Пошук по сайту


Головне управління агропромислового розвитку дніпропетровської облдержадміністрації інститут сільського господарства степової зони наан україни оптимізація технологічних процесів збирання та збереження врожаю зерна в дніпропетровській області в 2011 р

Головне управління агропромислового розвитку дніпропетровської облдержадміністрації інститут сільського господарства степової зони наан україни оптимізація технологічних процесів збирання та збереження врожаю зерна в дніпропетровській області в 2011 р

Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СТЕПОВОЇ ЗОНИ НААН УКРАЇНИ

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЗБИРАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ВРОЖАЮ ЗЕРНА В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ В 2011 р.
(практичні рекомендації)

Дніпропетровськ, 2011 р.

Рекомендації підготували:
від Головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації – О.А.Любович, В.О.Удовицький, В.І.Пилипась

від Інституту сільського господарства степової зони НААН України – А.В.Черенков, М.С.Шевченко, В.Ю.Черчель, Н.А.Боденко, Є.М.Лебідь, В.С.Циков, М.М.Солодушко, І.І.Гасанова, А.Д.Гирка, Н.І.Пінчук, М.Я.Кирпа, І.Д.Галечко, В.С.Рибка, Е.М.Федоренко

Затверджено вченою радою Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (протокол № 11 від 07 червня 2011 року)
Відповідальний за випуск Е.М.Федоренко
Верстка та комп’ютерний набір – Р.В.Бенда, А.С.Бондаренко, О.Ю.Шишкіна

За довідками звертатись:

49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14

Інститут сільського господарства степової зони НААН України

www.institut-zerna.com

© Інститут сільського господарства

степової зони НААН України, 2011
ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ

ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Наявний біокліматичний потенціал Дніпропетровщини, як основного регіону виробництва товарного зерна в Україні, сортові ресурси, сучасні технології вирощування, передовий досвід кращих господарств дозволяють реально підвищити рівень врожайності основних зернових культур та досягти високих економічних показників.

Розвиток зернових культур в нинішньому сільськогосподарському сезоні відрізнявся рядом особливостей. Для озимих культур погодні умови характеризувалися тривалою відсутністю опадів у вересні, що ставило під сумнів сівбу озимини не тільки в оптимальні, але і в допустимо пізні строки. Крім цього, понижений температурний режим у жовтні (на 1,7ºС нижче середньої багаторічної норми) призвів до значної затримки появи сходів. Разом з тим, друга половина осіннього періоду була достатньо сприятливою для росту і розвитку рослин, що позитивно позначилося на підготовці їх до зимівлі. Зимовий період характеризувався помірним температурним режимом, що дозволило озимим зерновим культурам відновити весняну вегетацію практично без суттєвих втрат, хоча і дещо пізніше середніх багаторічних строків. Початок весни відрізнявся достатньо тривалим похолоданням, що негативно позначилося на інтенсивності ростових процесів та загальному фізіологічному стані рослин.

В подальшому, весняний період для зерновиробників більшості господарств не приніс особливих погодних сюрпризів, хоча і був по-своєму складним, своєрідним та непередбачуваним. Погодні умови двох перших весняних місяців відрізнялися в порівнянні з середніми багаторічними показниками дещо пониженим температурним режимом та недостатньою кількістю вологи. Так, у березні і квітні середня температура повітря становила, відповідно, 0,1°С та 8,9°С, що виявилося на 0,6°С та 0,3°С нижче середніх багаторічних значень. Середня кількість опадів також була нижчою на 2,4 та 2,5 мм відповідно. Звичайно, такий гідротермічний режим для озимої пшениці хоча і не був оптимальним, але і не мав суттєвого негативного впливу на ріст та розвиток рослин, особливо, якщо це стосується режиму зволоження.

Разом з тим, більша частина травня (середня за місяць температура повітря на 2,0°С вища від середньої багаторічної) та початок червня характеризувалися високим температурним режимом, який в поєднанні з відсутністю опадів та суховійними вітрами призвів до утворення атмосферної посухи, внаслідок чого відмічалися передчасна втрата рослинами листкового апарату, зниження інтенсивності процесів формування і наливу зерна, що, безперечно, може позначитися на величині очікуваного врожаю.

Високі температури повітря та тривала відсутність продуктивних опадів призвели до значного зниження запасів вологи в ґрунті, що негативно вплинуло на ріст і розвиток рослин ярих зернових культур. Відмічалося прискорення розвитку рослин. В районах де тривалий час не було продуктивних опадів у посівах відмічено раннє пожовтіння листків нижнього та середнього ярусів, а також редукція вже сформованих пагонів.

У зернових культур серед факторів, які визначають вибір строку збирання, головним є стан посівів за ступенем стиглості зерна. Тож, приймаючи до уваги нинішні погодні умови та стан розвитку рослин озимих та ярих зернових колосових і бобових культур, можливо спрогнозувати час настання збиральних робіт. Оскільки на півдні області першими розпочинають збирання врожаю зернових, то календарні строки початку жнив у цьому регіоні, очевидно, припадуть на 20–24 червня (озимий ячмінь), 3–5 липня (озима пшениця і ярий ячмінь). В центральній і північній частинах області до збирання гороху, ймовірно, приступлять з 5–7 липня, озимої пшениці – з 8–10, а ярих колосових – з 12–15 липня.

З початку відновлення весняної вегетації до фази колосіння рослини озимих зернових культур накопичили 504ºС ефективних, вище 5ºС, температур повітря при середній багаторічній нормі 453ºС. Загальна кількість опадів за цей час склала 64,3 мм. Разом з тим, наприклад, в найбільш врожайному 2008 р. за відповідний період сума ефективних температур становила 529ºС, а кількість опадів – 171 мм. Тобто, найбільш вірогідною причиною недобору зерна озимих зернових культур в поточному році може виявитися дефіцит вологи у найбільш відповідальний період формування зернової продуктивності рослин – з початку відновлення весняної вегетації до фази колосіння.

На час настання фази колосіння, коли практично завершується вегетативний період у розвитку рослин, обстеження посівів озимих зернових культур показало, що висота пшениці озимої по чорному пару залежно від сортового складу та строків сівби коливалася від 70 до 95 см, середня довжина колосу – від 8,3 до 11,1 см, середня кількість розвинених колосків в колосі становила від 16,6 до 20,3 шт.

Висота рослин озимих ячменю, тритикале та жита, які висівалися по кращих і удобрених попередниках, становила, відповідно, 83–90; 135–140 та 170–175 см.

Рослинна діагностика, проведена в фазі колосіння пшениці озимої в наукових дослідах Інституту сільського господарства степової зони НААН України показала, що по кращих попередниках, де проводилося своєчасне і достатнє підживлення посівів згідно існуючих рекомендацій, кількість азоту у верхніх листках рослин становить близько 4%, що дає змогу очікувати на більшості таких площ одержання зерна з вмістом білка не менше 12–12,5%, а клейковини 22–24%.

За даними досліджень ІСГСЗ НААН України краща якість зерна в останні роки відмічається у сортів Подолянка, Смуглянка, Знахідка одеська, Писанка, Апогей Луганський, Батько, Ювілейна 100, Станична.

На посівах ярих колосових культур, де були внесені мінеральні добрива перед сівбою (N30P30K30), розвиток значно випереджає неудобрені рослини. Висота рослин підживлених посівів досягає 56 см, а кількість стебел 4–5 шт./рослині.

В районах де не було продуктивних опадів посіви ярого ячменю знаходяться в найгіршому стані. Відмічено раннє пожовтіння листків нижнього та середнього ярусів, а також редукція пагонів. Рослини у таких посівах мають 1–2 стебла.

Щодо захисту зернових від шкідників і хвороб нагальними завданнями є запобігання втрат від хлібних клопів, плямистостей листків та хвороб колоса, залишається гострою проблемою захист гороху від горохового зерноїда (брухуса) та лускокрилих.

В цілому, для забезпечення високих врожаї зерна в області було виконано значний обсяг агротехнологічних робіт, який максимально відповідав науково-обґрунтованим нормам і регламентам вирощування зернових культур, але за потенціалом природних ресурсів біологічний цикл розвитку цих культур виявився несприятливим.
ОСОБЛИВОСТІ ЗБИРАННЯ ОЗИМИХ

ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Оптимізація строків збирання разом з своєчасним та якісним його проведенням дозволяє суттєво зменшити втрати урожаю. Нагромадження сухої речовини, білка і клейковини в зерні пшениці продовжується до кінця воскової стиглості, коли його вологість знижується до 18–22%. Збирання врожаю пшениці озимої необхідно розпочинати в фазі повної стиглості зерна при вологості не менш як 17%. На цей час ендосперм твердий, на зламі борошнистий або скловидний, оболонка щільна, забарвлення зерна типове.

Розрізняють два способи збирання озимих зернових культур: однофазовий (пряме комбайнування) та двофазовий (роздільне). Кращим способом збирання пшениці озимої слід вважати пряме комбайнування. Слід зазначити, що лише однофазове збирання врожаю озимих зернових культур доведено як біологічно, фізіологічно та економічно обґрунтоване.

Під пряме комбайнування відводять в першу чергу чисті поля з рівномірно дозрілими хлібами, відносно невисоким і стійким до вилягання стеблостоєм. До прямого комбайнування слід приступати з настанням повної (95%) стиглості зерна, коли його вологість не перевищує 17%.

Висоту зрізу рослин при прямому комбайнуванні встановлюють залежно від цілей використання соломи, стану ярусності та висоти стеблостою.

При двофазовому збиранні для скошування хлібів у валки слід застосовувати відрегульовані начіпні або причіпні жатки. З метою запобігання втрат врожаю та зниження його якісних показників тривалість строку збирання зернових колосових культур повинна становити не більше 10–12 діб.

Найсприятливішим періодом для збирання хлібів роздільним способом (у валки) є настання середини воскової стиглості зерна. В цей період формується більш високий біологічний урожай і орієнтуватися на нього слід в тому випадку, коли є можливість скосити хліб у валки за 3–4 доби. Якщо оснащеність господарства збиральними машинами не дозволяє закінчити збирання врожаю в вище зазначені строки, то зернові культури доцільно збирати роздільним способом на початку воскової стиглості зерна (вологість зерна повинна бути в межах 25–30%). При цьому відтік пластичних речовин з листково-стеблової маси в зернівки скошених рослин різко знижується при значному посиленні процесу дихання, в зв'язку з чим врожайність зернової маси не збільшується. Більш того, слід звернути увагу на те, що затримка з обмолотом валків понад 10–15 діб призводить до збільшення грибних захворювань, бур’янів (особливо після значних опадів) в результаті чого втрати зерна різко зростають. Закінчувати скошування зернових колосових культур з укладанням хлібної маси у валки необхідно при вологості зерна не нижче 17–18%.

Неполеглі посіви скошують на висоті 15–20 см, а при висоті стеблостою понад 110 см – на висоті 20–27 см, щоб валок лежав на стерні.

Сучасні комбайни провідних фірм з широкозахватними жатками спроможні збирати озиму пшеницю при підвищеній вологості зерна (25–27%), що дає можливість попередити запал і погіршення якості зерна в посушливі роки. Зібране зерно очи­щають та підсушують до вологості 14–15%. Це дозволяє зберігати врожай без втрат зерна, сприяє збереженню якості сильних пшениць і запобігає розвитку шкідників.

Збирання низькорослих та зріджених хлібів. Низькорослі, зріджені і значно забур’янені посіви доцільно збирати роздільним способом. Рекомендується здвоювати валки сучасними жатками з мотовилами, обладнаними прогумованими пасками на лопатах. З метою зменшення втрат зерна при підбиранні та збільшення продуктивності агрегатів хлібну масу укладати у здвоєний валок, розміщуючи колосся в один бік.

Збирання полеглих хлібів. При збиранні дуже полеглих хлібів, коли значна частина колосків знаходиться нижче висоти зрізання стебел, мотовило працює краще при обладнанні ріжучого апарата жатки стеблопідіймачами (ліфтерами) різної конструкції. Найбільш надійними визнані стеблопідіймачі для бобових жаток.

Необхідно досягати якнайнижчого зрізання рослин, а також забезпечити високоефективну роботу ріжучого апарата агрегату. Жатки і хедер комбайна при прямому комбайнуванні рекомендується обладнати роздільниками хлібної маси з регульованими стебловідводами замість нісків боковин, що використовуються при збиранні хлібів, виніс мотовила по горизонталі повинен бути найбільшим. Роздільники регулюють таким чином, щоб втрати зрізаних колосків довести до мінімуму.

Для збирання хлібів з суцільним виляганням вправо (по напрямку руху жатки) зовнішній стебловідвід слід підняти по можливості вище і дещо відвести вправо, основне центральне перо змістити вліво, а внутрішній стебловідвід – дещо підняти і відвести вліво.

При збиранні хлібів, що полягли в лівий бік, зовнішній стебловідвід розміщують так само, як і при збиранні полеглих в правий бік, а центральне перо роздільника відхиляють дещо вправо.

Збирання хлібів з підвищеною вологістю і засміченістю. Особливості скошування вологих і забур'янених посівів полягають в тому, що їх важче підрізати ножами жатки. Хлібна маса затримується на пальцях ріжучого апарата, підіймаючи ніж над протиріжучими пластинами, при цьому різко погіршується або зовсім припиняється зрізування хлібів, а отже, зростають і втрати зерна.

В такому випадку перш за все необхідно правильно відрегулювати ріжучий апарат. Забороняється перевищувати допустимі зазори між ріжучими елементами (0,8 мм), а також між притискувачами і ножами жатки (0,5 мм). Середні лінії сегментів і пальців повинні збігатися в крайніх положеннях ножів. При подачі вологої хлібної маси в молотарку ускладнюється вимолот зерна. В зв'язку з цим потрібно слідкувати за якістю обмолоту і при недомолоті зменшити молотильні зазори або збільшити частоту обертання барабана.

Періодично слід контролювати стан підбарабання і очищати його отвори, оскільки волога хлібна маса може частково або навіть повністю забивати їх, що призводить до зниження сепаруючої здатності підбарабання та перевантаження соломотрясу зерном, внаслідок чого підвищуються його втрати.

Альтернативою двофазового (роздільного) способу збирання забур'янених посівів озимої пшениці та при надмірно вологих погодних умовах під час збирання врожаю може стати десикація, яку за необхідності дозволяється проводити на посівах всіх колосових культур. Для цього застосовують такі препарати, як раундап (36% в.р.) в дозі 2–3 л/га та реглон – 2,5 л/га. Слід зазначити, що реглон в дозі 2 л/га лише підсушує верхню частину стебел і через 3–4 дні пошкоджені бур'яни знову починають нарощувати вегетативну масу. Раундап діє повільніше, але ефективніше. Це препарат системної дії, який знищує не лише надземну вегетативну масу, а й кореневу систему.

Збирання врожаю зернових культур треба починати із озимого ячменю, потім скоростиглих сортів озимої м'якої пшениці. Озима тверда пшениця більш стійка до осипання, ніж м'яка, тому її доцільно збирати дещо пізніше, прямим комбайнуванням. Озиме жито і озиме тритикале збирають в основному роздільним двофазовим способом. Треба мати на увазі, що ці культури дуже схильні до вилягання, осипання і проростання зерна в колосі, тому їх треба збирати в стислі строки – за 7–8 днів. Зокрема особливу увагу слід звернути на збирання насінницьких площ кращих сортів пшениці озимої і доведення їх до посівних кондицій.

Одержання якісного зерна і його зберігання. В кожному господарстві необхідно заздалегідь визначити поля, де передбачається одержати врожай високоякісного зерна пшениці. Для цього снопи зрізують за 3–6 днів до збирання урожаю з метою оцінки зерна за показниками якості. Якщо снопи відбираються за тістоподібного стану зерна, то показник кількості клейковини, одержаний при аналізі, помножується на коефіцієнт 1,28.

Високоякісне зерно сильних і цінних пшениць на токах буртують окремо від зерна, одержаного при обкошуванні полів, і рядової пшениці, його негайно очищають і підсушують.

Вологе і засмічене зерно інтенсивно дихає, втрачає вуглеводи, відбувається самозігрівання в буртах. В такому зерні проходять процеси розпаду білків, внаслідок чого знижується вміст клейковини. В сухому і чистому зерні, навпаки, переважають процеси синтезу, тому в період післязбирального дозрівання якість його помітно підвищується.
  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Північно-степовий науково-інноваційний центр р екомендації по вирощуванню...
Наведені загальні відомості щодо росту І розвитку рослин гороху І сої, а також результати досліджень мережі дослідних станцій ду...

Дніпропетровської області соргові культури: технологія, використання,...
Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Дніпропетровської області

Кзо «Миропільська неповна середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів...
Головне управління освіти І науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Наказ
Головного управління освіти І науки облдержадміністрації від 19. 12. 2011 №514, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у...

Прізвище, ім’я, по батькові керівника навчального закладу
Мірошніченко О. О. – начальник всп «Жовтоводське міськрайонне управління» Головного управління Держсанепідем служби у Дніпропетровській...

Про затвердження Комплексної програми розвитку галузі апк на 2015-2018 роки
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рішення постійних комісій...

Документація технологічних процесів
Під технологічною готовністю виробництва розуміють наявність на підприємстві повного комплекту конструкторської І технологічної документації,...

Дніпропетровської області
Завідувач сектору підготовки керівного складу та оповіщення населення управління з питань нс та у цзн департаменту взаємодії з правоохоронними...

Міністерство освіти І науки Департамент освіти І науки Запорізької...
Головне, щоб молочні продукти були якісними та безпечними. Розроблена методика визначення якості допоможе орієнтуватися на ринку...

Національна Академія наук України Інститут економіко-правових досліджень...
Розгорнуто концепцію системологічного розвитку регіональних туристичних комплексів в рамках рекреаційних територій, обґрунтовано...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка