Пошук по сайту


Реформування вищої освіти отримало законодавчу базу - Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету...

Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету та Податкового кодексу

Сторінка4/8
1   2   3   4   5   6   7   8

Реформування вищої освіти отримало законодавчу базу



Президент України П. Порошенко підписав Закон України «Про вищу освіту», прийнятий 1 липня Верховною Радою України. Законопроект № 1187-2 був зареєстрований у парламенті більше року тому, над документом працювала група експертів і фахівців у галузі освіти та науки під керівництвом ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут» М. Згуровського. Законопроект пройшов громадське обговорення, був представлений студентству, представникам різних освітніх організацій та бізнесу.

За словами голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Л. Гриневич, прийнятий Закон є системним і підготовленим у результаті прозорого демократичного діалогу всіх зацікавлених соціальних груп.

Прийняття Закону позитивно оцінюють і в Міністерстві освіти і науки. За словами міністра С. Квіта, головним завданням законопроекту є створення автономії університетів, які мають стати конкурентоспроможними на світовому ринку.

Крім того, документ передбачає: створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; посилення антиплагіатних норм і відповідальності за них; новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів; обмеження перебування на посаді для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами; надання права всім вищим навчальним закладам остаточного присудження наукових ступенів; можливість державними ВНЗ розміщення власних надходжень від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків; зменшення кількості годин навчального навантаження викладачів на одну ставку та навантаження на студентів; запровадження з 2016 р. нового механізму електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення; створення умов для збільшення мобільності студентів і викладачів; впровадження таких освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти – молодший бакалавр, бакалавр, магістр, а також вводяться освітньо-науковий рівень доктора філософії і науковий рівень доктора наук.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти буде постійно діючим колегіальним органом та реалізовуватиме державну політику у сфері забезпечення якості вищої освіти, до якого входитимуть 25 членів згідно з квотами, визначеними Законом, зокрема, делегованими, а не призначеними, крім того з чітким терміном перебування (строк повноважень становить три роки, але не більше двох строків). Саме через цей колегіальний орган буде реалізовано громадський контроль за якістю освіти, оскільки тепер агентство проводитиме акредитацію освітніх програм та ліцензійні експертизи. Експерт Центру досліджень суспільства Є. Стадний у коментарі виданню «Новий погляд» зазначає: «Його функціями буде дозвіл відкривати певні спеціальності в університетах, проведення ліцензійної експертизи та боротьба з плагіатом. Найважливіше, що за якістю освіти зможе слідкувати громадськість, адже це орган, який є незалежним від міністерства та проводитиме моніторинг внутрішньої та зовнішньої якостей освіти».

Створення такого агентства підтримує і профільний міністр: «Агентство зосередить свою роботу на фактичному забезпеченні якості освітніх послуг, які надають університети, шляхом формування відповідних критеріїв і вимог, на акредитації спеціальностей, спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій, незалежних установ оцінювання якості освіти, активній участі у формуванні державної політики у сфері науки та освіти. Така структура забезпечить потужну участь громадськості в управлінні вищою освітою».

Уперше на законодавчому рівні закріплені так звані «антиплагіатні» норми. Наукова робота має бути оприлюдненою до публічного захисту, щоб її міг прочитати кожний охочий, крім того спеціалізована вчена рада ВНЗ (наукової установи) має перевірити роботу щодо плагіату. ВНЗ (наукові установи) зобов’язані подбати про наявність відповідного програмного забезпечення, яке б давало змогу виявляти академічний плагіат. Спеціалізована вчена рада приймає рішення про присвоєння наукового ступеня, але й несе персональну відповідальність про таке рішення. Члени та голови спеціалізованих вчених рад будуть позбавлені права надалі перебувати в них, якщо вони надали позитивний висновок науковій роботі, яка містить плагіат чи не містить ніяких наукових досягнень. І взагалі така спеціалізована вчена рада буде позбавлена акредитації. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, зокрема під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації, відгуки опонентів, наукового керівника також мають бути оприлюднені – це все є засобами боротьби з плагіатом.

Усі вищі навчальні заклади отримають право остаточного присудження наукових ступенів. Спеціальні вчені ради ВНЗ, акредитовані Нацагенством, прийматимуть рішення про присудження наукових ступенів. Нацагентство розглядатиме апеляції на їх рішення. Крім того, тепер можливо створення разової спеціалізованої вченої ради під конкретну тему, що є викликом сьогодення, тому що деякі теми стоять на межі наук.

Зі слів першого заступника міністра освіти та науки І. Совсун, через новий механізм виборів керівників ВНЗ Закон «ставить крапку на ректорському всевладді в українських університетах». По-перше, ректорів будуть обирати на загальних, таємних та прямих виборах усі працівники університету, а кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні, значно зросте.

По-друге, спрощено процедуру відкликання ректора з посади – тепер вона стане цілком можливою, тож ректори будуть змушені рахуватись із думкою колективу.

По-третє, зменшено термін каденції ректора – ректори усіх університетів перебувають на посаді п’ять років та не більше двох термінів. Таким чином університетська влада та ректори, у чиїх руках і надалі будуть сконцентровані основні повноваження, перебуватимуть під постійним громадським контролем.

Таким чином, трудовому колективу ВНЗ надається право самостійно обирати ректора, тоді як міністерство лише фіксуватиме факт вибору.

Так само як і ректори, декани та завідувачі кафедри перебувають на посаді п’ять років та не більше двох термінів.

Закон, окрім академічної та організаційної автономії для ВНЗ, передбачає й фінансову автономію. Тепер виші зможуть самостійно розпоряджатися своїми доходами, відкривати поточні та депозитні рахунки в установах державних банків (раніше працювали в системі казначейства), брати кредити. Гроші, отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виборничою діяльністю, благодійні внески та гранти, не можуть бути вилучені в дохід державного та місцевих бюджетів. Варто зазначити, що закон передбачає додаткові привілеї для університетів зі статусом національних і дослідницьких. Наприклад, право на пріоритетне фінансування з держбюджету, можливість перерозподіляти місця держбюджету в рамках однієї галузі знань, але не більше 5 % від усієї кількості бюджетних місць.

Університети зі статусом дослідницьких зможуть відкривати на своїй базі наукові парки, підприємства, бізнес-інкубатори. Крім того, у новому Законі виписані нові, більш високі, критерії, за якими ВНЗ зможе отримати статус дослідницького. Один з головних акцентів – на інноваційній діяльності ВНЗ: на його вмінні впроваджувати і комерціалізувати результати своєї наукової діяльності, на кількості міжнародних проектів, власних винаходів. За задумом розробників Закону, все це повинно стимулювати ВНЗ розвиватися і дасть можливість включитися університетам у процеси розвитку економіки.

На своєму сайті О. Молчановський, викладач кафедри АСОІУ, ФІОТ НТУУ «КПІ», який у цілому новий Закон оцінює позитивно, коментує: «Поява терміну дослідницький університет – це чергова спроба ввести особливу “касту” ВНЗ в країні, як це колись було з національними. Проблема, однак, полягала в тому, що досить швидко термін національний університет спіткала жорстка інфляція: статус національного почали роздавати наліво та направо, таким чином знецінюючи його. Чи станеться це із дослідницькими університетами – покаже час…».

Будемо сподіватися, що це поняття служитиме розвитку освіти та науки на теренах України.

Натомість розширення автономії ВНЗ буде контрольованою громадськістю. Закон зобов’язує до широкої публічності: ВНЗ та наукові установи повинні публікувати на своїх сайтах бюджети та їх проекти, інформацію про майно, конкурсні торги, штатний розпис, фінансові звіти, звіти про використання та надходження коштів, кошторис на поточний рік, заробітну плату тощо. Також відтепер будь-яка передача власності, бюджет повинні обговорюватися на зборах трудового колективу ВНЗ чи наукової установи.

Передбачається, що і викладачі, і студенти отримають додатковий час для самоосвіти, саморозвитку, якісної підготовки заняття, лекційного курс, для заняття наукою. Згідно з Законом для викладачів буде зменшено річний обсяг навчального навантаження на одну ставку до 600 год (раніше 720–900 год), хоча це все ще буде більше, ніж у викладачів у Європі. Зменшено і навантаження на студентів – кількість годин в одному кредиті змінено з 36 до 30 год. Нагадаємо, Законом закріплено поняття кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Відповідний рівень освіти має нараховувати відповідну кількість кредитів ЄКТС, наприклад, бакалавр повинен мати 180–240 кредитів. Запровадження такої норми покликане забезпечити інтеграцію вітчизняних документів про вищу освіту з європейською системою дипломів та полегшити академічну мобільність.

Закон передбачає, що підготовка фахівців із вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврcький) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий) рівень; науковий рівень.

Відповідно до цього здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для надання відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії; доктор наук.

З цього переліку вилучено звання молодшого спеціаліста, спеціаліста і кандидата наук. Ті, хто зараз навчається на спеціаліста або збирається вступати, отримають дипломи спеціалістів, але вони будуть автоматично прирівняні до магістрів. Те ж саме і з молодшими спеціалістами: вони довчаться, і їх, після вступу Закону в силу, прирівняють до молодших бакалаврів. Останній раз молодших спеціалістів та спеціалістів ВНЗ наберуть у 2016 р. Приведення системи вищої освіти України у відповідність із системою вищою освітою країн ЄС, знову ж таки, є однією з умов мобільності студентів і викладачів. Крім того, процедура з нострифікації (визнання закордонних наукових ступенів) буде проводитись вченими радами ВНЗ, що дасть змогу до навчального процесу залучати іноземних фахівців та приймати студентів інших країн. Раніше процедура нострифікації була прерогативою МОНУ і тривала іноді не один рік.

Новим Законом затверджено, що у всіх ВНЗ викладання може здійснюватися лише державною мовою. Однак при цьому кожен ВНЗ може викладати одну або кілька дисциплін іноземною мовою, за умови забезпечення знань із них також і державною мовою.

На законодавчому рівні вперше регламентовано зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Згідно з Законом до ВНЗ можна вступити тільки за сертифікатами ЗНО – це основний критерій при вступі. Як і раніше, конкурсний бал буде обчислюватись як сума балів: кожного сертифікату ЗНО; середнього бала документа про повну загальну (базову) середню освіту; бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у випадку його проведення).

Кожній із цих складових буде присвоєний ваговий коефіцієнт, який визначається Правилами приймання у вищий навчальний заклад і в сумі дорівнює одиниці. Причому вага кожного із сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання повинна становити не менш ніж 20 % конкурсного бала; вага середнього бала документа про повну (базову) середню освіту – не більше 10 % конкурсного бала; вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення) – не більше ніж 50 % конкурсного бала.

Зберігається право на позаконкурсний вступ у державні й комунальні вищі навчальні заклади у випадках, передбачених Законом, тобто категорія «пільговиків» документом збережена. Щоправда, із 1 січня 2016 р. для цієї категорії абітурієнтів кількість місць на державне замовлення становитиме не більше 5%. Станом на сьогодні маємо не більше 25 %. Для здобуття ступеня магістра та доктора філософії жодних пільг не передбачено.

Окрім того, з 2016 р. запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення: під час реєстрації на ЗНО абітурієнти повинні будуть визначитись не тільки з фахом, який хочуть здобути, а і з вищим навчальним закладом, де його опановуватимуть. Тим самим фактично вступники формуватимуть державне замовлення у ВНЗ. Причому з 2016 р. підготовка фахівців за кошти державного бюджету буде можливою й у приватних вищих навчальних закладах за умови, що абітурієнти вибиратимуть їх для навчання. І знову закладено основи здорової конкуренції. Ця норма, очікують фахівці, може стати суттєвою перепоною корупції. До речі, як і раніше, загальний обсяг державного замовлення на поточний рік становитиме не менше як 51 % кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які в поточному році здобули повну загальну середню освіту.

Іншими новелами Закону є заборона стягнення додаткової плати зі студентів за виготовлення дипломів; сприяння ВНЗ працевлаштуванню студентів, проте не забезпечення його; можливість вступу до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань; право громадян України безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету; можливість для ВНЗ здійснювати підготовку фахівців за спеціальністю без державної акредитації та видавати власний диплом, який заноситься до Єдиної бази; зміна назви вченого звання «старший науковий співробітник» на «старший дослідник».

Загалом Закон України «Про вищу освіту» орієнтований на реформування вищої освіти, що має на меті побудувати освіту, що гнучко реагуватиме на економічні виклики суспільства, повинна мати послідовний план впровадження. Як наголосила Л. Гриневич, через нинішню фінансову та економічну кризу в країні, статті Закону, які потребують додаткового фінансування, будуть відтерміновані. Фактично вони почнуть працювати лише з 1 січня 2016 р. «Від нового закону багато очікуємо. Та головним викликом буде його запровадження. Для цього потрібні спільні зусилля органів влади та академічних спільнот. У результаті успішно втіленої реформи ми через кілька років отримаємо конкурентоспроможну вищу освіту та університети європейського зразка», – додала вона (За матеріалами: (http://osvita.ua/vnz/41705/; http://www.mon.gov.ua/ua/news/34752-vru-uhvalila-zakon-ukrayini-pro-vischu-osvitu;http://pohlyad.com/news/n/53169; http://zib.com.ua/ua/87267-ministr_osviti_i_nauki_ukraini_kvit_propozicii_schodo_derzhz.html; http://life.pravda.com.ua/society/2014/06/17/172250/; http://www.rivnist.in.ua/news/2014/07/02/4759; http://lovi-moment.com.ua/chto-yzmenyt-zakon-ob-obrazovanyy-v-zhyzny-studentov-y-vuzov.html; http://oim.asu.kpi.ua/2014/04/11/1136/; http://osvita.ua/vnz/consultations/40765/; http://www.gazeta.lviv.ua/life/2014/07/11/32141).

ПРАВО: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА



О. Єфімов, адвокат, канд. юрид. наук

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Актуальна подія президент затвердив Стратегію кібербезпеки України
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...

Перелік правових норм Податкового кодексу України, спрямованих на...
З метої активізації інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та стимулювання розвитку реального сектору економіки у Податковому...

Закон Українивід 17. 05. 2016 №1367-viii «Про внесення змін до Кодексу...

Рішення №41 від 04 червня 2013 р. Президент пл данілов В. Б. «Затверджено»

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою

Кодексу торговельного мореплавства України
Ця Технологічна схема розроблена на підставі частини другої статті 25 Закону України “Про прикордонний контроль”, пункту 19 Положення...

Особливості та ідейні здобутки філософії Г. Гегеля. Система філософії Гегеля
У сфері естетики Кант дійшов висновку, що там, де йдеться про мистецький смак людини, не діють закони логічного обгрунтування. Тому...

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка