Пошук по сайту


5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ - Навчально-методичний комплекс курсу

Навчально-методичний комплекс курсу

Сторінка3/7
1   2   3   4   5   6   7



5. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
Змістовий модуль І: Етика.
Тема 1. Предмет і завдання етики.

План:

  1. Етика як філософська наука.

  2. Предмет і завдання етики.

  3. Сучасна етика у сучасному суспільстві.

  4. Взаємозв’язок етики з іншими науками.



Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.

План:

  1. Етичні вчення Давньої Індії.

  2. Етичні вчення Давнього Китаю.

  3. Етичні вчення давньої Греції.


Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність специфіка і функції моралі.

План:

  1. Проблема походження моралі.

  2. Сутність і специфіка моралі.

  3. Функції моралі.


Тема 9. Основні категорії етики.

План:

  1. Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики.

  2. Справедливість.

  3. Моральний обов’язок.

  4. Совість.

  5. Сенс життя.

  6. Щастя.



Тема 11. Моральний вибір та відповідальність особистості.

  1. Цінності і ціннісні орієнтації у системі людської діяльності.

  2. Моральний конфлікт і оптимальні шляхи його розв’язання.

Тема 12. Моральна культура спілкування та етикет.

План:

  1. Сутність спілкування. Його моральні принципи.

  2. Етикет. Історія становлення і розвиток.

  3. Основні вимоги етикету.


Тема 13. Моральне удосконалення особистості .

План:

  1. Моральна досконалість.

  2. Духовність.

  3. Шляхи самовдосконалення.


Тема 14. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.

План:

  1. Прикладні питання у сучасній етиці.

  2. Основні види професійної етики: медична, юридична, педагогічна.

  3. Основні засади етики вчителя.



Змістовий модуль ІІ: Естетика.
Тема 1. Предмет і завдання естетики.

План׃

  1. Що означає поняття "естетика". Становлення перших естетичних уявлень.

  2. Естетика як самостійна наука.


Тема 2. Основні етапи розвитку естетичної думки.

План:

1. Естетичні уявлення у синкретичній культурі первісного суспільства.

2. Основні теорії античної естетики.
Тема 4. Естетична свідомості особистості та її структура.

План׃

  1. Сутність і специфіка естетичної свідомості.

  2. Механізм естетичного сприйняття.

  3. Структура естетичної свідомості.


Тема 5. Категорії естетики.

План׃

  1. Прекрасне і потворне.

  2. Піднесене і низьке.

  3. Трагічне і комічне.


Тема 6. Естетична діяльність та її форми.

План:

  1. Специфіка естетичної діяльності.

  2. Основні види естетичної діяльності.

  3. Естетична і художня діяльність, їх співвідношення і особливості.



Тема 7. Естетична природа та специфіка мистецтва.

План׃

  1. Історичні закономірності розвитку мистецтва.

  2. Предмет мистецтва, художній образ, зміст і форма.

  3. Стиль і художній метод.

  4. Функції мистецтва.


Тема 8. Видова специфіка мистецтва в контексті естетичної теорії.

План:

  1. Система та класифікація видів мистецтва.

  2. Загальна характеристика видів мистецтва.

  3. Синтез мистецтв – головний принцип сучасного мистецтва.


Тема 9. Історичні закономірності художнього розвитку.
План:

  1. Первісне мистецтво.

  2. Античне мистецтво.


Тема 12. Творчий потенціал естетичного виховання.

План:

  1. Сутність естетичного виховання, як одного із основних напрямів формування повноцінної особистості.

  2. Роль сімї та школи у естетичному вихованні дитини.

  3. Роль суспільства в формуванні естетичної культури людини.



Змістовний модуль ІІІ.

Тема 1. Зміст, завдання та особливості методики викладання етики.

План:

  1. Предмет та завданя методики викладання етики.

  2. Місце методики викладання етики в системі педагогічних наук.

  3. Наукові основи методики викладання етики.


Тема 2. Викладання етики у молодших підлітків.

План:

  1. Структура курсу «Етика».

  2. Особливості підручників з етики.

  3. Методи, прийоми, форми організації занять з етики.


Тема 3. Структура та методика уроку етики.

План:

  1. Структура уроку етики.

  2. Методика інтерактивного уроку.


Тема 4. Інтерактивні технології, що пропонуються для використаня в курсі «Етика».

План:

1. Що таке інтеракція і навіщо вона потрібна у навчанні.

2. Технологія «Обговорення проблеми в загальному колі».

  1. Технологія критичного читання тексту «Робимо позначки».

4. Технологія «Робота в парах».
Тема 5. Оцінювання знань учнів на уроці етики.

План:

  1. Основні завдання оцінювання.

2. Основні форми контролю на уроці етики.

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.


  1. ТЕМи і зміст семінарських занять

Змістовий модуль І: Етика.



  1. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

Змістовний модуль 1. Загальна теорія моралі.




1.

Головні етапи розвитку етичної думки

2

2

Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.

2

3.

Основні категорії етики

4







4.

Моральна культура спілкування та етикет.

2

5.

Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.

2

6.

Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.

2

РАЗОМ:

14 год.



Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки (2год).

План:

  1. Етичні вчення Давньої Індії (етика веданти, етика йоги, етика джайнізму і буддизму, етика локаяти і чарваки)

  2. Етичні вчення давнього Китаю (даосизм, конфуціанство, моїзм, легізм, матеріалізм)

  3. Етичні вчення давньої Греції.

  4. Загальні особливості етики давнього Риму.

Становлення і розвиток етичної думки – тривалий процес, витоки якого можна знайти вже на ранніх етапах розвитку людського суспільства. Аналізуючи перше питання зверніть увагу на те, що матеріальному світу давньоіндійська філософія приділяє значно менше уваги, вважаючи його предмети і явища мінливими, минущими, неістинними, своєрідним міражем. У центрі уваги етичних учень Давньої Індії була людина, її психіка, моральні аспекти буття.

Зародження давньокитайської філософської думки припадає на VІІІ ст.. до н.е. Тогочасні мислителі переймалися переважно моральною проблематикою, з якою за актуальністю могли конкурувати хіба що проблеми побудови ідеальної держави і права. Здебільшого вона стосувалася відносин між людьми різних соціальних верств, моральності правителя, стосунків у сім”ї тощо.

Даючи відповідь на третє і четверте питання проаналізувати багатство філософських теорій і їх напрям у Давній Греції та Римі. Звернути увагу на релігійну спрямованість естетичних теорій у східних країнах. Порівняйте основні тенденції античної етики у західних і східних країнах.

Література:

  1. Малахов В. Етика׃ Курс лекцій׃ Навч. посібник. – К., 2000.

  2. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія׃ Навч. посібник. – К., 1996.

  3. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика׃ Учебник. – М., 2000. – 470с.

  4. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничій центр „Академія”, 2005. – 416с.


Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність специфіка і функції моралі (2год).

План:

  1. Мораль первісного суспільства.

  2. Мораль рабовласницького суспільства.

  3. Мораль феодального суспільства.

Невиправдане ототожнення і навіть зближення понять „мораль” і „етика” породжує ігнорування відмінностей між історичним процесом розвитку моралі та її осмисленням, між історією моралі та історією етики. Безперечно, зв’язок між ними існує, оскільки зміни у сфері моралі впливають на науку про мораль. Водночас сама етика також впливає на мораль.

Зв’язок етики й моралі не є прямим. Етика як відносно самостійне вчення розвивається за своїми внутрішніми, іманентними (внутрішньо притаманними їй) законами. Це виявляється, зокрема, в тому, що етичні концепції минулого впливають на погляди дослідника нерідко відчутніше, ніж сучасна йому мораль. Про відносну самостійність етики свідчить і те, що періодизація її історії не збігається з періодизацією розвитку моралі. Тому паралельний поформаційний аналіз історії моралі й історії етики не завжди виправдані. Це виявляється, зокрема, в тому, що певні способи обґрунтування природи моралі, тлумачення її сутності й завдань (гедонізм, евдемонізм) застосовували як у рабовласницькому суспільстві, так і в суспільствах інших соціально-економічних формацій.

Крім того, створюючи концепцію природи, сутності, походження та розвитку моралі, дослідник етики орієнтується на певну футурологічну модель розвитку суспільства, яка не завжди узгоджується з існуючою мораллю та законами її розвитку, хоч і не може їх ігнорувати.

За всієї недосконалості формаційного (запропонованого К. Марксом) принципу осмислення історії людства, зокрема і його морального поступу, він поки що є переконливішим, ніж інші. Згідно з ним основними етапами історичного розвитку моралі є мораль первісного, рабовласницького, феодального, буржуазного, і так званого комуністичного суспільств. Очевидно, є підстави вести мову про мораль не комуністичного, а постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Вивчаючи головні етапи розвитку моралі, важливо розрізняти інформацію про мораль та етичні погляди відповідної епохи. Наприклад, твори Аристотеля більше свідчать про його етичні погляди, ідеальну в його розумінні теоретичну модель моралі, ніж про реальну тогочасну мораль, а тим більше моральність. Очевидно, детальнішу інформацію про мораль рабовласницького суспільства можна почерпнути в античних поемах „Іліада” та „Одіссея” Гомера, драмах Есхіла, Софокла і Евріпіда, поезіях Гесіода й Аристофана. Проте й ці джерела не можна ототожнювати з історичними фактами. Значно достовірнішими є свідчення давньогрецьких і давньоримських істориків та етнографів (Геродота (між 490 і 480 – прибл. 425 до н. е.), Фукідіда (прибл. 460 – 400 до н. е.), Плутарха (прибл. 45 – прибл. 127); Гай Юлія Цезаря (102/100 – 44 до н. е.), Тіта Лівія (59 – 17 до н.е.), Публія Корнелія Тацита (58 – 120) та ін.), на підставі яких можна дійти висновку про тогочасну мораль. Правда, і в їхніх спостереженнях і міркуваннях простежується тенденційність.

Література:

  1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика׃ Учебник. – М., 2000. – 470с.

  2. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничій центр „Академія”, 2005. – 416с.

  3. Етика: Навч. посібн ./ В.О. Лозовой, М.І. Панов та ін.; За заг. ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224с.


Тема 9. Основні категорії етики (2год).

План:

1. Моральна вимога.

2. Моральні чесноти і вади.

3. Совість. Честь і гідність.

4. Моральний ідеал.

5. Моральний вибір. Моральний конфлікт.

Адекватно осягнути мораль як цілісний феномен можна лише з допомогою системи категорій етики. Ігнорування вимог системного підходу при їх дослідженні породжує численні суперечності, логічні помилки (зокрема, „зачароване коло”). Наприклад, добро часто розглядають як моральний феномен, а мораль – як добро. Наслідком цього є наявність багатьох недостатньо осмислених категорій етики.

Створюючи систему категорій етики, слід виводити їх, як зазначав німецький філософ Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770 – 1831), починаючи з найпростіших. При цьому потрібно продемонструвати, як вони продукуються. Щоб краще збагнути цей процес, необхідно абстрагуватися від того, що майже кожна категорія яку треба вивести, давно вже створена. Дотримуючись цього принципу, етика здатна стати об'єктивною доказовою наукою.

Найпростішим елементом морального феномену є моральна вимога, а етична категорія „моральна вимога” – результатом виявлення того спільного, що втілене в розвинутих формах моральних вимог (нормах, правилах, приписах, заповідях), з’ясування їх об’єктивної основи.

Об’єктивною основою моральних вимог є історична необхідність жити, діяти, поводитися згідно з виробленими людством неписаними нормами, без дотримання яких неможливо досягти гармонізації стосунків між людьми, суспільного прогресу, розвитку особистості.

Будучи поінформованою про моральну вимогу (хоч би в якій формі вона фігурувала), особистість може її не приймати за самовимогу, а переадресувати іншим людям. При цьому об’єкт моральної вимоги перетворюється на суб’єкт, і його устами висловлюватиметься громадська думка. Навіть будучи адресованою людиною самій собі, моральна вимога не стає моральною самовимогою, моральним феноменом, якщо стосуватиметься лише її мислення, залишаючи байдужими почуття і волю. Знання і логічна переконливість моральної вимоги мають бути підсиленими ціннісним ставленням до неї і передбачуваного вчинку, до якого вона спонукає. Крім того, діяльність, що відповідає найвищим моральним вимогам, може бути й позаморальною, якщо суб'єкт її не мав вибору.

Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття „чесноти (доброчесності)”, а аналогічних ознак стійких негативних моральних якостей – „моральні вади (пороки)”. Носієм їх може бути одна й та сама людина. Це значно ускладнює орієнтацію у світі добра і зла. Оскільки не було, немає і бути не може людини, яку можна вважати моральним зразком, орієнтиром у всіх сферах життєдіяльності, то кожній людині доводиться самостійно вирішувати, що добре, а що зле.

Як поняття моральної свідомості й категорія етики „гідність” розкриває моральне ставлення людини до себе, а також ставлення до неї інших людей і суспільства загалом. Вона виражає уявлення про безумовну цінність кожної людини, яка або реалізувала себе, або може реалізувати в майбутньому. Визнання гідності кожної людини випливає з принципу рівності всіх людей у моральному сенсі, прав на повагу безвідносно до соціального статусу. Таке визнання є неодмінною передумовою моральних відносин між людьми. Суспільство повинне визнавати гідність кожної людини незалежно від її віку і реальних чеснот.

На відміну від гідності моральна цінність людини в понятті „честь” пов’язується з й реальною життєдіяльністю, соціальним статусом, визнаними чеснотами. Якщо уявлення про гідність особи ґрунтується на принципі рівності всіх людей у моральному сенсі, то в понятті „честь” люди оцінюються диференційовано, що знаходить відображення в понятті „репутація” („добра репутація”, „погана репутація”).

Честь – особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні свого соціального статусу, роду діяльності й моральних заслуг, і відповідне ставлення до неї суспільства, яке рахується з її репутацією.

Одні етики виводять це поняття з уявлення про природу і сутність добра, а інші вважають, що уявлення про Добро і належне орієнтовані на моральний ідеал, тобто є похідними стосовно нього.

Моральний ідеал ґрунтується на всьому кращому, Що акумульовано в моралі на конкретному етапі її розвитку і поєднано в образі ідеальної особистості, на який потрібно рівнятися.

Актуальною філософською проблемою є співвідношення морального ідеалу й реальності. Таємниця ідеалу спричинила виникнення філософського ідеалізму. Ідеї сутності Платона й абсолютна ідея Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегеля є абсолютизованим і онтологізованим, обожненим ідеалом, на світлому тлі якого меркне будь-яка реальність. У цьому причина їх презирливих епітетів на адресу матеріального світу.

Література:

Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничій центр „Академія”, 2005. – 416с.

Тема 10. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків (2год).
План:

  1. Товариськість.

  2. Дружба.

3. Любов. Типологія любові.

Товариськість – це міжособистісні стосунки, які базуються на єдності інтересів у спільній діяльності і передбачають духовну, ідейну єдність та відповідний ступінь рівності.

У товариськості як формі моральної культури реалізується потреба людини у спілкуванні, а єдність цілей, схожість життєвих поглядів надають емоційного забарвлення стосункам.

Товариські стосунки складаються за особливими правилами: не зачіпляти інтереси одне одного, але в той саме час не залишатися байдужим до недоліків, критично ставитися до спільної діяльності й до її результатів, самокритично оцінювати свій внесок у цю діяльність.

Товариські стосунки є одним із виявів принципу колективізму, які забезпечують особистості взаємоповагу, довіру, моральну і психологічну захищеність.

На відміну від товариськості, дружба, базуючись на довірі і відвертості, передбачає внутрішню близькість і навіть любов. Становлення дружби пов’язане з поступовою втратою абсолютної цінності для життя суспільства кровно родинних, родоплемінних стосунків.

Розуміння моральної цінності дружби залежить від рівня внутрішньої культури особистості, на формування якої спрямована виховна система суспільства.

Моральний феномен дружби полягає в її самоцінності, вона сама по собі благо. Дружба базується на особистій симпатії, що відрізняє її від близькості, яка властива родинним стосункам, на безкорисливості, на відміну від ділових стосунків, де людина використовує іншого як засіб досягнення певної мети. Вона передбачає не лише взаємодопомогу і взаєморозуміння, а й внутрішню духовну близькість, довіру, любов.

Література:
Етика: Навч. посібн ./ В.О. Лозовой, М.І. Панов та ін.; За заг. ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224с.
Тема 12. Моральна культура спілкування та етикет (2год).

План:

  1. Аналіз основних видів етикету.

  2. Особливі види етикету.



Література:

  1. Современный этикет/ Сост. И.А. Сокол. – Харьков: Фолио, 2004. – 477с.

  2. Мартин Д. Этикет. Все о правилах поведения за столом. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001.

  3. Етика: Навч. посібн./ В.О. Лозовой, М.І. Панов та ін.; За заг. ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224с.


Тема 14. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя (2год.).

План:

1. Основні види професійної етики. Основні вимоги.

2. Основні вимоги педагогічної етики.

3. Педагогічний такт, як основа педагогічної етики.
Мораль стає дійсною основою практичної діяльності не сама по собі і не поруч з поза моральними нормами і психологічними мотивами, а завжди переломлюючись через останні. Адекватне осмислення морального досвіду потребує конкретного аналізу того, як мораль видозмінюється в тих чи інших формах діяльності сферах життя типових ситуаціях.

Історично найбільш суттєвими є видозміни моралі, які пов”язані з національно-культурною, соціально-статусною, професійною приналежністю людей. Особливо показовими є писані і неписані професійно-моральні кодекси, які забезпечують гідну та суспільно-значиму поведінку людини в рамках професійної діяльності.

Література:

1. Малахов В. Етика׃ Курс лекцій׃ Навч. посібник. – 3-тє вид. - К.׃Либідь, 2001. – 384 с.

2. Етика: Навч. посібн./ В.О. Лозовой, М.І. Панов та ін.; За заг. ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224с.

3.Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика׃ Учебник. – М., 2000. – 470с.

Тема 15. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям (2год).

План:

    1. Екологічна етика.

    2. Біоетика.


Необхідність відповідального ставлення людини до природи набула загального визнання лише у другій половині ХХ ст. Великі сподівання і справі охорони природи пов’язані з екологічною етикою. Проте досі не визначені її специфіка, структура, а проблеми екологічної етики формулюються і частково розв’язуються в лоні загальної екології, біології, медицини, філософії.

Центральне місце в екологічній етиці посідає біологічна етика. Біоетика вивчає моральне ставлення людини до рослинного, тваринного світу і до себе як живої істоти. Кожна з цих частин біоетики претендує на статус відносно самостійноговчення.

Література:

Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничій центр „Академія”, 2005. – 416с.

Змістовий модуль ІІ: Естетика.



з/п

Назва теми

Кількість

годин

Змістовний модуль 2. Естетика.




1.

Основні етапи розвитку естетичної думки.

2

2.

Категорії естетики.

2







3.

Генезис мистецтва.

4

4.

Видова структура мистецтва.

4

5.

Основні сфери естетичних відносин і діяльності.

4

РАЗОМ:

26 год.



Тема 2. Основні етапи розвитку естетичної думки .

План:

  1. Естетика середньовіччя.

  2. Естетика епохи Відродження.

  3. Естетика Нового часу.

Даючи відповідь на питання рекомендуємо звернути увагу на кожний конкретний етап у розвитку естетичної науки, а також на специфіку розвитку естетики в різних країнах.

Антична естетика розвивалась в Давній Греції і Римі і мала своїм витоком міфологічні уявлення, що склалися в первісному суспільстві. Для них характерний підкреслений космологіям. Знайомлячись із основними теоріями античності потрібно опрацювати питання використання естетичних понять і термінів, що оформлювалися у ранній грецькій літературі – в епосі Гомера і Гесіода; ознайомитися із першими естетичними теоріями, що висувалися піфагорійською школою; проаналізувати погляди на естетичну проблематику таких філософів як Сократ, Платон і Арістотель.

Традиції античної естетики після розпаду античного світу продовжували розвиватися у Візантії. Християнство не створило своїх ідеалів, а почерпнуло із соціальної дійсності й освятило ім”ям Бога.

Найбільш яскраві представники середньовічної естетики: Аврелій Августин та Фома Аквінський. Значною мірою естетика середньовіччя була теологічною, відзначалась абстрактністю, спекулятивністю, носила яскраво виражений схоластичний характер. Вона обґрунтовувала, узагальнювала теоретичні положення про мистецтво, що знаходиться під безпосереднім впливом церкви. Світське мистецтво знайшло в ній слабкий відбиток.

Естетика Відродження розглядається у літературі як естетика ідеалу. Працюючи над цим питанням треба звернути увагу на зміну пріоритетів у естетиці як науці і у мистецтві. Ідеї гуманізму сформували передумови для нового розквіту мистецтва, що відродило античні традиції художнього утвердження живої, чуттєвої, вільної людини.

Проаналізуйте естетичні ідеї Просвітництва з позицій основної ідеї – краси, добра і справедливості. Порівняти французьке і німецьке Просвітництво.

Інтенсивний розвиток точних наук у ХVІІ – ХVІІІ ст. сприяв перемозі раціоналізму у філософії. Опрацьовуючи питання „Естетика Нового часу” потрібно ознайомитись із представниками класицизму: Рене Декарт, Нікола Буало, Жан Расін, Гете і Шіллер („веймарський класицизм”), Лессінг, І.Кант, Гегель.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінологія» затверджено на засіданні кафедри кримінального права І криміналістики нніпп...

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Старокривинський навчально виховний комплекс «дошкільний навчальний...
Розв’язування розрахункових І творчих задач під час викладання курсу «Біологія 7 9»

Навчально-методичний посібник до курсу «Новітні технології в управлінні освітою»
Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна...

Пояснювальна записка програмний матеріал вивчення курсу «Освітній менеджмент»
Освітній менеджмент. Навчально-методичний посібник для слухачів дистанційної форми підвищення кваліфікації / Упор. С. В. Королюк....

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка