалі читання

Тест для батьків

Шановні батьки! Цей тест для тих, у кого діти навчаються в 5-8 класах.

Щоб дізнатися, яке місце в житті вашої дитини посідає читання, виберіть відповіді на подані запитання.

Ви зможете не тільки дізнатися про ступінь підготовленості вашої дитини як читача, а й оцінити свої здібності як організатора читання своєї дитини.

  1. Чи часто ви читали вголос своїй дитині, коли вона ще не вміла робити це сама?

а) практично кожного дня (5)

б) часто (4)

в) рідко, приділяю цьому мало часу (3)

г) рідко, тільки якщо попросить (2)

д) ніколи цим не займав (ла) ся (1)

2. Пригадайте, чи легко вашій дитині було навчитися читати?

а) так, це пройшло швидко, без сторонньої допомоги (5)

б) для цього знадобилось небагато часу (4)

в) ми довго займалися з нею (3)

г) мої зусилля були марними, вона навчилася читати лише у школі (2)

д) ні, і зараз вона читає погано (1)

3. Спробуйте визначити інтерес вашої дитини до читання за такими критеріями:

а) це стало її улюбленим заняттям (4)

б) читає багато, але тільки програмні твори (2)

в) читання її мало цікавить, читає дуже рідко (1)

г) дуже часто її доводиться змушувати брати книгу в руки (0)

4. Коли ви спостерігали за дитиною, яка читає, у вас склалося враження, що вона:

а) насилу вникає в суть твору (1)

б) читає дуже поспішно, не вникаючи у зміст (2)

в) повністю занурюється в читання, часто не помічаючи, що робиться навкруги (3)

5. Коли ви просите переказати прочитане, дитина:

а) не може цього зробити (0)

б) часто плутається, забуває основні деталі (1)

в) переказує прочитане близько до тексту (3)

г) додає до прочитаного дещо від себе, вигадує щось нове, фантазує (4)

6. Якщо ваша дитина зайнята читання цікавої книжки, а по телебаченню починаються мультфільми, вона:

а) кине книжку, почне дивитися мультфільм (0)

б) буде продовжувати читати, відволікатись і поглядати на екран (1)

в) телевізор не може перешкодити читанню, це лише п’ятихвилинний перепочинок, потім знову сідає читати (3)
7. Якщо у вашої дитини є власна книжкова полиця, спробуйте за нею визначити коло читання дитини:

а) читає все (0)

б) обожнює детективи і пригоди (1)

в) дуже складна шкільна програма, тому читає лише програмні твори (2)

г) читає щось ліричне (3)

д) «легка» література не входить до кола її інтересів (4)

е) класики і наукова література (5)

8. На ваш погляд, на читання вашої дитини впливає:

а) школа (2)

б) телебачення, кіно (1)

в) ви – батьки (3)

г) дитина сама правильно вибирає собі книжки (5)

д) щось інше (4)

9. Як дитина ставиться до творів, які вивчають у школі?

а) читає охоче (з радістю) (3)

б) насилу терпить (2)

в) зовсім не читає (1)

10. Де дитина бере книжки для читання?

а) з дитинства відвідує бібліотеку (шкільну, дитячу) (4)

б) у себе вдома – маємо велику бібліотеку (3)

в) у друзів (2)

г) важко відповісти (1)

11. Як ви самі оцінюєте свої здібності щодо залучення своєї дитини до читання?

а) високо, бо читання дитини для мене – один з основних методів її виховання, я надаю цьому великого значення (5)

б) добре, я вважаю. Що читання посідає в розвитку дитини важливе місце, але книжки вона повинна вибирати самостійно (4)

в) задовільно, я не стежу за тим, що і як читає моя дитина, це обов’язки школи (3)

Дайте оцінки і перегляньте результати.

9-15. Увага! Книга не входить у коло інтересів вашої дитини.

Можливо, вона відчуває відразу до читання, що негативно вплине на її розвиток.

Можливо, ви дуже мало приділяєте цьому часу й уваги. Спробуйте виправити помилку, зацікавте дитину, почитайте разом, почніть із легких творів. І обов’язково обговорюйте прочитане – це зблизить вас.

Проконсультуйтеся з бібліотекарем. Він допоможе вам і вашій дитини.

16-30. Ваша дитина належить до категорії читачів, які читають час від часу і вибирають літературу за шкільною програмою. Дитина буде читати за необхідністю, але, на жаль, потреби в самостійному читанні в неї немає.

Як відомо, примусове читання користі не дає. Тому вдома більше розповідайте про книги, які ви прочитали, які запали вам у душу, так, щоб дитині захотілось їх прочитати.

31-49. Ваша дитина багато читає і робить це із задоволенням. Коло її читацьких інтересів широке. За допомогою книжок вона пізнає світ і розмірковує про життя і саму себе. Вона правильно вибирає літературу. Читання дитини не потребує постійного контролю, бо ви вже прищепили їй любов до книги. Це вже цілком сформований читач.

Але спілкування після прочитаного твору ніколи не буде зайвим.

50-56. Якщо ваша дитина увійшла, до цієї групи читачів, ми вітаємо вас! У житті вашої дитини книга займає перше місце. Судячи з усього, книга є членом вашої родини, а ваша дитина – талановитий читач, вона не тільки багато читає і по-справжньому сприймає прочитане, вона має образну пам'ять, любить фантазувати й відтворювати прочитане. Але будьте обережні, пильнуйте, щоб читання не відволікало від реальності. Частіше порівнюйте книгу з життям, не позбавляючи при цьому дитину задоволення від читання.

За матеріалами журналів «Шкільна бібліотека+», «Шкільний бібліотекар».

Затверджено

Науково-методичною радою

науково-методичного центру

української мови та літератури,

українознавства ООІУВ

від 26.08.2008 р., протокол №2
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури...
...

Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу...
«Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури в 11-х класах у 2011/2012...

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2015/2016 навчальному...
Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 н р здійснюватиметься наступним чином

Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 2015-2016 навчальному році
У 2015-2016 навчальному році учні основної І старшої школи вивчатимуть такі курси географії

Про окремі аспекти ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної...
«Щодо організації навчально-виховного процесу у 2011/2012 навчальному році» та з метою роз’яснення окремих аспектів вивчення навчального...

Методичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнського конкурсу майстерності...
«Джерело творчості» (далі Всеукраїнський конкурс) та з метою якісної організації відповідних етапів Всеукраїнського конкурсу надсилаємо...

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації...
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...

Методичні рекомендації щодо вивчення економіки у 2016-2017 навчальному році
У 2016-2017 навчальному році учні старшої школи вивчатимуть економіку як базову дисципліну в 11 класі на рівні стандарту та академічному...

Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних...
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до...

Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних...
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка