Пошук по сайту


Електронні гроші в Україні - Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету та Податкового кодексу

Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету та Податкового кодексу

Сторінка2/8
1   2   3   4   5   6   7   8

Електронні гроші в Україні



Розвиток інформаційних технологій відкриває чимало нових привабливих перспектив на споживчому ринку, серед яких помітне місце посідає можливість розраховуватися за товари чи отримані послуги електронними грошима. Електронні гроші (electronic money, e-money) – черговий етап на шляху вдосконалення платіжних систем, що вже пройшли значний шлях від готівкового золота, металевих монет і паперових банкнот до безготівкових розрахунків і пластикових карток.

Під терміном «електронні гроші» розуміють грошову вартість, що зберігається в електронному вигляді на технічному пристрої і може використовуватися для здійснення платежів. Нині в Україні, як і в усьому світі, для зберігання електронних грошей використовують два види технічних пристроїв: смарт-картку та пам’ять комп’ютера.

Електронні гроші за своєю функціональністю абсолютно ідентичні традиційним: їх можна отримати, заробити, подарувати, продати, ними можна оплатити товар або послугу. При цьому, як і у випадку з матеріальними грошима, швидкість розрахунків і операцій є моментальною, а дальність розрахунків і можливості такими ж широкими, як і при операціях з банківським рахунком.

Історія електронних грошей розпочалася 1918 р. у Сполучених Штатах Америки, коли Федеральний резервний банк США переказав гроші телеграфом. Із того часу електронні гроші істотно еволюціонували, а їхнє широке застосування стало можливим, завдячуючи розвитку сучасних комунікаційних технологій. Тепер електронні гроші є однією з найважливіших економічних категорій сучасної науки про гроші, банки й кредит.

У середині 1990-х років вони почали активно вводитися в обіг електронними розрахунково-платіжними системами та іншими комерційними структурами, що функціонують у глобальній мережі Інтернет у режимі реального часу (on-line). Протягом останніх років електронні гроші набули поширення в багатьох країнах світу, найбільше в Західній Європі й США.

Електронні гроші зберігаються в електронних гаманцях користувачів відповідної платіжної системи. Управляти грошима у своєму гаманці користувач може за допомогою Інтернету або мобільного телефону. Поповнювати електронні гаманці можна готівкою (купуючи пластикові картки або через спеціальні термінали), шляхом переказу грошей з рахунку в банку, з іншого електронного гаманця або за допомогою мобільного телефону. Класти гроші можна як у свій гаманець, так і в чужі гаманці.

Електронними грошима можна сплачувати різні товари та послуги так, як це робиться з банківського рахунку. Готівка, що служить забезпеченням електронних грошей (так само як золото), виступає забезпеченням паперових грошей при золотому стандарті, приймається компанією-оператором платіжної системи та зберігається на її рахунках у банках. Вибір банків та керування цими рахунками здійснює компанія-оператор.

Наявні в Україні системи електронних грошей можна поділити на три групи.

Перша – це «банківські» оператори, які, завдячуючи своєму статусу, отримали ліцензії Національного банку України. Це MoneXy (Фідобанк), MAXI (VAB Банк) і GlobalMoney (Ощадний банк). Причому якщо перші два НБУ визначає як системи електронних грошей, то GlobalMoney – як платіжну систему.

Друга група позиціонує себе не операторами електронних розрахунків, а системами обліку й переуступання майнових прав, прописаних у Цивільному кодексі. Такий шлях обрала, зокрема, компанія WebMoney.

До третьої групи належать іноземні компанії, які не мають офіційного дозволу на роботу в Україні, тож вони надають клієнтам обмежені послуги або працюють через інтеграторів (PayPal, Moneybookers, Яндекс.Гроші, MoneyMail).

Попри стрімке зростання популярності електронних грошей вони мають не лише переваги, а й недоліки.

До головних переваг слід віднести анонімність платежів (при здійсненні платежу електронними грошима, як правило, не потрібно повідомляти ніякої інформації про себе, необхідний тільки номер електронного гаманця), захист від податкових органів, швидкість і зручність платежів (гроші переводяться майже миттєво, здійснити оплату можна не виходячи з будинку, якщо у вас є комп’ютер та Інтернет), можливість переказувати малі суми (банки називають такі суми мікроплатежами і комісія для них є значно вищою, ніж при переказі великих сум).

Серед недоліків слід назвати зберігання грошей власників гаманців на рахунках юридичних осіб, відсутність процента, що нараховується при зберіганні грошей, ризики шахрайства, обов’язкова сплата комісії за всі операції, відсутність можливості переказувати гроші між гаманцями різних систем.

В Україні системи електронних грошей з’явилися більше 10 років тому. Регулювання відносин, що пов’язані з їхнім використанням, здійснюється загальним та спеціальним законодавством.

Перші кроки щодо законодавчого регулювання ринку електронних грошей були зроблені у 2008 р. Постановою правління НБУ «Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні» від 25.06.2008 р. № 178 електронні гроші визначено як одиниці вартості, що зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента.

Право здійснювати випуск електронних грошей в Україні закріплювалося виключно за банками. Водночас для інших юридичних осіб, які здійснювали випуск електронних грошей і не були банками, вимагалося привести свою діяльність у відповідність із вимогами Положення протягом одного року з дня набрання чинності цієї постанови. У кінці 2010 р. Нацбанк затвердив оновлену редакцію Положення «Про електронні гроші» (постанова НБУ від 04.11.2010 р. № 481). Того ж 2010 р. були узгоджені правила функціонування перших систем електронних грошей в Україні – Максі (VAB Банк) і MoneXy (Банк Контракт).

Експерти належно оцінили законодавче врегулювання випуску та використання електронних грошей, вважаючи їх більш безпечними, ефективними й економічними. Крім того, на їхню думку, прийняті зміни в правилах функціонування платіжних систем сприятимуть зниженню ризиків інвесторів (насамперед закордонних) та детінізації вітчизняної економіки.

Разом з тим деякі фахівці вважають, що в Україні саме державне регулювання гальмує розвиток ринку електронних грошей: воно недосконале і потребує подальшого розвитку. Чимало питань погодження та оподаткування досі не врегульовані, тому попри всі старання гравців ринку нові платіжні інструменти не з’являються. Зокрема, на думку експерт-консультанта компанії WebMoney.UA О. Титова, в Україні існують розбіжності між нормами законодавства та думкою фахівців з питань роботи емітентів електронних фінансових коштів.

25 липня 2014 р. набрала чинності постанова правління НБУ № 378 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з електронними грошима». Цим документом порядок здійснення операцій з електронними грошима приведено до вимог вітчизняного законодавства та норм Європейського Союзу. Так, вимоги Положення про електронні гроші в Україні приведено у відповідність до ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також до норм законодавства ЄС. Статтею 15, відповідно до вимог законодавства ЄС, визначено поняття «електронні гроші» як одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, крім осіб, які їх випускають, і є грошовим зобов’язанням цих осіб, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Відповідно до вимог ст. 15 Закону порядок здійснення операцій з електронними грошима визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Крім того, Постановою визначено перелік фінансових послуг, які банк-емітент електронних грошей (далі – емітент) має право надавати своїм клієнтам (крім банків), укладаючи агентські договори з юридичними особами; уточнено вимоги до агентів, які на підставі договорів, укладених з емітентом, мають право надавати відповідні послуги; зобов’язано емітента надавати НБУ інформацію про комерційних агентів; скасовано норму щодо обов’язкової наявності чипів на наперед оплачених картках багатоцільового використання; встановлено суму готівкових коштів, яку фізична особа може отримати через платіжний пристрій в обмін на електронні гроші з використанням наперед оплаченої картки багатоцільового використання або переказати іншим користувачам – до 500 грн на день та не більше 4 тис. грн протягом одного місяця; визначено суму, на яку користувачі мають право використовувати електронні гроші для здійснення розрахунків за допомогою електронного пристрою, який поповнюється і перебуває в розпорядженні користувача, – до 35 тис. грн протягом календарного року. До розрахунку цієї суми не включаються електронні гроші, погашені через операційну касу емітента на вимогу користувача протягом календарного року. Зазначені обмеження не стосуються клієнтів банків, які мають поточний рахунок у банку, і за допомогою платіжних карток ініціюють переказ коштів з нього та/або ініціюють отримання готівки через платіжний пристрій. Нова постанова Нацбанку є спробою підвищити контроль над інтернет-ринком платежів.

З першого погляду Нацбанк узявся за регулювання дуже великого ринку. За різними оцінками, обсяг платежів з електронними грошима в Україні становить від 4 до 10 млрд грн. За допомогою віртуальної валюти користувачі поповнюють різноманітні рахунки та оплачують послуги, купують віртуальну зброю в комп’ютерних іграх, отримують оплату за роботу тощо. Але в реальності під постанову Нацбанку потрапила незначна частина ринку. Справа в тому, що НБУ визнає електронні платіжні системи тільки трьох компаній, за якими стоять звичайні комерційні банки: MoneXy (емітент Фідобанк), Maxi Card (Альфа Банк) і GlobalMoney (Ощадбанк).

Через перші дві системи можна оплатити більше 1 тис. послуг, серед яких купівля товарів в інтернет-магазинах, онлайн-бронювання тощо. Але більша частина операцій не потрапляє під обмеження, оскільки одна із сторін є юридичною особою. «Імовірно обмеження не стосуються користувачів-фізичних осіб, які мають право використовувати електронні гроші для оплати товарів за допомогою, насамперед, передоплачених карт і розрахункових карт через платіжні пристрої», – пояснила глава секретаріату компанії GlobalMoney О. Козлова. Яка частина операцій у цих системах проходить лише між фізичними особами – невідомо.

Засновник і гендиректор MoneXy Ю. Чайка вважає, що фінальну версію постанови НБУ пролобіювали банки. «Ми брали участь в обговоренні цієї постанови, висловлювали свої зауваження та коментарі, але дивним чином постанова вийшла в несподіваній редакції. Думаю, що рішення могли пролобіювати великі банки», – припускає Ю. Чайка.

Не бояться потрапити під дію згаданої постанови партнери платіжних систем. Більшість компаній пропонують кілька інших варіантів оплати, крім електронних гаманців.

Великий партнер GlobalMoney Нова Пошта заявляє, що на грошових переказах нововведення не позначиться. «Наше співробітництво не стосується сфери діяльності GlobalMoney, пов’язаної з електронними грошима. Тому зміни, внесені регулятором, на нашій роботі ніяк не відіб’ються», – розповіла Т. Соловей, керівник відділу технологій фінансових послуг Нової Пошти

На думку заступника начальника управління продажу роздрібних продуктів банку «Хрещатик» Л. Гребенюк, зміни в законодавстві покликані підвищити контроль НБУ над електронними грошима в частині виключення тіньових схем використання електронних грошей, а для клієнта, який використовує електронні гроші для зручного здійснення своїх платежів, зміни в законодавстві не матимуть негативних наслідків.

Такої ж думки дотримується і начальник управління організації термінального бізнесу банку «Національний кредит» Є. Думчев. «Ключове завдання НБУ – забезпечити легітимність і контроль над оборотом електронних грошей у країні. Це абсолютно нормальне бажання, враховуючи сутність таких грошей. Допускаю, що через якийсь час регулятор може ініціювати введення процедури ідентифікації власників електронних гаманців для того, щоб ще більше звузити можливості зловживань», – прокоментував він нововведення.

Начальник відділу рейтингів фінансової сфери РА «IBI Rating» Г. Апостолова не вважає цю постанову дуже актуальною, адже кількість електронних гаманців у користувачів нашої країни є невеликою, а ті, що існують, використовуються переважно для невеликих платежів. Найважливішим, із її погляду, став пункт про обмеження переказів електронних грошей між гаманцями фізичних осіб та переведення в готівку. Цей пункт, зазначає Г. Апостолова, звичайно покликаний обмежити можливості шахрайства, але, на жаль, прописаний недостатньо чітко.

Через свої особливості електронні гроші фактично виключають факт їхнього використання в «тіньовій» економіці, вважає президент Українського аналітичного центру О. Охріменко. Головна перевага електронних грошей, які функціонують окремо від готівкової та безготівкової гривні, це безпечні розрахунки в інтернет-магазинах. Тому, за прогнозом експерта, у майбутньому велика частина онлайн-продаж перейде саме на таку форму оплати.

Нині в Україні електронні фінансові засоби не демонструють значного поширення, хоча кількість їхніх користувачів вимірюється сотнями тисяч осіб. «Наприклад, у нашої системи приблизно 200 тис. користувачів, із початку 2014 р. їхня чисельність зросла приблизно на 20 %. Поки незначна частка населення виявляє готовність до таких “екзотичних” інструментів оплати. Але ми беремо до уваги, що з поширенням Інтернету, кількість онлайн-розрахунків підвищуватиметься», – підкреслив Ю. Чайка.

За допомогою електронних фінансових коштів українці роблять незначні придбання, так що нині вони фактично не відчують нові обмеження Національного банку. «Середньостатистичний користувач, який бажає заплатити за послуги мобільного оператора, проводить операції на 20–40 грн. При цьому постійний користувач електронного гаманця, який не обмежується оплатою за мобільний зв’язок, у середньому поповнює його на 200–250 грн», – прокоментували в прес-службі міжнародної платіжної системи GlobalMoney. Між іншим, там підкреслювали вплив сучасного становища в Донбасі на зростання веб-платежів. «У зв’язку з важкими обставинами демонструється падіння активності користувачів. Утім, уже на другий квартал поточного року обстановка почала врівноважуватися: зниження чисельності платежів знизилося на 15 % у порівнянні із січнем – лютим», – розповіли в GlobalMoney.

Частина експертів вважає, що постанова НБУ негативно вплине на розвиток системи електронних грошей в Україні. Начальник управління інтернет-банкінгу та електронної комерції ІМЕКСБАНК В. Даниленко зазначає, що будь-яка регуляція ринку має як хороші, так і погані наслідки. Так, з одного боку, обмеження денного ліміту в переказах фізичних осіб між собою з використанням передоплачених карт у розмірі 500 грн значною мірою скорочує можливості використовувати електронні гроші як систему грошових переказів. З іншого ж боку, немає добових обмежень на використання електронних грошей, не прив’язаних до передоплачених карт. Представлені обмеження стосуються тільки передоплачених карт, і нововведення повинні стати приводом для користувачів використовувати електронні гроші не у вигляді передоплачених карт, а виключно у вигляді поповнюваних електронних гаманців.

Старший партнер АК «Кравець і партнери» Р. Кравець вважає, що обмеження НБУ просто вб’є систему електронних грошей в Україні, відкинувши її розвиток років на десять назад. «Вже не перший рік різні асоціації намагаються ввести це питання в правове поле, а НБУ, зі свого боку, вже п’ятий рік це питання всіляко ігнорує і гальмує, а зараз, фактично, просто вбив ринок електронних грошей в Україні», – зазначив фахівець. На його думку, обмеження могли з’явитися через те, що в Нацбанку недостатньо компетентних людей, які можуть займатися нормативним регулюванням сучасних розрахункових систем, до яких належать і «електронні гроші». Але він сподівається, що після детального вивчення цього питання НБУ може скасувати або переглянути свої обмеження на обіг електронних грошей.

У Європейському Союзі вимоги до регулювання випуску електронних грошей депозитними установами і новим типом кредитних установ – інститутами електронних грошей – були визначені в Директиві 2000/46/ЄС Європейського парламенту і ради від 18 вересня 2000 р.

Серед основних заходів регулювання діяльності інститутів електронних грошей виділялися вимоги до обсягу початкового капіталу, власних коштів, відшкодування електронних грошей на прохання користувачів (без стягнення комісії). У Директиві 2000/46/ЄС також було встановлено обмеження діяльності інститутів електронних грошей. Зокрема, крім випуску електронних грошей, ці інститути отримали право надавати фінансові та нефінансові послуги, безпосередньо пов’язані з випуском електронних грошей (за винятком надання кредитів у будь-якій формі) та інвестувати кошти в розмірі не меншому, ніж їхні фінансові зобов’язання, пов’язані з емісією електронних грошей, в активи з низьким або нульовим рівнем ризику.

Інститути електронних грошей були зобов’язані не рідше двох разів на рік повідомляти наглядовому органу інформацію про обсяги власного капіталу і фінансових зобов’язань щодо емісії електронних грошей, а також про активи, у які здійснюються інвестиції. Також була прописана необхідність отримання «європаспорта» – єдиної ліцензії на здійснення діяльності у сфері емітування електронних грошей.

З розвитком ринку електронних грошей діюча Директива 2000/46/ЄС перестала повною мірою відповідати вимогам ринку. У зв’язку з цим, у 2009 р. була прийнята Директива 2009/110/EC, яка замінила собою попередню Директиву щодо електронних грошей. Новий документ вніс певні зміни в порядок функціонування й діяльності установ у сфері електронних грошей. У першу чергу було змінено Директиву щодо створення та діяльності кредитних організацій, що виключила з поняття кредитних організацій установи у сфері електронних грошей. Директивою були змінені вимоги до організацій, що здійснюють випуск електронних грошей, у бік їхнього скорочення, а також розширено перелік таких організацій.

На відміну від ЄС, у США на схеми обігу електронних грошей поширюються існуючі правила для банківських і платіжних систем, прийняті на федеральному рівні та на рівні штатів. У частині чинного федерального законодавства діють Правила «Про електронний переказ коштів». Вони застосовуються до фінансових інститутів, до яких належать банки та небанківські організації, що надають електронні платіжні послуги. Компанії, що здійснюють переказ грошей (money transmitters), повинні отримувати ліцензію регулюючого органу (департаменти банківської діяльності або інші фінансові регулятори окремих штатів США).

Положення Правил «Про електронний переказ коштів» захищають інтереси користувачів, а також визначають основні права й обов’язки користувачів і фінансових інститутів при здійсненні електронних операцій за рахунками користувачів.

Фінансові інститути повинні розробляти правила внутрішнього контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму (ПВДФТ), проводити ідентифікацію клієнтів і за необхідності перевіряти отримані від клієнтів відомості, а також направляти до уповноваженого органу інформацію про операції понад 10 тис. дол. США і про підозрілі операції.

У Сінгапурі в рамках ПВДФТ для власників електронних грошей передбачено такі правила: не розміщувати грошові кошти на пристрої понад 1 тис. дол.; обмежити одноразову оптову покупку пристроїв із вартістю, що зберігається, сумою до 20 тис. дол.; не здійснювати переказ вартості, що зберігається, на незареєстровані пристрої; проводити внутрішні аудиторські перевірки; встановити процедуру моніторингу за використанням пристроїв, виявляти підозрілі операції і направляти повідомлення про них до уповноваженого органу.

Згідно з китайським законодавством, зарубіжні компанії не можуть самостійно емітувати пластикові картки та створювати платіжні системи: вийти на ринок КНР вони мають право тільки спільно з китайськими партнерами. Крім того, усі транзакції іноземні компанії зобов’язані здійснювати за допомогою єдиної системи електронних платежів China Unionpay Data, з чого остання має величезну вигоду.

У Японії законодавчим актом, що регулює електронні гроші передоплаченого типу, є «Закон про платіжні послуги», який набрав чинності 1 квітня 2010 р. Безпосередня операційна діяльність регулюється відповідно до «Порядку застосування Закону про платіжні послуги», «Постановою Секретаріату кабінету міністрів з передоплаченим платіжних інструментів», «Постановою Секретаріату кабінету міністрів з Асоціації сертифікованих систем грошових переказів» та іншими документами.

Для порівняння, у Великобританії, відомій своїм ліберальним законодавством щодо платіжних систем, на сьогодні існує 36 небанківських систем електронних грошей. У Росії працює 10 таких систем, і щоб вийти на ринок електронних грошей достатньо оголосити Центробанку про початок випуску електронних грошових коштів. При цьому суб’єкт не обов’язково повинен бути банком, достатньо мати статус небанківської кредитної організації.

Розвиваються системи електронних грошей і в Бразилії, Гонконзі, Індії, Таїланді та інших країнах, причому в різних країнах використовуються різні системи електронних грошей.

Найбільш популярною на Заході системою є E-gold. Гарантами її надійності виступають банки США і Швейцарії, а грошові кошти забезпечені дорогоцінними металами (звідси і назва системи), які зберігаються в банку Nova Scotia в Торонто. А клієнти E-gold, які живуть уКанаді чи США, мають ще й можливість отримати свої грошові кошти з рахунків у вигляді зливків дорогоцінних металів. Основні переваги цієї системи – інтернаціональність (не має значення країна проживання) і високий рівень безпеки. Але є й недоліки – щомісячна комісія за зберігання коштів на рахунках у розмірі 0,08 %, комісія ж за переказ з одного рахунку на інший становить 1 % від суми переказу.

На Заході за допомогою грошових систем купуються і продаються телефони, машини, приміщення, і це сприймається як щось абсолютно звичайне. У пострадянських країнах справи дещо інакші, послуги всесвітньої мережі доступні далеко не всім, однак для тих, хто давно став користувачем Інтернету, електронні гроші стають звичною річчю.

У країнах СНД найпопулярнішою є система WebMoney. За її допомогою нині можна зробити покупку практично в будь-якому інтернет-магазині, зіграти в казино (онлайн), оплатити послуги мобільних операторів і провайдерів Інтернет, передплатити засоби масової інформації і зробити обмін валюти WebMoney на інші електронні валюти за вигідним курсом.

У західних країнах (та навіть і в багатьох східних, не таких уже й багатих) показники використання готівки достатньо невисокі – від 5 до 20 %. Решта – електронні розрахунки. В Україні ж навпаки: понад 80 % усіх грошових перерахувань і покупок припадає саме на паперові купюри.

Деякі країни з метою економії коштів на обслуговування готівкових платежів та запобігання можливим пограбуванням уже найближчим часом можуть повністю відмовитись від паперових грошей та перейти на розрахунки в електронному вигляді. Так норвезька організація Finans Norge, що поєднує найбільші банки і страхові компанії країни, виступила з пропозицією вивести з обігу на території Норвегії готівку. «Ми виступаємо за те, щоб Норвегія вже до 2020 р. стала першою країною у світі, яка повністю відмовиться від готівки. Це дозволить істотно знизити число пограбувань, – заявив директор організації І. Кройцер. – Крім того, відмова від готівки дозволить владі ефективніше боротися з фінансовими злочинами, адже електронні платежі відстежити значно простіше, ніж потоки готівки. Нарешті, суспільство загалом істотно на цьому заощадить. Обробка операцій з готівкою обходиться удвічі дорожче, ніж обробка електронних платежів».

За даними організації, щороку норвежці дедалі менше користуються паперовими купюрами й монетами, віддаючи перевагу пластиковим карткам. На сьогодні розрахунки готівкою становлять не більше 5 % усіх фінансових операцій, що здійснюються на території королівства (у зоні євро – 9 %, у США – 7 %, за даними World Payments Report 2013 р.). У структурі видатків домогосподарств цей показник ще менший – 4 %.

Рідше, ніж у Норвегії, готівка у Європі нині використовується лише у Швеції та Великобританії. Швеція у 2012 р. також декларувала намір у майбутньому відмовитися від готівки.

Економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей «дитячим», підкреслюючи віддаленість перспективи їхнього повсюдного проникнення. Вони вважають, що широке використання цих грошей – поки ще теоретична концепція. Однак учені визнають, що електронні гроші мають величезний і малодосліджений потенціал, який у майбутньому, завдяки імпульсам інформаційно-технічної революції, які важко передбачити, може бути перетворений на реально діючий феномен економічного життя.

Перспективи розвитку електронних грошей очевидні і в Україні. Якщо буде створено відповідну законодавчу базу й підтримку банківським сектором, кінцевий споживач буде забезпечений додатковим надійним і захищеним засобом зручних розрахунків.

Правове врегулювання, достовірний та якісний облік використання електронних грошей в Україні сприятимуть досягненню економічного рівня розвинутих країн, у тому числі й зменшенню рівня корупції в державі, а НБУ, керуючи системою електронних грошей, матиме реальну картину їхньої кількості на території України. Це полегшило б визначення курсу інших валют, сприяло б швидкому проведенню операцій з купівлі-продажу товарів та послуг, забезпеченню прозорості доходів фізичних та юридичних осіб.

Усе вищесказане підтверджує потребу в нормативно-правовому забезпеченні електронних грошей в Україні. Як показує практика країн, у яких діють обмеження щодо емісії електронних грошей лише банками, велику частину ринку займають міжнародні платіжні системи, засновані компаніями-нерезидентами, юрисдикція яких містить ліберальніші регуляторні вимоги. Тому, з огляду на можливості Інтернету, такі системи можуть досить ефективно функціонувати поза межами юрисдикції України, що створює перешкоди для українських компаній у цьому сегменті.

Очевидно, що Україні необхідно чіткіше врегулювати вимоги для забезпечення вільного обігу електронних грошей, доступу до ринку емітентів різних форм власності, проведення розрахунків електронними грошима між фізичними, юридичними особами та державними органами.

Усе це прискорить розвиток електронної комерції та приведення законодавства України у відповідність із директивами Європейського Союзу, забезпечить рівні умови конкуренції та скасування надмірних бар’єрів щодо діяльності на ринку електронних грошей (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://www.podiyi.com/2012/11/13/електронні-гроші-в-україні/; http://megasite.in.ua/109725-elektronni-groshi-shho-take-elektronni-groshi.html; http://www.ufin.com.ua/analit_mat/poradnyk/105.htm; https://globalmoney.ua/business/system/massmedia/elektronni_groshi_chomy_ykraincam_bilwe_ne_znadobliatsia_gamanci/; http://www.interlegal.com.ua/corporate/?p=558; http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1213; http://payments.in.ua/money/63-elektronnie-dengi.html; http://for-ua.com/article/535732; http://www.appu.org.ua/news/--02758/; http://business-companion.te.ua/news_all.php?id=941; http://www.simya.com.ua/articles/59/64029/; http://domik.ua/novosti/kak-povliyaet-na-rynok-ogranichenie-perevodov-elektronnyx-deneg-mezhdu-fizlicami-s-predoplachennyx-kart-n224834.html; http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2014/07/18/330323; http://itexpert.org.ua/rubrikator/item/37170-bolshinstvo-polzovatelej-sistem-elektronnykh-deneg-ne-pochuvstvuyut-ogranichenij-natsbanka-po-summam-operatsij-a-apostolova.html; http://www.ukrinform.ua/ukr/news/zbilshennya_oborotu_elektronnih_groshey_skorochue__tinovu_ekonomiku___ohrimenko_1805123; http://www.rivnist.in.ua/news/2014/07/25/5305; http://bankir.ru/tehnologii/s/obzor-slojivsheisya-praktiki-regylirovaniya-elektronnih-deneg-okonchanie-1373446/; http://helpbizness.ru/vse-pro-groshi/elektronni-groshi.html; http://ukrfoto.net/news/458; http://zik.ua/ua/news/2014/07/18/1819_lypnya_na_lvivshchyni__zhaloba_hovatymut_zagyblyh_pid_zelenopillyam_506811; http://most-dnepr.info/news/society/dnepropetrovcam_dlja_obnalichivanija_jelektronnyh_deneg_nuzhno_pokupat_specialnye_sertifikaty.htm; http://ua-ekonomist.com/7868-kogo-v-ukrayin-torknutsya-obmezhennya-na-elektronn-grosh.html).

О. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ


1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Актуальна подія президент затвердив Стратегію кібербезпеки України
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...

Перелік правових норм Податкового кодексу України, спрямованих на...
З метої активізації інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та стимулювання розвитку реального сектору економіки у Податковому...

Закон Українивід 17. 05. 2016 №1367-viii «Про внесення змін до Кодексу...

Рішення №41 від 04 червня 2013 р. Президент пл данілов В. Б. «Затверджено»

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою

Кодексу торговельного мореплавства України
Ця Технологічна схема розроблена на підставі частини другої статті 25 Закону України “Про прикордонний контроль”, пункту 19 Положення...

Особливості та ідейні здобутки філософії Г. Гегеля. Система філософії Гегеля
У сфері естетики Кант дійшов висновку, що там, де йдеться про мистецький смак людини, не діють закони логічного обгрунтування. Тому...

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка