Пошук по сайту


Тема 7. Мораль в житті людини - Навчально-методичний комплекс курсу

Навчально-методичний комплекс курсу

Сторінка2/7
1   2   3   4   5   6   7
Тема 7. Мораль в житті людини.

У даній темі розкриваються особливості функціонування моралі в реальному житті і дійсності. Визначається сфера обов’язковості моральних законів. Обґрунтовується суть насилля як категоричної моральної заборони.

Аналізується парадоксальність моральної оцінки та моральної поведінки.

Роз’яснюється співвідношення між знанням і діяльністю в моралі.

Тема 8. Найважливіші моральні та етичні вчення людства.

В представленій темі пропонується ознайомитися із концепціями таких видатних постатей яких можна назвати вчителями людства. Це – Конфуцій, Будда, Моісей, Ісус Христос, Мухаммед. Вони заклали моральні основи різних культур та релігій, дали початок та ім’я цілим цивілізаціям.

Розкривається суть етичних поглядів філософів-моралістів Сократа, Епікура, Канта, Мілля, Ніцше. Окремо аналізуються вчення А.Н.Толстого і А. Швейцера, як такі що не можна однозначно віднести ні до релігійних ні до філософських.

Тема 9. Основні категорії етики.

Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики.

Справедливість як загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб’єктами.

Обов’язок як сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.

Відповідальність як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання.

Сенс життя і щастя людини.

Совість   найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної самосвідомості особистості, інструмент суспільної оцінки і самооцінки моральної особистості,

Честь і гідність як показники моральної цінності людини.

Тема 10. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.

В даній темі визначається суті таких понять: товариськість, дружба і любов як мірило гуманності, людяності, як типи спілкування, і види міжособистісних стосунків, і специфічні емоційно-почуттєві й морально-естетичні стани, і моральні цінності людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї.

Тема 11. Моральний вибір та відповідальність особистості.

Визначається зміст морального вибору як усвідомленого віддання переваги людиною тому чи іншому варіантові поведінки відповідно до особистих чи суспільних моральних настанов, що базуються на певних цінностях.

Розкривається суть моральної свободи як діалектичної єдності моральної необхідності та суб’єктивної добровільності поведінки, як здатність людини тримати владу над своїми вчинками.

Обґрунтовується моральний вибір як обов’язкова умова реалізації моральної свободи. Аналізуються умови морального вибору особистості.

Роз’яснюється суть моральний конфлікту і його види. Моральна відповідальність: сутність і специфіка.

Тема 12. Моральна культура спілкування та етикет.

У темі розкриваються сутність, зміст і типи спілкування, визначаються моральні принципи спілкування.

Акцентується увага на можливість виникнення суперечностей і конфліктів у спілкуванні, пропонуються шляхи їх подолання

Аналізується значення моральної культури спілкування як показника моральної культури особистості.

Розкривається значення етикету як основи морально-естетичної культури спілкування. Його походження, розвиток, основні види, принципи і вимоги.

Тема 13. Моральне удосконалення особистості.

В зазначеній темі розкривається значення і зміст поняття моральна досконалість особистості. Аналізуються підходи до цього питання різними філософами.

Обґрунтовується значення духовності для морального удосконалення особистості. Визначаються основні критерії духовності.

Окреслюються загальні аспекти шляху морального удосконалення особистості.

Тема 14. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.

Аналізується зміст прикладної етики як однієї з найновіших течій етичної науки. Розкривається суть „відкритих моральних проблем” як найкращої демонстрації рівня розвитку прикладної етики.

Обґрунтовуються умови виникнення й призначення професійної етики, її основні функції і завдання.

Описуються основні види професійної етики.

Окремо аналізуються основні засади професійної етики вчителя як обов’язкової складової загальної підготовки майбутнього педагога.

Тема 15. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.

У зазначеній темі розкривається зміст і значення екологічної етики – галузі етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої і неживої природи.

Аналізуються зміст таких понять: біоетика, вегетаріанство, вівісекція (операції на живих тваринах з метою вивчення функцій організму, дії на нього різних речовин, розроблення методів лікування тощо).
Змістовий модуль ІІ: Естетика.

Тема 1. Предмет і завдання естетики.

У даній темі з’ясовується суть предмету вивчення естетики. Розкривається зміст естетики як науки про становлення чуттєвої культури людини, що випливає з органічної єдності двох її своєрідних складових׃ естетичного як вияву ціннісного ставлення людини до дійсності та художньої діяльності людини.

Обґрунтовується місце мистецтва в естетиці, як специфічного виду естетичного пізнання та естетичної діяльності.

Аналізується взаємозв’язок естетики з іншими науками׃ філософія, етика, мистецтвознавство, психологія.

Тема 2. Основні етапи розвитку естетичної думки.

У представленій темі аналізуються шляхи становлення перших естетичних уявлень. Перші спроби використання почуттів як основи для осмислення певних естетичних явищ׃ піфагорійці, елейська філософська школа, філософська спадщина Алкмеона, Теофраста, Аолікета та ін.

Розкривається особливості естетичної системи давньої Греції, Риму і країн Сходу; Стародавніх Індії, Китаю. Естетика Візантії як підґрунтя естетики Київської Русі, Європи, Грузії, Вірменії.

Обґрунтовуються естетичні концепції Середньовіччя׃ Аврелій Августин, Фома Аквинський, Боецій, Іоан Скот Еріугена.

Естетика Відродження. Італійське Відродження׃ Леон Батист Альберті, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті.

Аналізується внесок О. Баумгартена у становлення самостійності науки і введення терміна „естетика”.

Описуються естетичні ідеї Просвітництва׃ Дені Дідро, Вольтер, Г. Лессінг.

Тема 3. Становлення і розвиток естетичної думки в культурі і духовному житті Росії і України.

У зазначеній темі розриваються і описуються витоки естетичної думки в Росії і Україні, що відносяться до періоду Київської Русі, коли естетичне мислення розвивається на підґрунті язичницького світогляду.

Пояснюється вплив християнства на естетичні погляди давньоруських мислителів. Аналізуються найважливіші оригінальні твори давньоруської філософсько-етичної і естетичної думки – „Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона (ХІ ст.), „Послання до Володимира Мономаха” Ничипора (ХІ-ХІІ ст.), „Повість временних літ” Нестора (поч. ХІІ ст.) тощо. Визначається внесок професорів Києво-Могилянської академії у розвиток української естетичної думки.

Акцентується увага на розвиток української і російської естетики у ХVІІІ ст. (Феофан Прокопович, Антиох Кантемир, В.К. Тредіаковський, О.П. Сумароков, М.В.Ломоносов, Георгій Щербицький, Г.С. Сковорода).

Аналізується розвиток естетичної теорії в Росії і Україні в ХІХ-ХХ ст.

Тема 4. Естетична свідомості особистості та її структура.

Аналізуються „зовнішні” і „внутрішні” чуття людини. Обґрунтовується зміст естетичного чуття як складного синтезу „зовнішніх” і „внутрішніх” чуттів. Значення кольору, звуку і форми для розвитку естетичного чуття. Специфіка вияву естетичного чуття в художньому творі.

Розкривається поняття „естетичний смак” і суміжні поняття׃ „норма”, „оцінка”, „міра”. Становлення теорії естетичного смаку в естетиці французького просвітництва (Монтеск’є, Вольтер). Морально-етичний аспект естетичного смаку в концепції А. Шефтсбері. Проблема антиномій (суперечностей) судження смаку в естетиці І. Канта. Естетичний і художній смак.

Описується становлення проблеми естетичного ідеалу в історії науки. Ідеал і мета, ідеал і прекрасне׃ проблема співвідношення. Роль ідеалу у розвитку мистецтва.

Акцентується увага на ідеал як динамізуюче начало в світобаченні видатних діячів української культури (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Заньковецької, В. Винниченка, О. Довженка та ін.)

Естетичний ідеал׃ сучасний стан проблеми.

Тема 5. Категорії естетики.

Аналізується проблема прекрасного в історії естетичної науки. Багатоаспектність виявлення прекрасного׃ прекрасне і добро, прекрасне і благо, прекрасне і істина. Прекрасне і суміжне поняття׃ краса, ідеал, гармонія, досконале. Прекрасне і піднесене. Прекрасне в контексті різних періодів розвитку мистецтва.

Обґрунтовується проблема трагічного в історії естетичної науки. Міфологічні витоки поняття „трагедія”. Становлення трагедії як жанру літератури в умовах давньогрецької культури (Софокл, Есхіл, Еврипід). Трагічне як протиріччя між історично необхідною вимогою і практичною неможливістю її здійснення в марксистській естетиці. Типологія трагічного в теорії естетики ХХ ст.

Описується розвиток проблеми комічного в історії естетики як науки. Міфологічні витоки поняття „комедія”. Досвід вирішення комічного конфлікту в творах Менандра і Арістофана. Специфіка втілення комічного у різних видах мистецтва. Основні форми комічного׃ гумор, сатира, іронія, сарказм, гротеск, шарж, карикатура.

Акцентується увага на полікатегоріальність сучасної естетики як науки. Категорійний апарат естетики як розкриття логіки її розвитку. Досвід систематизації категорій і введення в ужиток нових категорій׃ „драматичне”, „героїчне”, „витончене”, „звичайне”, „гармонійне” та ін. Полікатегоріальність як ознака естетики ХХ ст.

Тема 6. Естетична діяльність та її форми.

У зазначеній темі визначається зміст, мета і специфіка естетичної діяльності. Розкривається співвідношення і особливості естетичної і художньої діяльності.

У зазначеній темі розкривається зміст естетична діяльності як системи різних видів діяльності, специфіка яких визначається співвідношенням цілей перетворення та характером того об’єкта дійсності, на який це перетворення спрямоване.

Естетична діяльність – необхідний аспект суспільної практики, на підставі якої розвивається естетичне виробництво(творчість і свідомість) та естетичне споживання; естетична діяльність – атрибут (істотна властивість) будь-якої соціальної діяльності, що створює довершену річ, досконалий твір, породжує відточену думку (ідею); однак естетичну діяльність можна розглядати як окремий вид діяльності, яка існує самостійно.

Аналізується поняття „естетика природи”. Обґрунтовується сутність краси природи як неопосередкований гармонійний взаємозв’язок явищ, що сприймаються, в якому проявляється загальна діалектична єдність природної дійсності, що розвивається.

Описується естетичний потенціал трудової діяльності – одного із найважливіших видів суспільно-значимої активності людини, сфера різних зв’язків між людьми, які мають і естетичне вираження.

Характеризується зміст та значення естетика побуту і людських стосунків як найважливіших сфер естетичних відносин і діяльності особистості і суспільства.

Аналізується значення дизайну як найбільш удосконаленої та усвідомленої галузі людської діяльності за законами краси поза мистецтвом.
Тема 7. Естетична природа та специфіка мистецтва.

В даній темі аналізуються історичні закономірності розвитку мистецтва, передумови виникнення мистецтва. Проблема походження мистецтва як об’єкт теоретичного аналізу. Самовизначення мистецтва стародавніх цивілізацій Сходу, Греції та Риму. Міфологічне підґрунтя мистецтва стародавнього світу.

Описується проблема взаємодії релігії і мистецтва в умовах доби Середньовіччя.

Проблема традицій – новаторство у мистецтві Відродження. Гуманістична спрямованість мистецтва Відродження.

Формування художніх напрямів мистецтва Нового часу (маньєризм, бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм).

Мистецтво другої половини ХІХ-ХХ ст. Інтеграція філософсько-естетичних пошуків у мистецьку площину.

Основні параметри предмета мистецтва. Характерні особливості мистецтва як форми суспільної свідомості. Пріоритетність емоційно-чуттєвого начала.

Художній образ як синтез суб’єктивного та об’єктивного, раціонального та емоційного, типового та індивідуального. Художній образ і поняття „емпатія” та „сугестія”׃ логіка взаємозв’язку.

Зміст і форма як складові художнього твору. Визначення понять „зміст” і „форма”. Специфічні особливості форми і її структурні елементи. Зміст художнього твору як синтез трьох компонентів׃ теми, ідеї та емоційно-естетичної оцінки зображуваного.

Стиль і художній метод як об’єкти естетико-мистецтвознавчого аналізу.

Питання функціональності мистецтва в структурі естетичної проблематики. Поліфункціональність сучасного мистецтва.
Тема 8. Видова специфіка мистецтва в контексті естетичної теорії.

В темі розкриваються особливості еволюції мистецьких різновидів і їх теоретичне осмислення. Основні тенденції дослідження видової специфіки мистецтва.

Аналізуються класичні види мистецтва та особливості їх внутрішнього структурування. Проблема професійної і народної творчості як об’єкт міжнаукового аналізу.

Описується еволюція видів мистецтва׃ рух від синкретизму до синтезу. Причини розподілу мистецтва на види і їх зв’язок з часовим фактором (конкретний історичний період, соціально-політична ситуація), культуротворчим процесом, науково-технічним прогресом тощо.

Тема 9. Історичні закономірності художнього розвитку.

У зазначеній темі розкриваються історичні закономірності розвитку мистецтва через огляд різних етапів: мистецтва доісторичної людини, мистецтва Стародавнього світу, мистецтва Середньовіччя, мистецтва Відродження, основні мистецькі напрями Нового часу.

Аналізуються особливості історичної типології мистецтва через ряд понять, за якими стоять особливі принципи поділу історії художнього процесу: художня епоха, художній напрям або течія, художній метод і художній стиль.

Тема10. Художнє життя суспільства.

У темі аналізуються найважливіші аспекти художнього життя, що визначають характер, тенденції, пошуки і зміни форм сучасного мистецтва. Це такі чинники, як професійна підготовка та професійні організації митців, культурні та художні заклади, засоби тиражування та масової інформації, суспільна оцінка художніх творів. Обґрунтовується роль і завдання політики в галузі культури і мистецтва.
Тема 11. Творчий потенціал естетичного виховання.

У представленій темі розкривається проблема естетичного виховання у динаміці історичного розвитку. Філософія античності як зачинателі естетичного виховання.

Описується специфіка розуміння естетичного виховання у добу Середньовіччя.

Акцентується увага на етапі Відродження як новому етапі осмислення естетичного виховання. „Комплексна модель” естетичного виховання (взаємозв’язок педагогіки та етики) Х.Л. Вівера.

Проблема естетичного виховання в умовах доби Просвітництва. Ф. Шиллер і його внесок у розробку проблеми естетичного виховання.

Естетичне виховання в умовах другої половини ХІХ-ХХ ст. і його специфічні особливості.

Аналізується теорія ”елітарності” й естетичне виховання׃ проблема „за” і „проти”.

Розкривається специфіка естетичного виховання в Україні׃ логіка історичного руху. Феномен Києво-Могилянської академії. Її просвітницька діяльність та орієнтація на естетичне удосконалення особистості.

Значення творчості Г.С. Сковороди як знакової персоналії української філософії. Внесок ученого у розробку проблеми естетичного виховання і його вплив на літературну практику ХІХ-ХХ ст.

Обґрунтовується роль діалогу між митцем і аудиторією як найдійовішого засобу естетичного виховання.

Тема 12. Естетична культура та шляхи її формування.

У даній темі визначається зміст поняття „естетична культура”. Розкриваються особливості її структурних елементів та різновидів ( естетичну культуру особистості, естетичну культуру соціальної групи, естетичну культуру конкретного суспільства, естетичну культуру людства в цілому).

Обґрунтовується зміст поняття „естетичне виховання”, розкривається його мета, зміст, специфіка. Аналізуються основні методи і засоби естетичного виховання (праця, природа, поведінка та побут людини, мистецтво і художня та естетична творчість).

Тема 15. Культура поведінки майбутнього фахівця.

У темі розкривається зміст поняття „культура поведінки”, в якому поєднуються всі сфери зовнішньої і внутрішньої культури людини: етикет, правила поводження з людьми і поведінки у громадських місцях; культуру побуту, культуру побуту, що включає характер особистих потреб і інтересів, відносини людей поза роботою, організацію особистого часу, гігієну, естетичні смаки у виборі предметів споживання, естетику властивої людині міміки і пантоміми, вираз обличчя і рухів тіла. Окремо виділяють культуру мови, вміння грамотно, ясно і красиво висловлювати думки.

Обґрунтовується роль і значення етикетних вимог в різних галузях життя і діяльності людини.
Змістовий модуль ІІІ: Методика викладання етики

Тема 1. Зміст, завдання та особливості методики викладання етики.

Мета, завдання і зміст нового предмета «Етика», що передбачений навчальними планами у 5-6 класах 12-річної школи, покликані реалізувати основні напрямки існуючих документів, що розкривають перспективи розвитку освіти. Одним із напрямків такої освіти визначено етичне виховання особистості, набуття нею моральної культури.

Введення нового предмета «Етика» потребує суттєвої підготовки вчителя до його викладання. Це обумовлено специфікою змісту і мети предмета. Курс «Методика викладання етики» покликаний розкрити методи, прийоми і способи викладання етики у школі. Визначити зміст, методи та форми організації занять з етики, і допомогти вчителю організувати навчальний процес так, щоб досягти найвищого результату.

Завдання курсу – озброїти майбутнього вчителя такими теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками якіб сприяли міцному засвоєнню учнями програмового матеріалу, забезпечували досягнення основної мети та завдань курсу «Етика» у загальноосвітній школі.
Тема 2. Викладання етики у молодших підлітків.

Введення курсу «Етика» у 5-6 класах загальноосвітньої школи потребує суттєвої підготовки вчителя до його викладання. Навчальною програмою, нормативними документами передбачені такі завдання курсу, як стимулювання пізнавального інтересу до етичного знання, формування досвіду моральних відносин, удосконалення моральної самооцінки, формування емоційно-чуттєвої сфери, уміння регулювати свої взаємини з оточуючими. Формування знань, умінь, розвиток емоційної сфери і вироблення поведінкових реакцій неможливо здійснити в рамках викладання предмета лише традиційними методами. Віддавати перевагу слід активним методам, коли учні є суб'єктами навчання, виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі із учителем. Різновидом активної моделі навчання, який доцільно використовувати на уроках етики, є інтерактивні технології.

Навчальний процес на уроках етики має ґрунтуватися на основі педагогічної етики, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. В основі спілкування вчителя з учнями повинно лежати не рольове, а особистісне спілкування: підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра, що дає змогу використовувати діалог, як провідну форму навчального спілкування, спонукає до обміну думками, враженнями, до моделювання життєвих ситуацій.
Тема 3. Структура та методика уроку етики.

Методика, що пропонується підручником «Етика» авторів Данилевської і Пометун, найкращє спрацьовує, якщо вчитель буде застосовувати так званий інтерактивний урок, структура якого є типовою і передбачає такі елементи:

І Вступна частина, яка складається з:

1. мотивації навчальної діяльності учнів (5% часу на уроці);

2. оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (5% часу на уроці).

ІІ Основна частина, яка поєднує:

  1. надання необхідної інформації (10-15% часу на уроці);

  2. інтерактивні вправи (45-60% часу на уроці).

ІІІ Підсумкова частина, що передбачає підбиття підсумків навчальної діяльності, оцінювання результатів уроку (до 20% часу).
Технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої дії, вчинки, мотиви, й зіставляти їх з суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Учителю треба обов'язково врахувати, що рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю усвідомити, чого вони навчилися, пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали, що відчували. Рефлексія застосовується після виконання найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, а також після закінченя певного етапу навчання. Якщо ця складова не виконана, говорити про інтерактивне навчання взагалі не можна.
Тема 4. Інтерактивні технології, що пропонуються для використаня в курсі «Етика».

Різновид активної моделі навчання, який доцільно використовувати на уроках етики, є інтерактивні технології. Сутність інтерактивних методів полягає у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всих, хто навчається. Учитель на інтерактивному уроці виступає здебільше у ролі організатора процесу навчання. Інтерактивні технології передбачають застосування методу моделювання реальних життєвих ситуацій, спрямованих на спільне на спільне розв'язання проблем а також рольових ігор. Серед інтерактивних технологій прийнятних для використання на уроках етики є робота учнів у парах, у малих групах, метод «Уявний мікрофон», обговорення питання всім класом.

Доцільно використати інтерактивні вправи «Знайомство», «Коло ідей», технологію критичного читання тексту «Робимо позначки».
Тема 5. Оцінювання знань учнів на уроці етики.

Основою для оцінювання навчальних досягнень учнів слугує перелік вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів слугує перелік вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, викладений у програмі до кожної теми. Оскільки учні підліткового віку потребують постійного стимулювання своїх пізнавальних зусиль, бажано ширше застосовувати на уроках заохочувальні поурочні бали та поточне оцінювання.

Методика перевірки знань і навичок учнів має відповідати меті та методиці викладання курсу. Оцінювання результатів навчання учнів етики за чинною програмою курсу передбачає тематичне оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести пропонуючи учням на уроках усні запитаня, нескладні письмові завдання. Потрібно використовувати також такі форми контролю, як розгорнуті усні та письмові відповіді, невеликі твори, пізнавальні завдання.

Передбачається, що оцінювання при викладанні курсу проводитиметься у формі схвалення будь-яких, навіть найменших успіхів і зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій навідь такі, що містять критику повинні починатися з позитивних зауважень.

Під час оцінювання, особливо застосовуючи інтерактивні методи, необхідно використовувати само оцінювання учнів і взаємооцінювання учнями один одного.

У чинній програмі подані загальні пропозиції щодо критеріїв і способів оцінювання учнів. Завдання вчителя- створити умови, за яких позиції зацікавленості, відкритості, відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися і усвідомлюватися.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Етика

Тема 1. Предмет і завдання етики

4

2










2

Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.

4




2







2

Тема 3. Зародження і розвиток етичної думки на Україні.

2













2

Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.


7

2

2







3

Тема 5. Проблема прогресу моралі.

2













2

Тема 6. Поняття і структура моральної свідомості.


2













2

Тема 7. Основні категорії етики.

8

4

2







2

Тема 8. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.


4




2







2

Тема 9. Моральна культура спілкування та етикет.


6

2

2







2

Тема 10. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.

6

2

2







2

Тема 11. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.


4




2







2

Разом за змістовим модулем 1:

49

12

14







23

1

2

3

4

5

6

7

Змістовий модуль 2 Естетика

Тема 1. Предмет і завдання естетики

4

2










2

Тема 2. Основні етапи розвитку естетичної думки.

4




2







2

Тема 3. Естетична свідомості особистості та її структура.

4

2










2

Тема 4. Категорії естетики.


8

2

2







4

Тема 5 Естетична діяльність і її форми.


2













2

Тема 6. Естетична природа та специфіка мистецтва.


6

4










2

Тема 7. Генезис мистецтва.


9

2

4







3

Тема 8. Видова структура мистецтва.

12

4

4







4

Тема 9. Основні сфери естетичних відносин і діяльності.

11

4

4







3

Тема 10. Естетична культура та шляхи її формування.

2













2

Разом за змістовим модулем 2:

52

14

12







26

Змістовий модуль 3 Методика викладання етики.

Тема 1. Зміст, завдання та особливості методики викладання етики.

5

2

2







1

Тема 2. Викладання етики у молодших підлітків.

4

2

2










Тема 3. Структура та методика уроку етики

10

4

4







2

Тема 4.. Інтерактивні технології, що пропонуються для використаня в курсі «Етика»


8

2

4







2

Тема 5 Оцінювання знань учнів на уроці етики

2

2













Разом за змістовим модулем 3:

29

12

12







5

Усього годин:

144

38

32







74



















1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінологія» затверджено на засіданні кафедри кримінального права І криміналістики нніпп...

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Старокривинський навчально виховний комплекс «дошкільний навчальний...
Розв’язування розрахункових І творчих задач під час викладання курсу «Біологія 7 9»

Навчально-методичний посібник до курсу «Новітні технології в управлінні освітою»
Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна...

Пояснювальна записка програмний матеріал вивчення курсу «Освітній менеджмент»
Освітній менеджмент. Навчально-методичний посібник для слухачів дистанційної форми підвищення кваліфікації / Упор. С. В. Королюк....

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка