Пошук по сайту


Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»

Міністерство охорони здоров’я України

Старобільське обласне медичне училище



Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета:


« Анатомія людини»

Тема: «Вікові особливості внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів».

Кількість навчальних годин: 4

Курс: ІІ

Відділення: «Лікувальна справа»


Викладач: Корнієнко Олексій Петрович.





Старобільськ – 2012




  1. Актуальність теми: Протягом постнатального періоду розвитку людини до старості внутрішні статеві органи переживають ряд змін, що обумовлено змінами періодів репродукції та статевого спокою.

Промежина (у вузькому розумінні цього термі­на) — це ділянка, розміщена між переднім краєм відхідника і задньою спайкою соромітних губ або задньою стінкою калитки.

Серед значної кількості м'язів таза найбільше акушерсь­ке значення мають м'язи тазового дна. Форма розміщення цих м'язів нагадує вісімку, верхівкою якої є поверхневий поперечний м'яз промежини. Така будова на­дає їм значної міцності.

Характерною ознакою м'язів тазового дна відносно один одного є їхнє черепицеподібне розташування, яке сприяє розтягуванню пологової трубки під час пологів, а після пологів дозволяє повернутися їй у своє початкове поло­ження.

2. Навчальні цілі:

Знати:

  • Вікові особливості внутрішніх статевих органів. a – 2;

  • Шво промежини. a – 2;

  • М’язи промежини. a – 2;

Вміти: 1. Вирішувати типові та ситуаційні задачі; - a - 3

2. Виконувати програмовані завдання; - a - 3


  1. Матеріали доаудиторної самостійної роботи роботи.


1. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.


№з/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1. Ті, що забезпечують

1

Основи латинської мови з медичною термінологією

Значення латинської термінології для анатомії та фізіології

Застосовувати знання предмета при вивченні анатомії та фізіології

2

Медична біологія

Матеріал, отриманий в процесі вивчення курсу біології

Застосовувати знання предмета при вивченні анатомії та фізіології


2. Зміст теми:

Вікові особливості яєчка і над’яєчка

Ще до народження дитини яєчка опускаються в калитку. Іноді цей процес затримується, тоді яєчка розміщуються в пахвинному каналі чи навіть у че­ревній порожнині (заочеревинно). У таких випадках яєчка опускаються в калитку пізніше. У новонародже­них хлопчиків маса яєчка дорівнює приблизно 0,2 г. Яєчко до періоду статевого дозрівання (13-15 років) росте повільно, а потім його ріст прискорюється. У14- річних хлопчиків довжина яєчка досягає 20-25 мм, а маса збільшується до 20 г. У чоловіків після 60 років розміри і маса яєчка дещо зменшуються.

У хлопчиків-немовлят майбутні звивисті сім’яні трубочки яєчок представлені епітеліальними тяжами, що складаються з попередників сперматогоній — гоноцитів. Гоноцити є великими клітинами з кулястим ядром і містять небагато органел. Клітини Сертолі (підтримуючі клітини) значно менші, їхні ядра мають неправильну форму, цитоплазми мало. Епітеліальні тяжі оточені базальною мембраною.

У хлопчиків віком 7-8 років в епітеліальних тяжах яєчка виникає вузький просвіт, у них збільшується кількість сперматогоній, а у віці 9-10 років утворю­ються поодинокі первинні сперматоцити. У 10-12- річних хлопчиків вже формуються сім’яні трубочки, гоноцити починають інтенсивно розмножуватися і диференціюватися в сперматогонії. Клітини Сертолі гіперплазують в напрямку просвіту сім’яної трубочки, розмір їх ядер збільшується.

У юнаків сім’яні трубочки стають звивистими, діаметр подвоюється, в них утворюються численні первинні і вторинні сперматозоїди та сперматиди. Дозрівають клітини Сертолі, розвиваються прямі сім’яні трубочки, сітка яєчка, виносні проточки яєчка, розмножуються ендокриноцити (клітини Лейдіга).

У дорослих чоловіків діаметр звивистих сім’яних трубочок яєчок збільшується утричі в порівнянні з немовлятами.

У чоловіків після 50-60 років в яєчках відбуваєть­ся дегенерація ендокриноцитів, порушується сперматогенез, розростається сполучна тканина. Однак вікова інволюція яєчка має індивідуальний характер, тому у багатьох чоловіків нормальна структура зви-вистих сім’яних трубочок, нормальний сперматогенез і ендокринна функція зберігаються в похилому і старечому віці.

Вікові особливості пухирчастої залози

Пухирчаста залоза у хлопчиків-немовлят ще слабо розвинена, її довжина не перевищує 1 мм, порожнина дуже маленька. До 12-14 років пухирчаста залоза росте повільно, упродовж 13-16 років її ріст помітно прискорюється, розміри порожнини збільшуються.

3віком розташування пухирчастих залоз змінюється. У зв’язку з високим розміщенням сечового міхура немовлят пухирчасті залози розташовані високо і з усіх боків вкриті очеревиною. Упродовж перших років життя пухирчасті залози опускаються і розта- вуються заочеревинно, очеревиною вкриті тільки і верхівки. Сім’явипорскувальні протоки у немовлят короткі і мають довжину приблизно 1 см.

Вікові особливості передміхурової залози

У хлопчиків-немовлят передміхурова залоза має кулясту форму, її частки ще не сформовані. У дітей залоза складається переважно зі сполучної тканини і гладком’язових пучків, залози виражені слабо. Передміхурова залоза розташована високо, м’яка, її ріст починає прискорюватися після 10-12 років. У підлітків формуються частки, залоза набуває форми каштана. У цей період внутрішнє вічко сечівника змі­щується до переднього краю передміхурової залози.

З настанням статевої зрілості передміхурова залоза інтенсивно росте, переважно за рахунок залозистого компонента. У підлітковому віці формуються про­тички передміхурової залози, вона стає щільною. Маса передміхурової залози у новонароджених хлопчиків складає приблизно 0,9 г, у віці 1-3 роки — 1,5 г, у віці 8-12 років - 1,9 г, у підлітків (13-16 років) - 8-9 г. Епітелій кінцевих відділів слизових залоз передмі­хурової залози у дітей низький. У сполучній тканині мало моноцитів, багато клітин пухкої сполучної тканини (фібробластів і макрофагів) і колагенових волокон. Під час статевого дозрівання екзокриноцити стають призматичними і в них виникають структурні ознаки секреторних клітин. У похилому і старечому віці епітелій залоз знову стає низьким, спостерігається атрофія залози.

З віком маса і розміри передміхурової залози збільшуються. У чоловіків похилого віку (61-74 роки) у порівнянні з чоловіками першого періоду зрілого віку.

Вікові особливості яєчника

У новонароджених дівчаток яєчники мають циліндричну форму довжиною приблизно 1,9 см, шириною 7 мм і масою 0,17 г, а у віці 8-12 років вони стають яйцеподібними. У 7-річних дівчат довжина яєчника досягає 2,5 см, маса - 3,3 г. У підлітковому і юнацькому віці довжина яєчника збільшується до 5 см, ширина—до З см, товщина - до 1,5 см, а маса становить приблизно 6г. У жінок після 40-50 років маса яєчника зменшу­ється, а після 60-70 років відбувається їх поступова атрофія. У немовлят і дівчаток грудного віку поверхня яєчників гладка, у підлітковому віці на поверхні утво­рюються нерівності, що виникають при дозріванні фолікулів і утворенні жовтих тіл та рубців у тканині яєчника. У дівчаток упродовж грудного віку в яєчни­ках утворюються первинні фолікули, а в підлітковому віці в корі яєчників формуються вторинні фолікули, які на розрізі мають порожнину зі світлим вмістом. У дівчаток-немовлят яєчники розташовані високо над лобковим симфізом за межами малого таза і нахилені вперед. Протягом перших 3-5 років життя яєчники по­ступово опускаються і повертаються майже на 90°, а їх поздовжня вісь розташована поперечно. У наступні 2-3 роки яєчники опускаються в порожнину малого таза і займають положення, властиве дорослій жінці.

Вікові особливості матки

У трирічних дівчаток матка має циліндричну форму і сплющена в передньо-задньому напрямку. У восьмирічному віці матка вже кругла, її дно розширю­ється, упродовж 8-12 років тіло і шийка матки майже рівні за довжиною. У 12-15-річних дівчат матка стає грушоподібною. У новонароджених дівчаток довжина матки дорівнює приблизно 3,5 см, а її маса ч- 3—5 г, причому 2/3 її довжини складає шийка. До 10 років довжина матки збільшується до 5 см, а маса - до 6 г. У 16-річних дівчат довжина матки досягає 5,5 см, а маса — 20-25 г. У дорослої жінки довжина матки до­рівнює 7-8 см, маса - 40-50 г. Після 50 років у жінок маса матки зменшується.

У новонароджених дівчаток слизова оболонка мат­ки утворює численні розгалужені складки, які до 6-7 років поступово згладжуються. Маткових залоз мало. З віком кількість маткових залоз збільшується, їх будо­ва ускладнюється, а з наближенням періоду статевого дозрівання вони стають розгалуженими. У дівчаток- немовлят м’язова оболонка відносно тонка, потім по­ступово потовщується, особливо після 5-6 років.

Із збільшенням розмірів таза в процесі росту організму та у зв’язку з опусканням розташованих у ньому органів матка поступово зміщується вниз і в підлітковому віці займає остаточне положення, що характерне для статевозрілої жінки. У жінок по­хилого і старечого віку, коли зменшується кількість жирової тканини в порожнині малого таза, рухливість матки збільшується. Відбувається атрофія міометрію і заміщення гладких міоцитів сполучною тканиною, судини склерозуються.

Вікові особливості маткової труби.

Маткові труби у дівчаток-иемовлят вигнуті, мають довжину приблизно 3,5 см і не досягають яєчників. У період статевого дозрівання, коли інтенсивно росте матка та її широкі зв'язки і збільшується порожнина малого таза, маткові труби випрямляються, опуска­ються вниз і наближаються до яєчників. У цей період маткові труби також швидко ростуть. У жінок по­хилого віку, в зв’язку з атрофією м’язової оболонки маткової труби, її стінка тоншає, а складки слизової оболонки згладжуються.

Вікові особливості піхви

Піхва новонародженої дівчинки коротка, має дов­жину приблизно 2,5-3,5 см, дугоподібно вигнута, пе­редня стінка коротша від задньої. Нижній відділ піхви обернений вперед, тому поздовжня вісь піхви утворює з віссю матки тупий кут, що відкритий допереду. Отвір піхви вузький. До 10-річного віку піхвазмінюється мало, швидко починає рости в підлітковому віці. У жінок по­хилого і старечого віку відбувається атрофія м’язового -'шару піхви, значно зменшується кількість еластичних волокон, тому еластичність її стінок знижується.
4. Рекомендована література:

1. Основна:

  • Воробьева ЕЛ., Губарь А.В., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. — М.: Медицина, 1981. — 431 с.

  • Бабский Е.Б., Глебовский В.Д., КоганА.Б., Коротько Г.Ф.,Косицкий, Г.И., Покровський В.М. Физиология человека. — М.: Медицина, 1985. —560 с.

  • Георгиева СА., Беликина Н.В., Прокофьева Л.И., Коршунов Г.В.,КиричукВ.Ф., ГоловченкоВ.М., ТокаееаЯ.К. Физиология. — М.: Медици­на, 1986. — 400 с.

  • ГайдаСП. Анатомія і фізіологія людини. — К.: Вища школа, 1972. —216с.

  • ГавриловЛ.Ф., ТатариновВ.Г. Анатомия. — М.: Медицина, 1986. —367 с.

  • Колесников Н.В. Анатомия человека. — М.: Вьісшая школа, 1967. —432с.

  • ЛипченкоВ.Я., СамусевР.П. Атлас нормальної! анатомии человека:Учеб.пособие. — 2-еизд.,перераб.идоп. —М.: Медицина, 1988. — 320с.,ил.

  • Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини. — К.: Вища шко­ла, 1992. — 333 с.

  • Самусев Р.П., Селин Ю.М. Анатомия человека. — М.: Медицина,1990.— 480с.



  1. Додаткова:

  • СапинМ.Р.,БиличГ.Л. Анатомия человека: Учеб. длястуд. биол.спец, вузов. — М.: Вьісшая школа, 1989. — 544 с.

  • СинельниковРД. Атлас анатомии человека. —М.:Гос. изд-вомед.лит., 1963. — Т. 1. — 458 с. — Т. 2. — 470 с. — Т. 3. — 420 с.

  • Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х. Микули. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 680 с.

  • Боднар ЯЛ., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 494 с.

  • Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. 1.1. Бобрика,В.Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001. — 328 с.

  • СвиридоеО.І. Анатомія людини: Підручник / Заред. 1.1. Бобрика. — К.: Вища школа, 2001. — 399 с.

  • Фізіологія людини і тварин: Підручник / Г.М. Чайченко, В.О. Цибенко,В.Д.Сокур;Заред.В.О. Цибенка. —К.: Вища школа, 2003. — 463 с.



5. Орієнтовна карта для роботи з літературою.

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

1. Промежина.



1. Промежина: визначення, межі. Відхідниковий та сечово-статевий трикутники.

2.Шво промежини. М’язи промежини: м’язи відхідникової ділянки, зовнішній м’яз—замикач відхідника; м’язи сечово-статевої ділянки.

3.Промежинне тіло; Центр промежини.






6. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

  1. Вікові особливості:

  • Яєчників;

  • Матки;

  • Маткових труб;

  • Піхви;

  • Яєчок;

  • Сім’яних пухирців;

  • Простати;

  1. Що називають промежиною і якими кістками вона обме­жена?

  2. Що становить основу сечостатевої діафрагми?

  3. Які мязові шари виділяють в промежині, їх значення.


7. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи.

Теми рефератів:

  • Зміни промежини під час вагітності, при пологах та в післяпологовому періоді.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Топографія пристінкової плеври. Плевральна порожнина: вміст, закутки. Межі плевральних мішків І легень»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Загальні дані про будову м’язів скелету. Структура скелетного м’язу. Фізіологія м’язового скорочення»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія та фізіологія людини»
Тема: «Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини. Схеми з’єднання кісток. Рухи в суглобах. Вікові та статеві особливості...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Значення процесів виділення для організму. Особливості кровоносної системи нирки (“чудесна сітка” нирки)»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
На задній стінці порожнини проходять аорта, нижня порожниста вена, лежать нервові сплетення, лімфатичні судини І вузли. Внутрішня...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Механізм зворотного зв’язку в системі нервово-гуморальної регуляції виділення гормонів. Шишкоподібна залоза; Одиночні гормонопродукуючі...

Методична розробка №7 для студентів IV курсу медичного
Тема: Формування здорового способу життя та засоби гігієнічного виховання населення, (заняття проводиться на базі Вінницького обласного...

Методична розробка №9 для студентів IV курсу медичного ф-ту
Тема: Показники здоров'я населення. Смертність населення, її облік. Лікарське свідоцтво про смерть. Розрахунок І якісна оцінка загальних...

Робоча програма «Анатомія, фізіологія І гігієна дітей дошкільного віку»
Робоча програма «Анатомія, фізіологія І гігієна дітей дошкільного віку» для студентів за напрямом підготовки



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка