Пошук по сайту


Нормування освітлення - Атестація робочого міста

Атестація робочого міста

Сторінка6/7
1   2   3   4   5   6   7

Нормування освітлення


Природне і штучне освітлення нормується СНИП II 4-79 у залежності від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розрізнення, фона контрасту об'єкта з фоном. Для природного освітлення нормується коефіцієнт природного освітлення, причому для бічного освітлення нормується мінімальне значення КЕО, а для верхнього і комбінованого - середнє значення.

Для кожного помешкання будується крива розподілу КЕО й освітленості в характерному розтині помешкання - фронтальна площина, що проходить по середині помешкання перпендикулярно площини остекления. Вимір Евнутрішнього здійснюється на рівні 0.8 м від рівня статі. Нормованою характеристикою для штучного освітлення є мінімальна освітленість на робочому місці Еmin (люкс).
Головні вимоги до виробничого освітлення :

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність різких тіней; розмір освітлення, постійність в часу (відсутність пульсації світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установлень повинні бути довговічні, вибухоло-пожежо-электробезпечні.
Експлуатація освітлювальних установок і контроль.

Експлуатація включає: регулярне очищення засклених прорізів і світильників від бруду; своєчасну заміну перегорілих ламп; контроль напруги в мережі; регулярний ремонт арматури світильників; регулярний косметичний ремонт помешкання. Для цього передбачені спеціальні пересувні візки з платформами, телескопічні східці, підвісні устрої. Всі маніпуляції провадяться при відключеній напрузі. Якщо висота підвісу до 5м - обслуговуються східцевими драбинами (обов'язково 2 чоловік). Контроль освітлення здійснюється не рідше 1 разу в рік шляхом виміру освітленості або сили світла за допомогою фотометра; наступне порівняння з нормативами.
5.Вібрація.

Переміщення точки або механічної системи при якому відбувається почергове зростання й убування в часу значень хоча б однієї координати.

Причиною порушення вібрації є виникаючі при роботі машин неурівноважені силові впливи: ударні навантаження; зворотно-поступальні переміщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу є: неоднорідність матеріалу; розбіжність центрів мас і осей обертання; деформація.
Біологічний вплив вібрації.

Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах, зсуви в черевній порожнині, нервово-психічній сфері). Людина частково або цілком утрачає працездатність. По способі передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла. Загальну поділяють по характері передачі на: транспортну (при прямуванні машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться поруч)

Параметри вібрації


1. Частота, Гц. Людина є замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо підвести зовнішні коливання з тієї ж частотою - резонанс: повне припинення роботи серця.

2. Амплітуда А, м.

3. Середнє квадратичное значення віброскорості Vt, м/с.

4. Середнє квадратичное віброприскорення wt, м/с.

5. Відносний показник віброскорості Lv, Дб.

6. Відносний показник віброприскорення Lw, Дб.
Нормування вібрацій.

Нормативними характеристиками, що служать для оцінки впливу вібрацій на людину є:

Середньоквадратичні значення віброскорості і виброприскорения та їхні показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt і wt. Менше 10 - Lw Lv.

По способу передачі на людину вібрація вимірюється в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здійснюється в різних інтервалах частот:

Для загальної вібрації - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц

Для локальної - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.
Міри боротьби.

У автоматичних виробництвах мірою боротьби є дистанційне керування (виключає контакт). У неавтоматических виробництвах:

  1. Зниження вібрації в джерелах їхніх виникнень: підвищення точності опрацювання деталей; оптимізація технологічного процесу; поліпшення балансування.

  2. Відстройка від режимів резонансу (збільшення жорсткості системи); вибродемпфірування (пружинні віброізолятори).

  3. Поліпшення організації праці вібронебезпечних процесів: загальна кількість часу в контакті з віброобладнанням не повинно перевищувати зміни; одноразову дію не повинно перевищувати для локальної - 20 хвилин, для загальної - 40 хвилин.

До лікувально - профілактичних мір відносяться: масаж; заходи, що загально укрепляють; гідропродцедури. Вібрація має властивість кумуляции (накаплювання в організмі)
6.Виробничий шум.

Любий небажаний для людини звук, робить негативний вплив на здоров'я і працездатність.

Як фізичне явищ звук - механічні коливання упругого середовища, яке сприймається людським вухом в інтервалі частот 16 - 20 000 Гц. До 16 Гц - инфразвукові коливання; понад 20 000 Гц - ультразвук.

Параметри шуму.

  1. частота f, Гц

  2. звуковий тиск Р, Па - перемінна складового атмосферного тиску, що виникає при звуковій хвилі.

  3. Інтенсивність (сила звука) J, Вт/м - енергія стерпна хвилею в одиницю часу віднесена до поверхні.

  4. Відносний показник (рівень звукового тиску) L.

- щільність середовища, через який проходить звук.

с - Швидкість поширення звука в середовищі

Нормування шуму.

З метою нормування діапазон розбивається на октавні смуги: f1, f2, f3, f4. У кожній смузі знаходяться fср.

Отримано середньогеометричні частоти: 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Нормованою характеристикою шуму є рівень звукового тиску L, тому що самий звуковий тиск і інтенсивність змінюються в широких межах і їх нормувати неможливо. Також людське вухо підпорядковується закону Вебера - Фехнера: принцип відносності сприйняття шуму людиною. Поширено частотний метод аналізу шуму. Вимір рівня звукового тиску на среднегеометрических частотах із наступним порівнянням по ГОСТам.
Методи і засоби захисту від шуму.

Захист від шуму досягається розробкою шумобезопасної техніки, застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту діляться стосовно джерела шуму: понижуючі шум у джерелі виникнення (найбільше ефективно); понижуючі шум на шляхах його поширення. По способу реалізації:

Акустичні - грунтуються на акустичному вимірі помешкання і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушителей шуму.

Будівельно-акустичні методи застосовують: екрани, звукоізоляцію, кабіни спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення і т.д. Найбільше ефективні звукоізолюючі матеріали: трипласт (композиційний матеріал); пластобетони з наповненням з опилок деревини, соломи і т.д. Звуковбирні матеріали: мармур, бетон, граніт, цеглина, ДВП, ДСП, войлок, мінераловата, матеріали з щілинною перфорацією.

Архітектурно-планувальні: раціональне розміщення робочих місць; раціональний режим праці і відпочинку. Організаційно-технічні.

Активна форма захисту - генерація шуму в противофазя до джерела. Засоби індивідуально захисту: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски.

7.Випромінювання , що іонізують.

До випромінювань , що іонізують, ставляться корпускулярні (мающі масу) і електромагнітні. Корпускулярні: , і нейтрони. Електромагнітні: і рентген. Викликають іонізацію середовища.

-випромінювання: потік ядер випускається речовиною при радіоактивному розпаді або ядерних реакціях. Висока іонізуюча і мала проникаюча спроможність. Пробіг 8-9 мм у повітрі і декілька мікрон у живій тканині.

-випромінювання: потік електронів або позитронів виникаючих при ядерному розпаді. Спроможність , що іонізує , менше, проникаюча - більше, тому що маса значно менше при однаковій енергії. У повітрі пробіг 1.8 м, у живій тканині 2.5 см.

Нейтрони перетворяють свою енергію у взаємодію з частками речовини і сприяють одержанню -випромінювання. Проникаюча спроможність залежить від виду атомів.

-випромінювання фотонов має колосальну проникаючу і малу іонізуючу спроможність. Швидкість поширення швидкості світла.

Рентгенівське випромінювання складається з тормозного і характеристичного. Тормозне іспускаеться при зміні кінетичної енергії часток, характеристичне - при зміні енергетичного стана ядра, тієї ж властивості, що і .
Біологічна дія.

У результаті опромінення живої тканини в ній виникає іонізація молекул і розпадання на іони. Іонізація супроводжується порушенням молекул, як слідство розірвання молекулярних зв'язків і зміною хімічної структури з'єднань, тому що в основному тіло - це вода. Вода розпадається на вільні радикали (радіоліз води). Ці радикали дуже активні і призводять до каталітичних реакцій і окислювання, у результаті чого відбувається руйнація клітин. Відбувається гальмування функції кровотворних органів, звуження сосудів, розлад шлунково-кишкового тракту й імунної системи організму.
Зовнішні і внутрішні опромінення.

Зовнішнє опромінення - опромінення, коли джерело радіації знаходиться поза організмом і улучення випромінювання усередину виключається - видеотерминалы, рентген, із герметичним джерелом випромінювання. При зовнішньому опроміненні небезпечним є , , рентгенівське, нейтронне випромінювання. Біологічний ефект залежить від дози опромінення, його виду, часу впливу, розміри поверхні, індивідуальної чутливості організму.

Ознаки опромінення: сухість шкіри, ламкість кісток, тріщини шкіри, променеві виразки. і рентгенівське опромінення може призводити до летального виходу без зовнішніх ознак. і викликають шкірні поразки.

Внутрішні опромінення - відбувається при влученні радіоактивної речовини усередину організму при вдиханні забрудненого повітря, через стравохід, через шкіру. У цьому випадку людина піддається безупинному опроміненню доти, поки речовина не розсосеться або не буде виведено з організму шляхом фізіологічного обміну. Внутрішньє опромінення небезпечно, тому що уражають внутрішні органи, кров. Найбільше небезпечно .
Параметри випромінювань , що іонізують.

  1. Експозиційна доза

d - число іонів одного знака випромінювання , що утворяться в повітрі dm - маса повітря в цьому елементарному обсязі. Х - системна; [P] - внесистемна.



  1. Потужність експозиційної дози

  2. Активність радіоактивної речовини

  3. Поглинена доза

d - кількість енергії, переданої речовині в деякому елементарному обсязі. dm - маса речовини в обсязі.

  1. Потужність поглиненої дози

  2. Еквівалентна доза


Q - коефіцієнт якості, що враховує вид випромінювання.

Поняття еквівалентної дози введено в зв'язку з тим, що різні види випромінювання при однаковій поглиненій дозі викликають різноманітні біологічні ефекти. Q знаходиться по таблицях Норм Радіаційної Безпеки.
Природний фон.

Людина постійно піддається опроміненню природним фоном, що складається з космічного випромінювання і випромінювання природно розподілених природних, радіоактивних речовин (пищачи, вода, грунт). Природний фон визначається в одиницях потужності експозиційної дози. На території Бєларусі - від 4 до 20 мк/час. Флюорографія: 0.5 - 0.2 Рентгена. Рентгеноскопія грудної клітини: 2 Рентгени. Рентгеноскопія зуба: до 5 Рентген.

Третя стадія - розпал хвороби: блювота, температура 40о - 41о, кровотеча з носа і внутрішніх органи. Понад 700 - смерть під променем на місці.
Нормування випромінювань , що іонізують.

У основу нормування призначені становища:

  • не перевищення дозового межі;

  • винятки необгрунтованого опромінення людей.

Головними нормативними документами, що регламентують припустимі рівні опромінення є: норма радіаційної безпеки - НРБ-87; головні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами випромінювань , що іонізують , -ОСП 72-87.

Відповідно до НРБ і ОСП облучает особи діляться на трьох категорії:

  • А - особи, що постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами випромінювання;

  • Б - обмежена частина населення, що безпосередньо не працює з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення можуть піддаватися опроміненню.

  • В - Інше населення в області, краї, республіці.

Установлено три групи органів, опромінення яких приносить найбільша шкода здоровью в порядку убування чутливості: усе тіло, гонады, червоний кістковий мозок; щитовидна залоза, печінка, нирки, селезінка, ЖКТ, легкі, хрусталик ока, жирова тканина, м'язи; шкірний покров, кісткова тканина, пензля, предплечья.

У залежності від групи органів для персоналу категорії «А» - ПДД, для категорії «Б» - ПД (межа дози), для «У» - природний фон.

ПДД характеризує найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, що при рівномірному впливі протягом 50 років не викликає в стані здоров'я персоналу несприятливих змін, що виявляються сучасними методами. ПД установлюється менше ПДД - для запобігання необгрунтованого опромінення осіб категорії «Б».
Захист від випромінювань , що іонізують.

До головних мір захисту відносяться: використання джерел із мінімальним виходом випромінювання (захист кількістю); обмеження часу роботи (захист часом); видалення робочих місць від джерел (захист відстанню); екранізування джерел або робочих місць.

Розрізняють захист: від зовнішнього опромінення, що виникає при роботі з закритими джерелами; від внутрішнього опромінення, що виникає при роботі з відкритими джерелами.

Закриті джерела - устрої, що виключають вилучення радіоактивних речовин у середовище.

При намірі захисного екрана визначають характеристики джерела і гранично припустимі рівні випромінювання. Проектування захисту виконуються з урахуванням призначення помешкання, категорії осіб, що облучаються, тривалості опромінення. При цьому визначається кратність ослаблення опромінення Ро –потужність дози, яка заміряється на робочому місці; Рх - гранично припустима потужність дози.

Товщина екрана розраховується в залежності від енергії випромінювання і кратності ослаблення з урахуванням щільності матеріалу. У залежності від матеріалу і конструкції захист буває: водяний; сухий; змішаний.
8.Електробезпечність

Система організаційно-технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливих впливів ел. току, эл. дуги, ЭМ поля і статичної електрики. Порушення вимог ел-безпеки призводить до ел. травм.

Електрична травма - травма, викликана впливом эл. току і дуги. Сукупність таких травм - электротравматизм.

Електрична установка - сукупність машин, апаратів, ліній і допоміжного устаткування, призначених для пр-ва, перетворення, трансформації, передача і розподілу эл. енергії.
Причини електротравматизма

  1. однофазне (однополюсне) дотик людини до неізольованих струмоведучих частин

  2. одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неизольованих частин під напругою.

  3. наближення на небезпечну відстань людини, до неізольованого від землі або до неізольованих струмоведучих частин під напругою.

  4. доторк людини до металевих корпусів під напругою.


Біологічна дія току на організм людини

Проходячи через організм людини эл тік робить 4 види впливу:

  1. термічна дія – яка прявляється в опіках окремих частин, нагріванні до високих температур кровоносних судин, крові, нервів, серця, мозку, що викликає серйозний розлад

  2. електролітична дія - розкладання органічної рідини (лімфи і крові) із порушенням її складу.

  3. механічна дія - (динамічне) розшарування, розрив тканин організму (м'язів серця, судин) у результаті эл динамічного ефекту; миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої током тканинної рідини і крові.

  4. біологічне - подразнення живих тканин організму; порушення внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормальному організмі.

Дія току може бути:

  • прямим (по тканинах)

  • рефлекторним (по нервових волокнах)

Ці дії току призводять до різноманітних елтравм - місцевим і загальним. До місцевого ставляться електроопіки, електрознаки (мітки), металізація шкіри (електротатуювання), механічні ушкодження; електроофтальмія (запалення переднього відділу ока).

Опіки бувають: токові, контактні, дугові (супров. обвуглюванням тканин).

Механічні ушкодження відбуваються через судорожне скорочення м’язів.

До загального відносять: ел удари - уражається або створюється погроза поразки всього організму через порушення нормальної діяльності життєважливих органів (серця, мозку, леген). 4 ступеня ел удару:

  1. судорожне скорочення м'язів без утрати свідомості

  2. судорожне скорочення м'язів із утратою свідомості, але зі збереженою роботою серця

  3. утрата свідомості і порушення серцевої діяльності або подиху (або і того, і іншого)

  4. клінічна смерть - (відсутність подиху і кровообігу). Перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту припинення роботи серця і леген. У людини відсутні ознаки життя, розширені зіниці (мозок погано постачається кров'ю), проте життєві процеси йдуть на старому рівні (мозок ще живий). Це дозволяє шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя. Першими гинуть клітини головного мозку (нейрони), дуже вразливі до кисневого голодування. Тому тривалість коми обмежується з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами

Біологічна смерть - необоротне явище, що характеризується припиненням біологічних процесів у клітинах організму, розпадом білкових структур. Наступає після клінічної смерті.
Чинники впливаючі на поразку електричним током

  • Ступінь небезпечної дії.

  • Від роду току (небезпечніше для людини - перемінний тік у силу створення додаткової ємкості між електродами);

  • Розмір току;

  • Розмір напруги;

  • Шлях току (через життєво важливі органи);

  • Опір тіла людини (укладається з опору верхнього прошарку шкіри й опору внутрішніх органів; від 1000 до 10 000 Ком;

Що призводить до зменшення опору:

Металізація (у металургів, наприклад); зволоження; захворювання шкіри; хронічні захворювання людини; нервово  психічний настрій; тривалість дії току (із збільшенням дії току опір зменшується); умови зовнішнього середовища.

Відповідно до правил устрою електричних установок у відношенні небезпеки поразки від електричного струму, помешкання підрозділяються на три категорії

7.1. Помешкання з підвищеною небезпекою поразки током. Характеризуються наявністю одного з ознак:

  • Підвищена вологість повітря (понад 75%);

  • Підвищена температура повітря (понад 35о);

  • Наявність токопроводної пилюки;

  • Можливість одночасного доторку людини до токопроводячих частин, з однієї сторони і заземленим до іншої.

7.2. Особливо небезпечні помешкання. Характеризуються наявністю одного з ознак:

Особлива вологість (вологість 100%);

Наявність хімічно агресивного середовища, що руйнує ізоляцію;

Наявність двох або більш ознак помешкання з підвищеною небезпекою.

7.3. Без підвищеної небезпеки

Небезпека току оцінюється по відповідних реакціях людини. Замикання цепу через тіло людини може викликати судорожні скорочення м'язів від перемінного току, болючі подразнення від постійного току, може викликати фібріляцію (спонтанне скорочення серцевого м'яза не по синусоїдальній амплітуді, а по загасаючій амплітуді; звичайно передує повному припиненню роботи серця).

Граничний що не відпускає (скорочення м'язів 10 - 15 м);

Фібріляційний 100м (25 - 30 м важко дихати).
Нормування напруги доторку і токів.

Відповідно до ГОСТ установлені гранично припустимі рівні доторку і токів, значення котрих, а також тривалість впливу установлені з реакції відчуття.

Для перемінного току частотою 50 Гц ПДУ - 2В; для току - 0,3 м.

Для постійного току ПДУ не більш 8В і тік не більш 1м.

Для осіб виконуючу роботу в особливих умовах ці рівні нормуються в три рази менше.
Головні міри захисту від поразки електричним током.

Ізоляція струмоведучих частин з устроями контролю. Забезпечує нормальну роботу електроустановок і захист від поразки током. Робоча ізоляція передбачається для захисту на випадок ушкодження робочої ізоляції. Ізоляція, яка складається з робочої і додаткової - подвійна. Поліпшена робоча ізоляція, що забезпечує ту ж ступінь захисту, що і подвійна, називається посиленою ізоляцією. Контроль ізоляції може бути періодичний і постійний. Вимірюється опір ізоляції мегометрами. Контроль здійснюється при приймально  здавальних іспитах електроустановок після монтажу, ремонту, при виявленні дефекту ізоляції і в установлені нормативні терміни. Нормування: найменше припустиме значення опору ізоляції нормується правилами устрою електроустановок:  для котушок, контакти, пускачі, силових щитів і освітлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм;  для повторних ланцюгів не менше 1МОм. Постійний контроль ізоляції здійснюється спеціальними приладами, що включаються в цеп разом з електроустановкою, автоматично контролюють опір установки, сигналізують про зниження опору ізоляції нижче припустимого значення.

Огородження і неприступність струмоведучих частин. Застосовується з метою виключення доторку зі струмоведучими частинами або наближення до них на небезпечну відстань. Головні вимоги: механічна й електрична тривалість.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Державна підсумкова атестація випускників загальних середніх навчальних...
Державна підсумкова атестація випускників загальних середніх навчальних закладів І ступеня (4 клас) розпочнеться 15 травня, ІІ ступеня...

Перелік навчальних програм робочого навчального плану Рокитненського...
Зміни до навчальних програм робочого навчального плану Рокитненського нвк у 2016/2017 навчальному році

"Менеджмент у підприємницькій діяльності", тести
Дзямко С. Результативна атестація- крок до якісної освіти//Директор школи. 2003.№33. С. 13-15

Наказ
Про проведення моніторингу якості загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах міста

Нака з
Про участь учнів загальноосвітніх навчальних закладів міста у ІІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад із базових дисциплін

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С., за редакцією Бурди М. І
Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики, а також іноземної...

Заступника даректора з нвр
Атестація педагогічних працівників система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою...

Перелік програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної...
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1—4 класи. — К.: Видавничий дім «Освіта»,...

Пояснювальна записка до робочого навчального плану
ДСанпін 5 008-01, наказу Головного управління освіти І науки Харківської обласної державної адміністрації від 02. 11. 2010 №579 «Про...

Наказ
Мон україни, проводився в загальноосвітніх навчальних закладах міста моніторинг якості загальної середньої освіти. Загальна кількість...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка