Пошук по сайту


Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., за редакцією Бурди М. І

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., за редакцією Бурди М. І

Сторінка1/2
  1   2
II. Державна підсумкова атестація в основній школі
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної мови чи іншого гуманітарного предмета за вибором навчального закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено.

З усіх обов’язкових предметів атестація проводиться письмово за збірниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. У разі проведення атестації за вибором, форму проведення атестації (усно чи письмово) обирають учні.

Випускники основної школи загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з навчанням мовами національних меншин, які прибули із закордону і почали вивчати українську мову в поточному навчальному році, замість атестації з цього предмета можуть, за заявою батьків або осіб, які їх замінюють, та рішенням педагогічної ради, проходити атестацію з мови навчання.

Державна підсумкова атестація з української мови є обов’язковою і проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки України по радіо і телебаченню в день проведення атестації. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту. Використання учнями допоміжних джерел (словників, довідників, підручників тощо) не допускається.

Текст диктанту визначатиметься за «Збірником диктантів для державної підсумкової атестації з української мови. 9 клас» (укл. Авраменко О. М. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014). У збірнику представлено тексти 100 диктантів, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з урахуванням того, що державна підсумкова атестація триває довше, ніж звичайна контрольна робота у формі диктанту.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться у формі інтегрованої письмової роботи з алгебри та геометрії за навчальним посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики. 9 клас» (авт. Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., за редакцією Бурди М. І. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

Посібник містить 80 варіантів атестаційних робіт. Кожен варіант атестаційної роботи складається з чотирьох частин, що відрізняються за складністю та формою завдань.

Учні загальноосвітніх класів виконують завдання першої (12 завдань), другої (6 завдання) та третьої (4 завдання) частин атестаційної роботи. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують завдання першої, другої, третьої та четвертої (3 завдання) частин атестаційної роботи.

Кожний варіант атестаційної роботи включає завдання різних типів і рівнів складності, які охоплюють більшість розділів навчальної програми. Серед них: тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання відкритої форми з короткою відповіддю, завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Таке поєднання дає змогу учневі максимально продемонструвати свої знання.

Варіанти завдань першої та другої частин атестаційної роботи добирають загальноосвітні навчальні заклади, третьої та четвертої частин — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказаним посібником.

Кількість варіантів першої та другої частин атестаційної роботи добирається навчальними закладами у кількості не менше десяти варіантів для кожного класу. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають не менше чотирьох варіантів третьої та четвертої частин атестаційної роботи.

Кожен учень у класі має виконувати один із варіантів першої та другої частини атестаційної роботи та один із варіантів третьої та четвертої (для класів з поглибленим вивченням математики) частини атестаційної роботи за вибором учителя.

Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 3 академічних годин (без перерви) для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 4 академічних годин (без перерви).

За результатами роботи учням виставляється одна оцінка — з математики. Оцінка виставляється у класному журналі на сторінці предмета «Алгебра» у колонку з написом «ДПА» після колонки з написом «Річна».

Державна підсумкова атестація з біології проводиться в письмовій формі за навчальним посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології. 9 клас» (авт. Костильов О. В., Андерсон О. А. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

Посібник містить 30 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Учні загальноосвітніх навчальних класів виконують атестаційну роботу протягом 60 хвилин. Учні класів (груп) з поглибленим вивченням біології – протягом 90 хвилин. Час на вступну бесіду та інструктаж не враховується.

Кожен варіант атестаційної роботи складається з шести частин, що відрізняються за формою та когнітивним рівнем завдань. Зміст завдань відповідає навчальній програмі з біології для 7 – 9 класів. Учні загальноосвітніх навчальних класів виконують завдання першої, другої, третьої та п’ятої частин. Учні класів(груп) з поглибленим вивченням біології виконують завдання всіх шести частин.

Перша - четверта частини атестаційної роботи включають різні за формою тестові завдання: з однією правильною відповіддю із чотирьох запропонованих, з використанням графічних зображень, завдання на встановлення відповідності та послідовності біологічних явищ, структур, подій. П’яту і шосту частини атестаційної роботи складають завдання з відкритою відповіддю. Питання п’ятої частини розподілено на дві групи – «А» і «Б». Група «А» включає завдання теоретичного змісту, група «Б» – завдання практичного змісту. Завдання для п’ятої (шостої) частин до кожного варіанта атестаційної роботи добирає вчитель із запропонованих у збірнику.

Таким чином, у кожному варіанті для учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено 27 тестових завдань з першої-третьої частин і два відкритих завдання з п’ятої частини (по одному з груп «А» і «Б»); для учнів загальноосвітніх навчальних закладів (класів, груп) з поглибленим вивченням біології у кожному варіанті – 28 тестових завдань першої-четвертої частин, два відкритих завдання з п’ятої частини (по одному з груп «А» і «Б») та одне завдання з шостої частини.

Під час виконання роботи учням не дозволяється користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо).

Оформлення відповідей на завдання першої, другої і третьої частин атестаційної роботи здійснюється учнем у стандартизованому бланку, зразок якого розміщено у збірнику. Відповіді на завдання п’ятої-шостої частин учні записують на аркушах зі штампом навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з географії проводиться за результатами вивчення шкільного курсу «Географія України» (8–9 класи). Атестація передбачає визначення рівня навчальних досягнень дев’ятикласників щодо географічних закономірностей, розуміння взаємозв’язків між компонентами природних комплексів, взаємодії природи і господарської діяльності людини, життя людей, їх традицій, звичаїв, ведення господарства тощо. Державна підсумкова атестація з географії проводитиметься письмово за посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 9 клас» (авт. Гладковський Р. В., Довгань А. І., Паламарчук Л. Б., Совенко В. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).

До збірника входить 30 варіантів письмових робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Час на вступну бесіду та інструктаж не враховується.

Кожен варіант налічує 28 тестових завдань різних типів і рівнів складності, зокрема з вибором однієї правильної відповіді, на визначення відповідності та завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними. Крім тестових завдань, кожен варіант містить 1 завдання на контурній карті та 3 завдання відкритого типу, одне з яких (під номером 31) має підвищений рівень складності (позначене зірочкою) і призначене лише для класів з поглибленим вивченням географії. Відповідно учні цих класів не виконують завдання відкритого типу під номером 30.

Для відповіді на тестові завдання та виконання завдання на контурній карті використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника, а також контурні карти, що додаються до кожного варіанта у відповідності із завданням. Вчитель може скопіювати їх у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих проштампованих навчальним закладом аркушах, що додаються до заготовлених бланків відповідей.

Користуватися підручниками, атласами та іншими джерелами картографічних знань (словниками, довідниками) під час виконання роботи не дозволяється.

Матеріали для державної підсумкової атестації з іноземної мови у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів складені відповідно до чинної програми з іноземних мов.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови проводиться за навчальними посібниками:

«Збірник завдань для державної підсумкової атестації з англійської мови. 9 клас» (авт. Коваленко О. Я., Чепурна О. В., Ворон Г. Л., Шопулко М. Н. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014);

Зміст і формат атестації враховує головну мету навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах – формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої слугують комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.

Об’єктами контролю визначаються читання, письмо та говоріння як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації (використання мови).

Зміст тестових завдань будується на автентичних зразках мовлення, прийнятого у Великій Британії, Франції, Німеччині, Іспанії, та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній навчальній програмі.

Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання) та повної інформації (вивчальне читання). Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові, рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою. Тексти для ознайомлювального читання можуть містити незнайомі слова – до 5 %, а для вивчального читання до 3 %, про значення слів можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми).

Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в письмі зорієнтовані на виконання комунікативно-творчих видів діяльності: писати тексти різних видів та на різні теми, пов’язані з інтересами та комунікативними потребами, що узгоджуються зі змістом шкільної навчальної програми (зв’язне висловлювання, оголошення, лист, листівка, анотація, відгук).

Контроль лексичної та граматичної компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості мовних навичок: здатності самостійно добирати і формоутворювати лексичні одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування в межах сформульованих завдань. Основними засадами для вибору видів і змісту тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування: редагування, доповнення, заповнення, трансформація, перефразування.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови у 9 класі, як і в попередні роки, проводитиметься за білетами, що містять завдання трьох видів: читання тексту та виконання післятекстового завдання; письмова робота; бесіда за пропонованими ситуаціями.

Перше завдання білетів має на меті перевірити рівень сформованості в учнів умінь і навичок читання, розуміння прочитаного тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.

Учень має продемонструвати розуміння прочитаних автентичних текстів різних жанрів і стилів, зокрема художню прозу, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям. Він уміє знаходити та аналізувати необхідну інформацію, що подається у вигляді оцінних суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти головну думку/ідею та диференціювати основні факти і другорядну інформацію; аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв’язки всередині тексту та між його частинами.

Тексти можуть містити до 5 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, використовуючи лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію, та 2 % незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Друге завдання білетів складається з двох частин. Перша частина перевіряє рівень сформованості в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто володіння функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Учні пишуть особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в країні, мова якої вивчається, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вони уміють: розповісти про перебіг подій; описати людину, об’єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема про побачене, прочитане, почуте та згідно із запропонованою мовленнєвою ситуацією; уміють обґрунтувати власну точку зору; уміють складати ділові листи, написати оголошення, заяву, зробити запис інформації. Обсяг письмового висловлювання складає 35–45 слів.

У частині використання мови визначається рівень володіння лексичними, граматичними знаннями, що передбачають уміння вільно спілкуватися. Учням пропонуються тести з пропущеними лексичними одиницями або граматичними структурами.

Третє завдання білетів перевіряє рівень сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв’язного висловлювання.

Учні спілкуються зі співрозмовником; чітко реагують на почуте під час спілкування; беруть участь у бесіді та ведуть діалог у межах програмної тематики, реалізуючи необхідні комунікативні функції; адекватно використовують у спілкуванні компенсаторні засоби та найбільш уживані формули, що стосуються лінгвокраїнознавчої сфери і надають спілкуванню більшої виразності, емоційності та переконливості; використовують у процесі спілкування різноманітні мовні засоби, у тому числі діалогічні єдності та формули мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мову якої вивчають, а саме: для ініціювання, підтримування і завершення спілкування, для аргументації власної точки зору і для висловлювання свого ставлення до предмета спілкування.

Відповідь учнів проходить у формі бесіди-діалогу із членами екзаменаційної комісії (з елементами монологічного повідомлення).

Бесіда-діалог повинна мати характер мовленнєвої взаємодії в межах запропонованої ситуації. Учні реагують на репліки співрозмовника та стимулюють його до продовження. Діалог – обмін інформацією повинен складатись із запитань і відповідей, реплік-реакцій і реплік-спонукань. Монологічні висловлювання учнів повинні відповідати ситуації; бути повними, послідовними, комунікативно спрямованими (містити особистісні оцінні фрази, власне ставлення учня до об’єкта висловлювання), лексично насиченими, правильно фонетично і граматично оформленими.

Державна підсумкова атестація з іноземної мови складається з письмової та усної частин. На виконання письмової частини (використання мови, читання та письмо) та усної (говоріння) передбачено 35 хвилин (таблиця).

1 частина

2 частина

Читання 10 хв.

Говоріння 10 хв.

Письмо (використання мови) 15 хв.




25 хв.

10 хв. на кожного учня

Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться на основі матеріалів збірників завдань, виконання яких дає змогу визначити рівень засвоєння змісту чинної навчальної програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов 11-річної школи. Вони відповідають загальноєвропейським рівням (А2+ – В1).

Посібники «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з іноземних мов. 9 клас» містять 100 варіантів білетів з англійської мови; по 50 варіантів з німецької, французької та 20 з іспанської мов.

Кількість білетів добирається вчителями загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до типу навчального закладу (загальноосвітній навчальний заклад чи спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов) та кількості учнів у класі.

Завдання першого та другого питання білетів учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.

Державна підсумкова атестація з української літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації з української літератури. 9 клас» (авт. Коваленко Л. Т., Михайлова Н. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або усно за білетами.

Мета державної підсумкової атестації з української літератури — перевірити відповідність знань, умінь і навичок дев'ятикласників програмовим вимогам і оцінити рівень навчальних досягнень учнів за курс основної школи.

Збірник завдань для державної підсумкової атестації укладено відповідно до чинної програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Тривалість виконання завдання у письмовій формі — 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

У збірнику представлено 20 варіантів завдань у тестовій формі, однакових за структурою та складністю. Завдання дають можливість визначити рівень засвоєння програмового матеріалу й сформованість в учнів таких когнітивних умінь: розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінювання. Під час державної підсумкової атестації передбачено оцінити рівень опанування учнями змістових ліній, визначених програмою, зокрема зміст художніх творів, аналіз художніх творів, літературний процес, відомості з теорії літератури.

Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів атестаційних робіт для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

Кожен тест складається з 25 завдань різної форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, завдання відкритої форми з короткою відповіддю (передбачають вписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення) та завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (учні мають надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, пояснити позицію автора, указати, чи погоджуються вони з такою позицією, й аргументувати свою думку; обсяг відповіді – від 100 до 200 слів).

В усній формі атестація з української літератури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 23 білетів складається з двох питань, які передбачають перевірку системних знань школярів щодо етапів літературного процесу, розуміння певних теоретико-літературних понять, вміння аналізувати художній твір, виразно читати текст.

Державна підсумкова атестація зі світової літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 9 клас» (авт. Фоміна С. П., Таранік-Ткачук К. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або в усній формі за білетами.

Пропонований збірник завдань укладений відповідно до чинної програми зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 8 і 9 класів і містить 20 варіантів завдань. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.

На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв’язках із літературними традиціями.

У збірнику вміщено завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді; на встановлення послідовності, на встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру обсягом 1 сторінка на запропоновану тему, в якому продемонструвати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння висловити свої думки про художній твір, вміння аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, а також проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, підбирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).

Для відповіді на тестові завдання використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника. Цей зразок учитель може скопіювати у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих аркушах зі штампом навчального закладу, що додаються до заготовлених бланків відповідей.

Користуватися текстами, підручниками, іншими посібниками (словниками, довідниками) під час складання державної підсумкової атестації зі світової літератури не дозволяється.

В усній формі атестація зі світової літератури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 25 білетів складається з двох завдань, які передбачають перевірку знань школярів про головні етапи розвитку світового літературного процесу, розуміння учнями теоретико-літературних понять, вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, ілюструвати розповідь про художні особливості історичних та літературних епох відповідними прикладами з художніх творів, виразно читати напам‘ять поетичні твори тощо.
  1   2

поділитися в соціальних мережах





База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка