Пошук по сайту


Навчально-методичний комплекс курсу

Навчально-методичний комплекс курсу

Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н - 3.04

_____________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра (циклова комісія)_______________________________
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
________________________________

“______”_______________20___ року
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС КУРСУ
ЕТИКА, ЕСТЕТИКА З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки______________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність ________________________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення___________________________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

(за вимогами кредитно-модульної системи)
Навчально-методичний комплекс розробила: викладач Лавриненко С.О.

Кіровоград - 2013


.

Міністерство освіти і науки України

Робоча програма з Етики, естетики з методикою викладання для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки _________________, спеціальністю ________________. „___” ________, 20__ року- __ с.

Розробник: доцент каф. філософії та політології, кан. пед. наук Лавриненко С.О.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Протокол від. “29” серпня 2012 року № 1
Завідувач кафедри _______________________ (доц. Харченко Ю.В.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Протокол від. “31” серпня 2012 року № 1
“31” серпня 2012 року Голова _______________________________ (доц. Козир І.А)

(підпис) (прізвище та ініціали)



  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів 4

Галузь знань

_______________

(шифр і назва)

Нормативна

(за вибором)


Напрям підготовки

_______________

(шифр і назва)

Модулів – 3

Спеціальність (професійне

спрямування):

_______________


Рік підготовки:

Змістових модулів –

3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)

Семестр

Загальна кількість годин - 144

2-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 70

самостійної роботи студента - 74

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

38 год.

семінарські

32 год.

Самостійна робота

74 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю:

год.

залік






2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ
Метою вивчення даного курсу є формування наукового рівня свідомості, що забезпечує загально-естетичні і моральні засади формування духовного світу особистості, розширює та поглиблює її культурне світобачення, відкриває світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей. Мета курсу «Методика викладання етики» - розкрити методи, прийоми і способи викладання етики у школі. Визначити зміст, методи та форми організації занять з етики, і допомогти вчителю організувати навчальний процес так, щоб досягти найвищого результату.

Завдання курсу «Методика викладання етики» – озброїти майбутнього вчителя такими теоретичними знаннями та практичними уміннями і навичками якіб сприяли міцному засвоєнню учнями програмового матеріалу, забезпечували досягнення основної мети та завдань курсу «Етика» у загальноосвітній школі.
Завдання:

  • визначити місце етики та естетики в системі соціально-гуманітарних дисциплін;

  • визначити роль морального та естетичного начал у повсякденному житті людини;

  • дати розуміння змісту основних категорій етики;

  • зорієнтувати студентів у поглядах на добро і зло як на загальні поняття моральної свідомості;

  • акцентувати увагу студентів на особливості моралі у суспільстві на етапі формування нових соціально-економічних відносин;

  • розкрити перед студентами панораму становлення естетичних і етичних потреб особистості в історико-філософському аспекті;

  • дати розуміння змісту основних категорій естетики;

  • засобами етики та естетики як навчальних дисциплін сприяти формуванню високої культури особистості, розуміння і поваги до загальнолюдських та національних цінностей;

  • закласти засади розуміння ролі і місця вчителя в системі культурно-естетичних відносин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- понятійно-категоріальний апарат етики та естетики;

- предмет, метод, функції етики та естетики, як науки;

- особливості функціонування моралі, моральної свідомості, моральної практики та моральних стосунків у всіх сферах.

вміти:

  • пояснювати зміст основних понять категоріального апарату етики;

  • характеризувати особливості різних типів моралі;

  • формулювати основні вимоги моралі і вміти керуватися ними у поведінці.


3. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ „Етика та естетика з методикою викладання.”
Вступ.
В умовах оновлення соціально-економічного, науково-технічного, духовного життя держави зростають вимоги до фахової підготовки вчителів. Сьогодні потрібні спеціалісти, які поєднують у собі глибокі фундаментальні фахові і загальнокультурні знання, практичну підготовку до активного входження в соціальне життя, готовність і здатність до самовдосконалення як на професійному, так і на особистісному рівні. Актуальним є завдання, поставлене перед вищою школою, підготувати високопрофесійних фахівців з умінням ставитися до життя як до пошукового середовища, в якому можна реалізувати свій творчий потенціал відповідно до найвищих етичних і естетичних вимірів сучасної цивілізації.

Виходячи з цього, вивчення курсу „етика та естетика” надасть студентам можливість визначити природу, сутність і специфіку моралі, виявити основні закономірності розвитку моралі в різні історичні періоди, розширити і поглибити власне культурне світобачення, відкрити світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей. Змістовне викладення матеріалу відбувається відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти і науки України в напрямку Болонського процесу.

Організовуючи навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи навчання, ми орієнтуємося на таку організацію даного процесу, в якій студент не пасивний споживач готового знання, а активний співучасник пізнавально-виховного процесу.

Змістовий модуль І: Етика.

Тема 1. Предмет і завдання етики.

У даній темі з’ясовується суть предмету вивчення етики, розкривається етимологія термінів „етика” та „мораль” тобто їх походження і споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої чи інших мов. Аналізується внесок Аристотеля у становлення етики як науки. Пояснюються терміни „етика” і „мораль” – спорідненість і різниця у вживанні і значенні. Обґрунтовуються дві форми моралі: особистісні моральні якості (милосердя, відповідальність, скромність, чесність тощо) і сукупність норм суспільної поведінки й оціночних уявлень („не вкради”, „не вбий”, „справедливо”, „порядно”, „доброзичливо” тощо).

Визначається структура етики як науки, чи структура етичного знання.

Конкретизується зміст предмета етики відображений в історії етичної думки, його залежність від філософської світоглядної системи, на якій базується етичне знання, від соціокультурного фону конкретно-історичного етапу розвитку суспільства, рівня розробки самого етичного знання.

Розкриваються завдання і функції етики:

  • з’ясування необхідного і загального в нескінченній багатоманітності виявів моралі, визначення сутності моралі;

  • обґрунтування на основі знання сутності моралі ідеалів, орієнтуючись на які можна критично оцінити існуючу мораль і запропонувати нові досконаліші моральні орієнтири;

  • поступовий вплив на зміну способу життя, вироблення звичок, що сприяє моральному вдосконаленню людини;

  • аналіз суміжних проблем, зокрема питання походження моралі, виникнення і розвитку етичної теорії, що є необхідною умовою з’ясування сутності та історичних перспектив моралі;

  • формулювання принципів етики – її фундаментальних вихідних положень.

Обґрунтовується взаємозв’язок етики з іншими науками: філософія, загальна соціологічна теорія, естетика, загальна і соціальна психологія, історія, етнографія, правознавство, релігієзнавство.

Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.

У зазначені темі аналізуються етичні системи давнього сходу: даосизм, конфуціанство (Давній Китай), джайнізм, буддизм (Давня Індія), іудаїзм (Давня Іудея).

Розкриваються філософські погляди на мораль Давньої Греції та Давнього Риму: (натурфілософія; софісти; Сократ; Платон; Аристотель; стоїцизм; еклектицизм; епікуреїзм; неоплатонізм).

Вивчається етична думка Середньовіччя та Відродження: (Августін Блаженний, Фома Аквінський, Франческо Петрарка, Піко Делла Мірандола, Нікколо Макіавеллі).

Обґрунтовуються етичні вчення Нового часу (Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Клод Адріан Гельвецій, Імануїл Кант)

Аналізується західна етична думка ХХ ст. (марксизм, ленінізм, екзистенціалізм, прагматизм, неотомізм, психоаналіз).
Тема 3. Зародження етичної думки на Україні.

У даній темі визначаються передумови зародження етичної думки на українських теренах. Аналізуються засади етики Києворуської доби, яка сконцентрована в пам’ятках писемності, які містять відомості про мораль та її тлумачення. Це, насамперед, „Повість минулих літ”, „Слово про закон і благодать” Іларіона, „Ізборники Святослава”, „Повчання Володимира Мономаха”.

Обґрунтовується специфіка розвитку Етичної думки України ХVІ – ХVІІІ ст. Розкриваються особливості козацької етики – специфічного феномену, який сформувався і розвинувся в ХV – ХVІІ ст. на українських теренах.

Розкриваються шляхи становлення етики як науки в Україні, роль Києво-Могилянської академії в цьому процесі. Аналізується внесок в цей процес таких діячів, як Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Драгоманов.

Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.

У зазначеній темі розкриваються передумови виникнення моралі. Аналізуються основні концепції щодо виникнення моралі: релігійні, натуралістичні, соціально-історичні. Обґрунтовуються обряди і звичаї родоплемінного суспільства .

Визначається система моралі Давнього Сходу. Найвідоміші досягнення китайської, індійської , месопотамської та єгипетської цивілізації.

Розкриваються мораль і звичаї античності як основа сучасної західної цивілізації. Кризові явища моральної системи античності.

Станово-корпоративна мораль Середньовіччя – як вищий рівень розвитку традиційного суспільства, з одного боку, а з другого боку – його подолання, руйнація, зародження цивілізації сучасного типу.

Аналізуються основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації.

Обґрунтовується суть моралі, як соціального феномену, продукту соціального буття і розвитку, детермінованого соціальними умовами.

Визначаються головні соціальні функції моралі: оцінювальна, пізнавальна, виховна, гармонізації людських і суспільних відносин.

Розкривається структура моралі як складного полісистемного явища, що включає дві відносно самостійні, але тісно пов’язані сфери: моральна практика і моральна свідомість.
Тема 5. Проблема прогресу моралі.

Розкриваються сутність і концепції прогресу моралі (оптимістичні, песимістичні та індиферентні).

Аналізуються основні віхи прогресу моралі, якими є: відмова від канібалізму; упорядкування статевих стосунків; визнання представників інших родів і племен за повноцінних людей (крім того різних народів і націй); визнання повноцінності культур усіх народів і права кожного народу на свою національну культуру, зокрема мову; визнання свободи совісті; відмова від рабства, кріпосництва, інквізиції; захист тваринного і рослинного світу від винищення; заборону війн, страти людей.

Обґрунтовуються моральні проблеми сучасного суспільства: голоду, злиденності, неграмотності, демографічних криз, суперечності між багатими і бідними країнами, збереження довкілля тощо. Визначаються особливості моралі майбутнього.

Тема 6. Поняття і структура моральної свідомості.

У запропонованій темі розглядається моральна свідомість як важлива складова моралі, складний феномен духовної культури, що має свої рівні, форми, структуру.

Аналізуються рівні функціонування моральної свідомості: емоційно-почуттєвий та раціонально-теоретичний.

Форми моральної свідомості:

  • індивідуальна моральна свідомість, компонентами якої є моральні почуття обов’язку, совісті, гідності, справедливості тощо – що у сукупності складають емоційно-почуттєвий рівень. Раціонально-теоретичний рівень пов’язується з системними знаннями, уявленнями про поняття (добро, зло, сенс життя, справедливість, відповідальність), що дають уявлення про моральні цінності взагалі і вищі зокрема. Почуттєвий і раціональний рівні індивідуальної моральної свідомості є основою моральних переконань.

  • суспільна моральна свідомість, носієм якої є суспільство, акумулює сучасну моральну практику і значною мірою використовує досвід минулих поколінь та історичних епох, їх пошуки і досягнення. Структурується також за двома рівнями.

  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Навчально-методичний комплекс курсу «філософія»
Навчально-методичний комплекс курсу. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка. 2009 р с. 47

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс курсу «Соціологія»
Рецензенти: (профільна кафедра іншого внз та два рецензенти: з установи, в якій викладається навчальний курс, та з іншого внз або...

Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Кримінологія»
Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Кримінологія» затверджено на засіданні кафедри кримінального права І криміналістики нніпп...

Навчально-методичний комплекс з української мови
«Муляр, монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання»

Старокривинський навчально виховний комплекс «дошкільний навчальний...
Розв’язування розрахункових І творчих задач під час викладання курсу «Біологія 7 9»

Навчально-методичний посібник до курсу «Новітні технології в управлінні освітою»
Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна...

Пояснювальна записка програмний матеріал вивчення курсу «Освітній менеджмент»
Освітній менеджмент. Навчально-методичний посібник для слухачів дистанційної форми підвищення кваліфікації / Упор. С. В. Королюк....

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк

Рокитненський навчально-виховний комплекс
Про зміни у розкладі навчальних занять у зв’язку із проведенням навчально-польових зборів з учнями 11 класу Рокитненського нвк



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка