Пошук по сайту


Блог на сайті «ubr.ua» - Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету та Податкового кодексу

Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету та Податкового кодексу

Сторінка8/8
1   2   3   4   5   6   7   8

Блог на сайті «ubr.ua»

Про автора: А. Табалов
Кабмин отказывается выплачивать сдатчикам молока 1 миллиард гривен в год

С 1 января 2015 года сдатчики молока могут лишиться государственной поддержки в виде мясо-молочной дотации. Ее выплата не предусмотрена Налоговым Кодексом Украины. В то же время Кабмин против принятия законопроекта, который продлевает действие господдержки для селян.

Во время обсуждения в комитете Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики законопроекта №4317 развернулась настоящая драма.

Документ, основным заданием которого является повышение стоимости мяса и молока для сдатчиков сырья, а также продление системы господдержки производителей молока в виде дотации, несмотря на позицию «за» большинства нардепов, упорно не находил понимания Кабмином. По результатам заседания комитета было принято решение отправить законопроект № 4317 на доработку.

Впрочем, уже сейчас он полностью готов к рассмотрению в зале, но так и не может попасть в повестку дня работы парламента.

Законопроектом №4317 предлагается вернуть действовавшую до 2011 года систему уплаты мясомолочной дотации. Когда 100% этих средств выплачивалось переработчиками напрямую населению – сдатчикам сырья. Сейчас селяне получают только 50% – вторая часть средств перечисляется в госбюджет. А с 1 января 2015 года поддержка производителям молока согласно Налоговому кодексу не предусмотрена в принципе.

Теоретически 50% средств от уплаты мясо-молочной дотации, которые сегодня получает Минагропрод, должны направляться на различные госпрограммы поддержки аграриев: закупку техники, стимулирование созданий фермерских хозяйств и прочие мероприятия по развитию АПК. На практике – деньги размываются в общем котле госрасходов. В чем причина резкого неприятия Кабмином продления системы господдержки, а также установления вполне прозрачной и действенной нормы о выплате мясо-молочной дотации?

Как оказалось, цена вопроса около 1 миллиарда (0,9 млрд.) гривен в год. Именно такой объем поступлений производители в 2014 году перечислят производителям молока в виде дотации. Еще 0,9 миллиарда гривен переработчики уплатят в госбюджет. Кроме того, как говорилось, с 2015 года такой механизм как дотация не предусмотрена Налоговым кодексом, соответственно, если действие дотации не продлить, все 100% средств переработчиков пойдут в госбюджет. А сдатчики молока полностью лишатся поддержки от государства. Такого не было с 1998 года.

За последние годы система дотирования менялась несколько раз, но ее действие никогда не прерывали. Начиная с 1998 года мясо-молочная дотация в виде 100% НДС перерабатывающих предприятий была единственным видом государственной поддержки для производителей молока, которую они получали ежемесячно.

Дотация формировалась за счет возврата НДС от реализации готовой молочной продукции, и в доходной части госбюджета не отображалась. Средства на выплату переработчики аккумулировали на специальном счете каждого предприятия. А их целевое использование постоянно контролировалось налоговыми органами.

Такой порядок действовал вплоть до вступления в силу в 2011 году Налогового кодекса Украины.

Согласно Налоговому кодексу, был изменен механизм и уменьшен размер компенсации на 1 гривну сданного молока на промпереробку. Теперь молокоперерабатывающие предприятия начали выплачивать дотацию не селянам, а накапливать на счете, и после – перечислять средства в госбюджет. А уже из госбюджета дотация должна была выплачиваться непосредственно производителям мяса и молока — населению. Такая идея субсидирования селян из госбюджета фактически оказалась провальной. На протяжении ее действия в 2011 году людям вообще ничего не заплатили.

В 2о12 году вновь были внесены изменения в Налоговый кодекс и введена «половинчатая» схема выплаты дотации. Она действует и до сегодняшнего дня. Часть средств дотации шла в госбюджет, часть – выплачивалась в цене сырья населению. Сначала это было 30% в бюджет, а 70% — производителям сырья. С 2013 года стало 40% на 60%, и в 2014 году система выплат приобрела форму 50% на 50%.

Что будет с выплатами дотаций в следующем 2015 году – пока не ясно. Правительство не предлагает никаких решений. В то же время, законопроектом № 4317 предлагается продлить действие дотации до 1 января 2018 года, по системе, которая уже показала свою эффективность. А именно – накопления 100% НДС переработчиков на специальном счете с последующей выплатой населению – сдатчикам сырья. Законопроектом предусмотрено, что средства могут использоваться исключительно для выплат компенсаций сельхозпроизводителям.

Доводы противников законопроекта № 4317 – довольно абстрактные, в то время, как доводы сторонников данной законодательной инициативы – вполне понятны, и поддерживаются и селянами, и переработчиками. Позитивно о возможном принятии законопроекта 4317 отзываются и производители мяса и молока — фермеры. Прежде всего, потому, что выплата 100% дотаций напрямую производителям позволит увеличить стоимость мяса и молока в живом весе. А значит, население сможет зарабатывать больше, при этом стоимость сырья для переработчиков не изменится. Соответственно, не изменится стоимость конечной мясной и молочной продукции.

Национальная Ассоциация молокоперерабатывающих предприятий «Укрмолпром» уже обратилась к народным депутатам с просьбой принять данный законопроект.

Но, похоже, состояние мясо- и молокоперерабатывающей отраслей, как и заработки населения, Минагропрод абсолютно не беспокоят. Поскольку чиновники с упорством, достойным лучшего применения, продолжают «тормозить» принятие данной законодательной инициативы. В то время как профильному министерству следовало бы уже сегодня предпринимать реальные шаги по предупреждению кризиса молочной отрасли, который, если оставить все как есть, неминуем.

А предпосылок для кризиса – несколько.

Первая – Украина готовится ратифицировать Соглашение о Зоне свободной торговли в ЕС, но еще не начинала проводить подготовительную работу к этому шагу в аграрной отрасли. Например, решить проблему повышения качества молока. Только при условии высокого качества сырья возможен экспорт украинской молочной продукции в ЕС. Производство молока высокого качества, соответствующего стандартам Евросоюза, возможно только на фермах или молочных кооперативах. Сегодня такое молоко занимает не более 20% от производимого, все остальное поставляют частные домохозяйства. До настоящего времени Кабмин не смог не то, что внедрить – разработать эффективную программу создания в Украине молочных кооперативов, что могло бы стать решением проблемы. Но воз и ныне там.

Вторая причина возможного кризиса в молочной отрасли – это Россия. Мы находимся в состоянии не только торговой, но и реальной войны с Россией, и, соответственно, наша продукция туда не поставляется, и поставляться не будет. Уже сегодня объемы переработки внутри Украины уменьшаются, и в перспективе это угрожает сокращением производства молокопродуктов по всей стране и резким падением закупок молока для переработки. Следствием этого может стать массовый забой скота населением уже в ближайшие годы на фоне низкого спроса внутри страны ввиду падающей платежеспособности украинцев. А чтобы восстановить стадо, нужно гораздо больше времени: три, четыре, пять лет.

В таких условиях лишать производителей молока поддержки со стороны государства – это сознательно ухудшить материальное состояние тысяч людей, которые работают в сфере производства молока и поставить все еще сильную экспорториентированную молочную отрасль на грань исчезновения. Принятие законопроекта № 4317 может помочь реально стабилизировать работу мясо- и молокоперерабатывающей отрасли, оказать поддержку, которая сегодня так необходима, но в то же время – минимальна от государства (http://blog.ubr.ua/pravo/kabmin-otkazyvaetsia-vyplachivat-sdatchikam-moloka-1-milliard-griven-v-god-8251). – 2014. – 17.07).
***

Взгляд юриста

Юридический блог компании Jurimex

Про автора: К. Чарторийский
В Крыму создадут свободную экономическую зону

19 июня 2014 года Верховный Совет Украины (ВСУ) принял за основу проект закона «О налоговом и таможенном контроле в свободной экономической зоне (СЭЗ) Крыма и об особенностях осуществления экономической деятельности на временно оккупированной территории Украины» № 4032а.

Проектом предусматривается, что на территории СЭЗ Крыма на протяжение 10 лет будет действовать особый правовой режим экономической деятельности физических и юридических лиц, в том числе особый порядок применения норм регуляторного и налогового законодательства Украины.

Особый режим СЄЗ на взимания общегосударственных налогов на территории АР Крым проявится в следующем:

1. Не справляются общегосударственные налоги и сборы, кроме налога на доходы физических лиц и платы за землю;

2. Могут применяться специальные налоговые режимы и нормы Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование»;

3. Взаимоотношения между лицами, имеющими налоговый адрес на территории СЭЗ Крыму, и лицами, которые имеют налоговый адрес на остальной территории Украины, подпадают под нормы законодательства Украины о трансфертное ценообразование в понимании статьи 39 раздела I Налогового кодекса Украины.

Проект предусматривает, что физические и юридические лица с местом проживания или регистрации на территории Крыма облагаются как нерезиденты, а любые пассивные доходы резидентов с источником их происхождения с территории СЭЗ Крыму, полученные таким резидентом, подлежат налогообложению как иностранные.

Если юридическое лицо – резидент Украины изменяет положение с временно оккупированной территории на другую территорию Украины, то он имеет право:

а) списать налоговую задолженность по любым налогам возникшей до начала временной оккупации или в течение нее;

б) реализовать право на возмещение НДС.

Также предполагается, что на территории СЭЗ могут справятся местные налоги и сборы с некоторыми учетом положений этого Закона.

Поставка товаров (сопутствующих услуг) с территории СЭЗ Крыму на другую территорию Украины приравнивается с таможенным режимом импорта. Поставка товаров (сопутствующих услуг) с другой территории Украины на территорию СЭЗ Крыму приравнивается с таможенным режимом экспорта.

В целом проект имеет позитивные положения, разъясняет вопросы создания СЭЗ в пределах полуострова Крым, а также учитывает особенности, связанные с временной оккупацией этой территории.

Будем надеяться, что ВСУ в скором времени примет проект, потому как он будет основным законодательным актом регулирующий вопросы налогообложения на территории Крым (http://jurblog.com.ua/2014/07/v-kryimu-sozdadut-svobodnuyu-ekonomicheskuyu-zonu). – 2014. – 23.07).
***

Взгляд юриста

Юридический блог компании Jurimex

Про автора: Н. Бойко
Проблемні питання у сфері готівкового обігу.

Організація готівкового грошового обігу законодавством віднесена до повноважень Національного Банку України (ст. 33 Закону України «Про Національний Банк України»).

З метою виконання наданих йому законом повноважень НБУ затверджує відповідні нормативно-правові акти з питань, що відносяться до сфери його регулювання, зокрема це стосується і питань регулювання обігу готівки.

Станом на сьогодні, основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок готівкового грошового обігу, є «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене Постановою Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (надалі – Положення №637).

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються Національним Банком України (тобто норм Положення №637), встановлена Указом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95 (надалі – Указ 436/95 або Указ).

Так, Указом до таких порушень віднесено:

- перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах;

- неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки;

- витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин;

- перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів;

- проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів;

- використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

- невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах.

Найбільш жорсткою є санкція за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки, що визначена у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В той же час, застосування податковими органами саме вказаної санкції є одним із найпоширеніших наслідків проведення перевірок платників податків з питань додержання законодавства в сфері готівкового обігу та, як наслідок, виникнення податкових спорів з цих питань.

При вирішенні даної категорії спорів тривалий час складалась досить не однозначна практика.

Так, в багатьох випадках суди, зокрема Вищий Адміністративний Суд України (надалі – ВАСУ) підтримували позицію платників податків щодо неправомірності застосування штрафних санкцій, передбачених Указом Президента. В той же час, чимало спорів вирішувалось не на користь суб’єктів господарювання, при цьому одні і ті ж норми законодавства застосовувались по різному, що відображено у відповідних рішеннях ВАСУ.

Позиція щодо неправомірності застосування штрафних санкцій, визначених Указом №436/95, обґрунтовувалась наступним.

Указ Президента видано 12 червня 1995р., тобто ще до прийняття Конституції України.

Пунктом 4 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем’єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Указ Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436» від 07.09.2001 р. N 802/2001, яким встановлені фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, тобто визначено склад правопорушення, яке за своєю правовою природою є фінансовим правопорушенням (є елементом охоронного правовідношення у сфері фінансів), та відповідальність за нього, прийнятий поза межами строку, встановленого пунктом 4 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.

Також, в якості аргументу про неправомірність застосування санкцій, передбачених Указом, наводиться те, що Указ є підзаконним нормативно-правовим актом, в той же час законодавством, зокрема ч.2 ст.238, ч.2 ст. 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть установлюватися виключно законами.

Однак, на практиці доволі часто вказаний аргумент судами до уваги не приймався, хоча той факт, що встановлені Указом санкції є адміністративно – господарськими, суди не заперечували (навіть підтверджували).

Позиція судів, щодо правомірності застосування санкцій, встановлених Указом Президента пояснюється тим, що в тих випадках, коли підтверджено факт вчинення порушення порядку обігу готівки, мають застосовуватись санкції, визначені Указом №436/95.

Абзацом 3 частини 1 ст. 1 Указу, який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Верховний Суд України, проаналізувавши практику вирішення даної категорії справ та з метою усунення розбіжності у застосуванні судами одних і тих ж норм Указу №436/95 по різному, сформулював свою позицію щодо вирішення таких справ, яка полягає в наступному.

8 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір № 1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ № 436/95, яким врегулював питання відповідальності суб’єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

6 липня 1995 року було прийнято Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі Закон про РРО), у якому передбачено, крім іншого, відповідальність суб’єктів господарювання за порушення вимог цього Закону.

Так, розділом V Закону про РРО визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції, у якому відсутнє таке порушення, як неоприбуткування у касах готівки, а отже й не встановлена відповідальність за це.

Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі №436/95.

Проаналізувавши наведені норми, Верховний Суд України дійшов висновку, що предмети правового регулювання Указу №436/95та Закону про РРО є різними, відносини щодо відповідальності суб’єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки не врегульовані Законом про РРО, прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ № 436/95. Окрім цього, на час виникнення спірних відносин (з приводу яких відбувався судовий розгляд та вирішення справ) не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких охоплювала б такі відносини.

Описана позиція знайшла своє відображення та остаточне закріплення в Постановах Верховного суду України, зокрема Постанові від 10.09.2013р. (справа №21-190а13), Постанові від 02.04.2013. (справа № 21-77а13) та інших.

Таким чином, станом на сьогодні існує чітка позиція Верховного суду України про те, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені саме Указом №436/95.

Однак, при цьому слід звернути увагу на те, що описана практика вирішення справ стосується спорів, що виникли з правовідносин, які мали місце до прийняття Податкового кодексу України (надалі – ПК України), що набув чинності з 01.01.2011р.

Пунктом 22 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Це стосується будь-якого виду юридичної відповідальності, а не тільки тих, які перелічені в зазначеному пункті.

Пунктом 113.3. ст. 113 ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Оскільки здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) належить до повноважень контролюючих органів, то застосування ними до платників податків штрафних санкцій, встановлених підзаконним нормативно-правовим актом, яким є Указ №436/95, суперечитиме згаданій нормі п. 113.3. ПК України, а отже буде неправомірним.

Враховуючи викладене, а також положення ПК України щодо можливості встановлювати відповідальність виключно законами України, можна зробити висновок, що у випадку виявлення порушень порядку готівкового обігу, які мали місце вже після набуття чинності ПК України, норми Указу Президента щодо застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки не можуть бути застосовані, оскільки вони є нормами підзаконного нормативного акту.

Крім того, окремі питання щодо порядку обігу готівкових коштів врегульовано Законом про РРО, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За порушення вимог Закону про РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у готівковій та/або безготівковій формі (на яких поширюється дія закону) застосовуються фінансові санкції. Перелік порушень та розмір штрафних санкцій за їх вчинення визначений ст. 17 Закону про РРО.

До того ж, відповідальність за порушення порядку ведення розрахунків передбачена і ст.1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення (http://jurblog.com.ua/2014/07/problemni-pitannya-v-sferi-gotivkogo-obigu). – 2014. – 23.07).

1 * Збережено стиль і граматику оригіналу

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Актуальна подія президент затвердив Стратегію кібербезпеки України
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...

Перелік правових норм Податкового кодексу України, спрямованих на...
З метої активізації інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та стимулювання розвитку реального сектору економіки у Податковому...

Закон Українивід 17. 05. 2016 №1367-viii «Про внесення змін до Кодексу...

Рішення №41 від 04 червня 2013 р. Президент пл данілов В. Б. «Затверджено»

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою

Кодексу торговельного мореплавства України
Ця Технологічна схема розроблена на підставі частини другої статті 25 Закону України “Про прикордонний контроль”, пункту 19 Положення...

Особливості та ідейні здобутки філософії Г. Гегеля. Система філософії Гегеля
У сфері естетики Кант дійшов висновку, що там, де йдеться про мистецький смак людини, не діють закони логічного обгрунтування. Тому...

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка