Пошук по сайту


Авторський колектив коментарю до Водного кодексу України

Авторський колектив коментарю до Водного кодексу України

Сторінка1/25
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Авторський колектив коментарю
до Водного кодексу України


1.

МАРУСЕНКО
Роман Ігорович

- к. ю. н., доцент кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

2.

МІРОШНИЧЕНКО
Анатолій Миколайович

- к. ю. н., доцент кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

3.

ТРЕТЯК
Тарас Олексійович

- викладач кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Науково-практичний коментар

станом на 02.03.2009 р. 
Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Преамбула Водного кодексу України (далі - ВК) підкреслює значення води як природного ресурсу, відносячи його до національного надбання Українського народу. Положення Преамбули обґрунтовують встановлення особливого режиму вод (водних) об'єктів.

Абзац четвертий преамбули визначає мету (ratio legis) ВК - забезпечення екологічної безпеки населення України, більш ефективне та науково-обґрунтоване використання вод, їх охорону від забруднення, засмічення та вичерпання. Цю мету необхідно враховувати при тлумаченні незрозумілих або суперечливих положень кодексу (наприклад, для тлумачення терміну "раціональне використання вод", що вживається у ст. 96 ВК див. коментар до цієї статті).

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів


У цьому Кодексі вживаються такі терміни:

басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі грунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму;

б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі);

болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом;

використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;

вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях - ллялах машинних відділень судна;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

вода супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню разом з нафтою і газом під час їх видобування;

води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води;

води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;

водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території;

водність - характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно до його середньої багаторічної величини;

водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях;

водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта;

водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт;

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води;

водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;

гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;

гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу;

забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини;

заплавні землі - прибережна територія, що може бути затоплена чи підтоплена під час повені (паводка);

засмічення вод - привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;

зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд;

ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;

ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;

ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;

маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного об'єкта, при якому спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах;

межень (меженний період) - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність;

моніторинг вод - система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень;

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим діям;

уріз води - межа води на березі водного об'єкта (берегова лінія);

якість води - характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.

На наше переконання, обсяг коментованої статті є невиправдано розширеним за допомогою вміщення термінів, що мають усталене розуміння у відповідних сферах діяльності (наприклад, поняття "озеро", "болото"), визначення одних спеціальних термінів за допомогою інших ("б'єф" визначається з використанням поняття "водопідпірна споруда" тощо), а також вміщення визначень термінів, що вживаються у кодексі один - два рази ("болото", "басейн водозбірний", "водність" та ін.) або не вживаються взагалі ("водогосподарський баланс", "межень"). Такий підхід є техніко-юридичним недоліком.

Також недоліком статті є розміщення у ній термінів не в алфавітному порядку.

Поряд із ВК, визначення різних термінів, що використовуються у сфері водних відносин, вміщені у ГОСТ 17.1.1.01-77 "Охрана природы. Гидросфера. Использование и охрана вод. Основные термины и определения", ГОСТ 19185-73 "Гидротехника. Основные понятия. Термины и определения", ДСТУ 3041-95 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення", ДСТУ 3928-99 "Охорона природи. Гідросфера. Токсикологія води. Терміни та визначення", ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять" тощо. При визначенні термінів у стандартах виникають численні розбіжності (див. нижче коментар). При цьому кожен із стандартів претендує на те, що закріплені у ньому визначення мають бути єдино вірними. Фактично, такі спроби уніфікації термінології призводять лише до зворотного результату - термінологічної плутанини.

Враховуючи наявність в законодавстві різних визначень одних і тих самих понять, у кожному випадку використання у водному законодавстві "за межами" ВК певного поняття слід з'ясовувати, якому визначенню слід надати перевагу. Визначення ст. 1 ВК, навіть враховуючи вищу силу цього акта, не завжди матимуть перевагу, оскільки мають "автономне значення" - встановлені саме щодо ВК (ст. 1 починається словами: "У цьому Кодексі вживаються такі терміни: ..."). Якщо якийсь акт прийнятий після ухвалення ВК на його розвиток - природно вважати, що терміни у ньому вживаються у значенні ВК. Проте можлива ситуація, коли акт прийнято до набрання чинності ВК, або його прийнято на розвиток якихось інших норм законодавства, або ж зі змісту випливає, що термін вжито у цьому акті не у тому розумінні, що у ВК. У таких випадках визначення ВК не можуть бути застосовані "автоматично".

У цьому Кодексі вживаються такі терміни:

басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі ґрунтів, з яких відбувається стік води у водотік або водойму.

Даний термін вживається у ВК єдиний раз - у ст. 79 для класифікації річок на великі, середні та малі.

Синонімами терміна "водозбірний басейн" є терміни "водозбір", "басейн", "річковий басейн" та ін. Деякі з них є нормативно закріпленими. Так, ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять" оперує терміном "водозбір", який означає "частину земної поверхні та товщу ґрунтів і гірських порід, звідки вода надходить до водного об'єкта".

Водозбірні басейни охоплюють поверхневу та підземну частину, що відображено у коментованому визначенні (шляхом посилання на "земну поверхню" та "товщу ґрунтів"). Поверхневий водозбірний басейн - це ділянка суходолу, з якої надходять води в дану річкову систему або певну річку. Підземний водозбір утворюють товщі пухких відкладень, з яких вода надходить до річкової мережі. Як правило, поверхневий та підземний водозбірний басейни не збігаються, причому визначити межі підземного водозбору практично неможливо. За таких умов вдаються до умовного ототожнення розмірів поверхневого та підземного водозборів. Похибки внаслідок цього для цілей статті 79 ВК є несуттєвими;

б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі).

Термін "б'єф" вживається у ВК єдиний раз - у ст. 66 для визначення обов'язків гідроенергетичних підприємств у словосполученнях "верхній б'єф", "нижній б'єф". Верхній б'єф - ділянка, що розміщена перед водопідпірною спорудою (греблею), нижній - за нею.

У законодавстві вживаються й інші визначення терміна "б'єф". Так, ГОСТ 19185-73 "Гидротехника. Основные понятия. Термины и определения" визначає б'єф як "частину водотоку, що примикає до водопідпірної споруди". Змістовних відмінностей від коментованого визначення положення ГОСТ не мають;

болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом.

Аналогічне визначення вміщене у ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять".

Під "специфічним рослинним покривом" у спеціальній літературі маються на увазі вологолюбні рослини. Також слід зважати, що болотами традиційно вважаються ділянки із шаром торфу не менше 0,3 м. Якщо шар менший - земельна ділянка є заболоченою, проте не вважається болотом.

Поняття "болото" вжите у ВК єдиний раз - у ст. 5 при визначенні земель водного фонду. Хоча болото не є водним об'єктом, землі під болотами належать до земель водного фонду;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня ґрунтових вод.

Термін "дренажні води" вживається у ст. ст. 30, 65, 73 ВК.

Інше визначення дренажної води наводиться у ДСТУ 3041-95 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення": дренажна вода - це "вода, яка профільтрувалася із тіла гідротехнічної споруди чи її основи, а також із осушувального (зрошуваного) земельного масиву". У будь-якому разі, відокремити воду, що профільтрувалася із земельного масиву, від води, що профільтрувалася із тіла чи основи гідротехнічної споруди, неможливо, тому всі відповідні води мають вважатися дренажними.

Певного роз'яснення потребує вжитий у визначенні дренажних вод термін "дренажна система". Такі системи (синонім - "дренажний комплекс") є різновидом меліоративних систем (меліоративна система - "технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях", див. ст. 1 ЗУ "Про меліорацію"). Дренажні системи є засобом інженерного захисту території від підтоплення. Технічні аспекти їх влаштування регламентуються насамперед нормативними документами у галузі будівництва, зокрема, СНиП 2.06.15-85 "Строительные нормы и правила. Инженерная защита территории от затопления и подтопления" та ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди";
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Література
Методика та технологія профілактичної роботи з учнями з девіантною поведінкою. Матеріали роботи творчої групи/Авторський колектив:...

М. М. Карабанов доктор історичних наук, професор кафедри української...
Авторський колектив: Т. Б. Гриценко, С. П. Гриценко, І. В. Грищенко, А. Ю. Кондратюк, Т. Ф. Мельничук, С. А. Сироватський, О. В....

Кременчуцький міський науково – методичний центр Центр психологічної служби
Диференціація психологічного супроводу учнів в залежності від профілю навчання. Матеріали роботи творчої групи/ Авторський колектив:...

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

Кодексу торговельного мореплавства України
Ця Технологічна схема розроблена на підставі частини другої статті 25 Закону України “Про прикордонний контроль”, пункту 19 Положення...

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою

Урок з біології на тему «Клас Кісткові риби. Загальна характеристика...
...

Закон Українивід 17. 05. 2016 №1367-viii «Про внесення змін до Кодексу...

Збірник взірців процесуальних документів та коментарі до них: [С....
Збірник взірців процесуальних документів та коментарі до них: [С. М. Алфьоров, С. М. Міщенко, О. Ю. Татаров, В.І. Фаринник та ін.];...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка