Пошук по сайту


Тема 10. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків

Навчально-методичний комплекс курсу

Сторінка6/7
1   2   3   4   5   6   7
Тема 10. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.

План:

  1. Моральна цінність любові та шлюбно-сімейних стосунків.

  2. Моральні основи шлюбно - сімейних стосунків.

Тема 11. Моральна культура спілкування та етикет (4год).

План:

  1. Практичні поради щодо уникнення суперечностей у різних видах спілкування.

  2. Етикет знайомства.

  3. Правила поведінки в різних клубах: клуб, фітнес-клуб, басейн, корт, боулінг.

  4. Правила поведінки в особливих випадках.

  5. Влаштування на роботу.


Тема 14. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.

План:

  1. Умови виникнення і призначення професійної етики.

  2. Етика медичного працівника.

  3. Етика юриста.

  4. Етика бізнесу


Тема 15. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.

План:

  1. Загальна класифікація різновидів моральних відносин.

  2. Вегетаріанство як прояв морального ставлення до живих істот.



Змістовий модуль ІІ: Естетика.

Самостійна робота



з/п

Назва теми

Кількість

годин

Змістовний модуль 2. Естетика




1.

Предмет і завдання естетики.

2

2.

Основні етапи розвитку естетичної думки.

2

3.

Естетична свідомості особистості та її структура.

2

4.

Категорії естетики.

4

5.

Естетична діяльність і її форми.


2







6.

Естетична природа та специфіка мистецтва.


2

7.

Генезис мистецтва.

2

8.

Видова структура мистецтва.

2

9.

Основні сфери естетичних відносин і діяльності.

2

10

Естетична культура та шляхи її формування.

2










РАЗОМ:

22 год.


Тема 1. Предмет і завдання естетики.

План:

  1. Місце і функції естетики в сучасній культурі.

  2. Еволюція поглядів на сутність естетичного.

  3. Естетика в структурі міжпредметних зв’язків.


Тема 2. Основні етапи розвитку естетичної думки.

План:

  1. Естетична складова у системі європейського філософського знання.

  2. Естетика ХХст.: теоретичні пошуки.

  • філософія другої половини ХІХст. Як теоретична основа естетики кінця ХІХ - початку ХХст.: проблема спадковості і пошуки власного шляху;

  • теоретико – методологічне обґрунтування естетичних концепцій ХХст.


Тема 3. Становлення і розвиток естетичної думки в культурі і духовному житті Росії і України.

План:

  1. Елементи естетичного знання у світогляді Київської Русі.

  2. Українська і російська естетика у 18ст.

  3. Розвиток естетичної теорії в Росії і Україні в ХІХ – ХХст.

  4. Парадоксальність естетичного в українській культурі.

Тема 4. Естетична свідомості особистості та її структура (4год).

План

  1. Естетичні ідеали в різних історичних періодах. Відображення естетичних ідеалів у творах відомих митців.

  2. Специфіка вияву естетичного чуття в художньому творі.(Підібрати для аналізу по одному твору з кожного виду мистецтва).

  3. Естетичний ідеал: сучасний стан проблеми.


Тема 5. Категорії естетики.

План:

  1. Категорії „гармонія” і „міра”.

  2. Художність як естетична категорія.

  3. Вияв піднесеного, героїчного та низького в мистецтві.

  4. Різноманітність виявів комічного в дійсності та мистецтві.


Тема 6. Естетична діяльність та її форми.

План:

  1. Людина і суспільні відносини як об’єкти естетичної діяльності.

  2. Естетична діяльність і мистецтво.

Тема 7. Естетична природа та специфіка мистецтва.

План:

  1. Поняття “стиль” і проблема понятійної “охайності”.

  2. Арістотелівська модель мистецьких функцій як синтез пізнавального, виховного та емоційного впливу.

  3. Поліфункціональність сучасного мистецтва.


Тема 8. Видова специфіка мистецтва в контексті естетичної теорії.

План:

  1. Генезис мистецтва і формування його видової структури.

  2. Архітектура.

  3. Скульптура.

  4. Живопис.

  5. Музика.

  6. Хореографія.

  7. Театр.

  8. Кінематограф.


Тема 9. Творчий потенціал естетичного виховання .

План:

  1. Естетичне виховання: історія і сучасність.

  2. Традиції естетичного виховання в Україні.

  3. Феномен культури і проблема естетичного виховання: логіка взаємозв’язку.

4. Зробіть порівняльний аналіз особливостей естетичного виховання на межі ХХ і ХХІ століть.

Змістовний модуль ІІІ.

8. Самостійна робота



з/п

Назва теми

Кількість

годин

Змістовний модуль 3 Методика викладання етики




1.

Викладання етики у молодших підлітків

2

2.

Структура та методика уроку етики

4

РАЗОМ:

6 год.



Тема 2. Викладання етики у молодших підлітків (2 год).

План:

  1. Календарно-тематичне планування уроків етики.



Тема 3. Структура та методика уроку етики (5 год).


  1. Складання 5 розгорнутих планів-конспектів уроку з етики для 5 класу.

  2. Складання 5 розгорнутих планів-конспектів уроку з етики для 6 класу.

  3. Підготовка дидактичних матеріалів для уроків етики.


Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Етика

Опрацьовуючи теми, що винесені на самостійну роботу, студент повинен чітко усвідомлювати, що етика як філософська наука про мораль осмислює, узагальнює, систематизує історичний розвиток моралі, історію становлення й розвитку етичних теорій, концепцій, які обґрунтували природу, сутність, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку та функціонування, взаємозв’язок з іншими формами матеріального та духовного життя людей. Етика як моральна філософія – це теоретичне знання, що відбиває моральну свідомість у всій її складності та суперечливості й конкретно-історичну моральну практику в її розмаїтті та колізіях.

Етика є досить складною для вивчення дисципліною, тому що в межах її предмета поєднується нормативно-ціннісне і теоретичне знання. Опрацьовуючи теми „Предмет і завдання етики”, „ Головні етапи розвитку етичної думки”, „Походження і історичні типи моралі” та „Сутність, специфіка і функції моралі” студент повинен урахувати цю її специфіку, що дозволить йому не тільки зрозуміти природу моралі та її історичний розвиток, а й знайти обґрунтування власним сенсожиттєвим пошукам.

Опановуючи теми з розділу „Категорії етики” студент повинен зрозуміти взаємозв’язок моральної свідомості й категорій етики як одного із виявів суперечливості між етичною наукою та її предметом, а також засвоїти ціннісно-орієнтувальну сутність етичних категорій. Товариськість, дружба і любов виступають і справжньою мірою гуманності, людяності, і типами спілкування, і видами між особистісних стосунків, і специфічними емоційно-почуттєвими й морально-естетичними станами, і моральними цінностями людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї.

Опрацьовуючи питання „Моральна культура посадової особи” з теми „Поняття моральної культури, зміст і структура”, студент має усвідомити, що будь яка посадова особа (керівник), виконуючи своє соціальне призначення, виступає і як окрема людина зі своїми моральними принципами, і як втілення колективного інтересу у ставленні до державної системи, і як уособлення цього загального інтересу у стосунках з окремим громадянином. Для виконання функцій керівника, посадової особи працівник повинен мати певні особисті здібності. Моральні характеристики особистості відбиваються в її ділових характеристиках – і навпаки; вони тісно пов’язані, важко визначити між ними межу. Тому питання моральної культури посадової особи є актуальним особливо на сучасному етапі розвитку суспільства.

Проблема формування особистості та її культури набуває особливого значення для студентів педагогічного вузу, як для майбутніх педагогів – учасників процесу формування особистості кожної дитини яка буде у них навчатися. Процес формування людини визначається діалектичною єдністю об’єктивного і суб’єктивного, спадкового і соціального, матеріального і духовного, цілеспрямованого і стихійного, позитивного і негативного. Поняття „формування особистості” означає сукупність об’єктивних та суб’єктивних чинників, які справляють істотний вплив на становлення і розвиток людини, її соціальних характеристик, соціально-психологічних властивостей. Таким чином, поняття „формування особистості” включає соціальне середовищє, виховання, самовиховання, діяльність і спілкування.

Тема „Моральна культура спілкування та етикет” виноситься повністю на самостійне опрацювання студентам. У наш час формування культури спілкування передбачає перш за все оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору його моральної наповненості і ділової ефективності, розуміння механізмів взаємодії між людьми. Моральна культура спілкування невід’ємна від моральної культури особи, випливає з неї і являє собою ступінь засвоєння морального досвіду попередніх поколінь у вигляді знань, умінь, навичок, почуттів, установок. Знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих, ситуаціях стосунків людей, тобто виконання етикету, є невід2ємною частиною культури морального спілкування, в цілому моральної культури сучасної особистості.

Прикладна етика – напрям міждисциплінарних досліджень, що виник у середині ХХ століття. Саме тоді бурхливий розвиток медицини, біології, екології постав перед необхідністю звертання до етики для вирішення своїх актуальних проблем. Отже, предметом прикладної етики виступають практичні моральні потреби, які є граничними, оскільки стосуються фундаментальних принципів, цінностей самого життя і відкритими, оскільки мають форму ділем, тобто кожне із взаємовиключних рішень піддається моральній аргументації. Питання про співвідношення прикладної етики з традиційною залишається дискусійним. Вона є : 1) прикладанням етичної теорії до практики; 2) сукупністю особливого роду практичних моральних питань сучасності; 3) новітнім варіантом професійної етики; 4) новою стадією розвитку етики, що характеризується поєднанням теорії моралі і моральної практики суспільства.
Естетика.

Розглядаючи специфіку естетики, важливо зрозуміти, що перш за все вона є суто філософською дисципліною. Основні ідеї естетики формувалися, розвивалися та продовжують своє становлення в царині філософії; значний внесок в її розвиток також додають мистецтвознавчі дослідження.

Особливу увагу слід звернути на вплив естетики на духовний світ людини. Естетичне знання розширює духовне видноколо особистості, розвиває культуру естетичного мислення, стимулює власний духовний пошук, формування чуттєвої культури особистості.

Естетичне знання – це систематизоване знання, за яким стоїть вся художня практика та весь естетичний досвід людства. Історія розвитку предмета естетики показує, як історично змінювались, зростали, удосконалювались естетична практика та досвід людства і як усе це закріплювалось у принципах, законах та категоріях естетики.

Опрацьовуючи питання теми „Структура естетичної свідомості” слід мати на увазі, що естетична свідомість суспільства, як і окремого індивіда, формується тільки у процесі естетичної практики у різних її видах. Чим багатша естетична практика суспільства чи особи, тим багатша й складніша їх естетична свідомість. Цим пояснюється складність і багаторівневість структури естетичної свідомості.

Починаючи вивчення теми „Естетична природа та специфіка мистецтва”, важливо звернути увагу на особливості саме естетичного аналізу мистецтва, його відмінність від мистецтвознавчого. Дослідника-естетика, наприклад, менш за все цікавить питання де, коли, ким був створений той чи інший твір мистецтва. Ці питання – поле дослідження мистецтвознавця, а естетик має відповісти на питання що таке мистецтво і твір мистецтва взагалі, тобто в чому полягає його сутність, природа, яке місце воно посідає в системі духовної культури. Досліджуючи найбільш загальні закономірності художньої діяльності, естетика в жодному випадку не виключає необхідності таких галузей знання, як мистецтвознавство та художня критика, які входять у сферу вирішення практичних питань мистецтва. Складаючи методологічну основу мистецтвознавчих дисциплін, естетика поповнює аналіз мистецтва конкретним змістом, удосконалює свій пізнавальний апарат, робить певні висновки та узагальнення, які повертаються у сферу мистецтвознавчих дисциплін і виконують там функцію певних методологічних вимог, настанов принципів.

Цілісна модель мистецтва як естетичного явища передбачає опрацювання та осмислення всіх його основних понять, серед яких важливе місце посідає феномен стилю. Поняття „стиль” безпосередньо пов’язувалось з особистим началом, передбачав індивідуальну форму вираження у мистецтві. Воно ототожнюється із добою Відродження. Сьогодні поняття „стиль” належить до найбільш дискусійних, що передусім пов’язано із складністю його інтерпретації. Враховуючи етимологію, історію виникнення і розвитку поняття, можна зробити висновок, що художній стиль – це система художньо-образних засобів і прийомів, що належать конкретному митцеві. Опановуючи дану тему, студент повинен чітко розмежовувати такі поняття: художня епоха, художній напрям, художній стиль.

Проблема функцій мистецтва належить до фундаментальних теоретичних питань естетики. Її основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв’язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини. Питанням функціональності естетична наука займалася ще з часів античності, зокрема у теоретичних розробках Аристотеля цій проблемі було приділено значну увагу. Давньогрецькій філософ чітко виділив три основні функції мистецтва: пізнавальну, виховну та емоційного впливу. Сучасна естетична наука розширила арістотелівську модель і виділяє такі функції: соціальну, пізнавальну, сугестивну, виховну, компенсаційну, комунікативну, передбачення.

Опрацьовуючи тему „ Видова структура мистецтва в контексті естетичної теорії”, обов’язково потрібно розпочати із питання „ Генезис мистецтва і формування його видової структури”. Проблема виникнення мистецтва в історії естетичної науки належить до найдискусійніших. У сучасній теорії мистецтва існує принаймні 20 точок зору щодо походження зазначеної форми суспільної свідомості. Перші свідчення про його виникнення пов’язані з добою верхнього палеоліту. У зазначений період формується перша модель видової специфіки мистецтва, яка містить муральний малюнок, що об’єднував доісторичний живопис і скульптуру та танець. Теоретичне осмислення видової структури мистецтва розпочалося практично паралельно з його розвитком. Сьогодні простежуються три напрями дослідження видової специфіки мистецтва: принцип „розгалуження”, принцип „прерогативи”, принцип „синтезу”.

Розглядаючи видову специфіку мистецтва, слід наголосити, що це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту. Причиною розподілу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу. Фундаментом класичної мистецько-видової структури є: архітектура, скульптура, живопис, музика, хореографія, театр, кінематограф.

До питання естетичного виховання у тій чи іншій формі науковці зверталися впродовж усієї історії розвитку цивілізації. Актуальним воно є і у наш час. Проаналізувати специфічні особливості його інтерпретації можливо, зосередивши увагу на п’яти основних етапах – античність, середньовіччя, Відродження, Новий час, друга половина ХІХ – ХХ століття.

Особливу увагу слід приділити специфіці інтерпретації естетичного виховання в Україні. Можна припустити, що практика естетичного виховання започаткована ще легендарними братами-просвітителями ІХ ст. Кирилом і Мефодієм. Фактично кожний історичний період в історії України так чи інакше пов’язаний з проблемою естетичного виховання, але логічним підсумком цього процесу стає створення Києво-Могилянської академії, що органічно поєднувала просвітницьку діяльність з естетичним удосконаленням особистості і являла собою яскраву модель зв’язку педагогіки та естетики.

Розвиток процесу естетичного виховання стимулює феномен культури – історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у темах і формах організації її життя й діяльності людей, а також у створюваних нею матеріальних і духовних цінностях. Загальнотеоретичні визначення терміна „культура” відкривають можливість звернутися до проблеми української національної культури, розглянути її специфічні особливості. У зв’язку з цим необхідно зосередитися на феномені давньослов’янської міфології, що стимулювала розвиток національної культури і мистецтва України. Водночас треба враховувати чинник входження давньослов’янської міфології до структури індоєвропейської міфологічної системи, що зумовив „відкритість” української культури, її органічне існування у межах загальноєвропейського культурного простору.

Методика викладання етики.

Готуючись до викладання курсу «Етика» майбутні вчителі повинні оволодіти усім спектром знань, умінь та навичок, що допоможуть у підготовці та проведенні уроків з етики. Вчитель має враховувати, що  в основі викладання етики завжди діалог учителя з учнем і самих учнів між собою; метою таких занять насамперед має стати пошук і утвердження начал добра, які живуть у душі самої людини. Два взаємопов'язані завдання, які при цьому неможливо оминути, це  по-перше, максимальне сприяння пробудженню в учнів інтересу  до особистого самовизначення, адже на уроці етики вони, можливо    вперше в  житті  так впритул стикаються з потребою висловити себе, увиразнити власні уявлення про добро і зло, любов, сенс життя людини.  По-друге,  вкрай важливо, щоб це самоусвідомлення від самого початку було скероване на ціннісний  позитив, щоб саме у перспективі світла і добра дитина вчилася артикулювати свою присутність у світі.

Викладання курсу базується на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво вчителя і учнів, учнів між собою.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінологія» затверджено на засіданні кафедри кримінального права І криміналістики нніпп...

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Старокривинський навчально виховний комплекс «дошкільний навчальний...
Розв’язування розрахункових І творчих задач під час викладання курсу «Біологія 7 9»

Навчально-методичний посібник до курсу «Новітні технології в управлінні освітою»
Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна...

Пояснювальна записка програмний матеріал вивчення курсу «Освітній менеджмент»
Освітній менеджмент. Навчально-методичний посібник для слухачів дистанційної форми підвищення кваліфікації / Упор. С. В. Королюк....

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка