Пошук по сайту


Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»

Міністерство охорони здоров’я України

Старобільське обласне медичне училище



Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета:


« Анатомія людини»

Тема: «Загальні дані про будову м’язів скелету. Структура скелетного м’язу. Фізіологія м’язового скорочення».

Кількість навчальних годин: 4

Курс: ІІ

Відділення: «Лікувальна справа»

Викладач: Корнієнко Олексій Петрович.



Старобільськ – 2012


1. Актуальність теми: Основною відмінністю тварин від рослин є пристосуван­ня до навколишнього середовища за допомогою переміщення. "Главнеишее проявление высшей нервной деятельности животного, т.е. его видимая реакция на внешний мир, єсть движение — результат деятельности его скелетно-мишечной сис­теми" (И.П. Павлов "Двадцатилетний опыт объективного изучения висшей нервной деятельности (поведения) животних", 1951.— С. 313).

Після вивчення пасивної частини опорно-рухового апара­ту важливе значення має вивчення активної частини, яку складають м'язи, у результаті скорочення яких відбувають­ся різноманітні рухи.

Знання м'язів голови та шиї, їхньої морфології та функцій важливо не тільки для вивчення наступних розділів анато­мії (васкуляризації та іннервації м'язів), але і для клінічних дисциплін (терапії, хірургії, лікувальної фізкультури).
2. Навчальні цілі:

Знати:

  • Будова скелетного м’яза як органа: структурно-функціональна одиниця, ендомізій, епімізій, перимізій.; ą - 1

  • Взаємозумовленість структури та функції скелетного м’яза; ą – 2

  • Поняття про м’язову координацію; ą - 1

  • Види м’язів за формою, напрямком м’язових пучків, складністю будови, розмірами, функцією; ą – 2

  • Будову та функції м’язів голови та тулуба; ą – 2

Вміти: 1. Вирішувати типові та ситуаційні задачі; - a - 3

2. Виконувати програмовані завдання; - a - 3


  1. Матеріали доаудиторної самостійної роботи роботи.


1. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.


№з/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1. Ті, що забезпечують

1

Основи латинської мови з медичною термінологією

Значення латинської термінології для анатомії та фізіології

Застосовувати знання предмета при вивченні анатомії та фізіології

2

Медична біологія

Матеріал, отриманий в процесі вивчення курсу біології

Застосовувати знання предмета при вивченні анатомії та фізіології


2. Зміст теми:

М'яз, як і всі інші органи, має складну будову. Його формують декілька тканин. Основа скелетного м'яза — посмугована м'язова тканина, а також пухка та щільна сполучні тканині, судини, нерви. Пухка сполучна тканина утворює м'я­кий скелет м'яза, з якого беруть початок м'язові волокна. Щільна тканина формує сухожилкові кінці м'яза. М'язове во­локно самостійно іннервується, оточене сіткою кровоносних капілярів. Цей комплекс утворює структурно-функціональну одиницю скелетного м'яза — міон. М'яз має черевце — скупчен­ня м'язової тканини та кінці — сухожилки, якими він прикріп­люється до кісток (або до шкіри). Сухожилки сформовані щіль­ною волокнистою сполучною тканиною. Широкий сухожилок називається апоневрозом.

Роботу м'язів полегшують допоміжні утвори: фасції, синові­альні сумки та піхви, м'язові блоки і сесамоподібні кістки.

За розмірами м'язи поділяють на довгі, короткі та широкі, 3& формою — на веретеноподібні, квадратні, трикутні, колові, хрестоподібні тощо.

За функцією виділяють такі м'язи: згиначі та розгиначі, відвідні і привідні, привертачі та відвертачі, замикачі і розши­рювачі тощо. Під час руху тіла м'язи можуть скорочуватися в одному напрямку (синергісти) або в протилежних напрямках (антагоністи).

У м'язі розрізняють початок, головку, чере­вце — найтовщу і найширшу його частину — та два кінці. Кінець, яким починається м'яз, називають головкою. Оби­два кінці м'яза переходять у міцний сполучнотканинний утвір — сухожилок. Проте така назва кінців умовна, оскільки при деяких положеннях тіла кінці міняються місцями. Сухо-жилкова частина м'яза за допомогою колагенових волокон прикріплюється до кістки, вплітаючись в окістя або охрястя, у шкіру або орган, який приводиться в рух цим м'язом. Деякі м'язи, особливо ті, що беруть участь у формуванні стінок черевної порожнини, мають широкий плоский сухожилок (tепsіо), відомий як сухожилкове розтягнення, або апоневроз (аропеигоsuт).

Кожен м'яз складається з посмугованих м'язових воло­кон, які мають оболонку — ендомізій. Пучки волокон відо­кремлені сполучнотканинними прошарками, що утворюють перимізій.

Допоміжний апарат м'язів об'єднує анатомічні утворення, які допомагають м'язам виконувати свої функції. Це фасції, синовіальні сумки, піхви сухожилків, міжм'язові перегородки, сесамоподібні кістки тощо.

Фасція (fаsсіа) — сполучнотканинна пластинка, утворе­на колагеновими й еластичними волокнами, розміщена на поверхні м'яза (поверхнева фасція) або в глибині під м'яза­ми (глибока фасція). На кінцях м'яза фасція зрощується з сухожилками та кістками. При патологічних процесах фасції виконують роль біологічних бар'єрів: перешкоджають поширенню ексудату, гною, крові при крововиливах.

Класифікація*

М'язи розподіляють за різними ознака­ми: положенням у тілі людини, формою, напрямком м'язо­вих волокон, силою та характером роботи, яку вони викону­ють (статичні, динамічні), будовою, функцією, відношен­ням до суглобів тощо. Проте найбільше практичне значення має класифікація м'язів за функцією, яку вони виконують, і напрямком їхнього руху. М'яз, що зближує передні поверх­ні окремих частин кінцівки, розділених одним або кількома суглобами, називається згиначем (т. flехог), а сам рух — згинанням (fІехіо). Зближення задніх поверхонь кінцівок здій­снюють м* язи-розгиначі {тт. ехtеnsогеs), рух називається роз­гинанням (ехtепsіо). М'яз, який наближає кінцівку до сере­динної площини тіла, називається привідним (т. аddисtог), а рух — приведенням {аddисtіо)', м'яз, який віддаляє кінців­ку, — відвідним (т. аЬdисtог), рух — відведенням (аЬduсtіо). Обертання кінцівки всередину виконує м'яз-привертач (т. ргопаtог), назовні — м”яз-відвертач (т.suріпаtог). Крім того, є м”яз-обертач (т. гоtаtог), м'яз-підіймач (т. Іеуаtог), м'яз-замикач, або сфінктер (т. sphіnсtог).

Стискувальні й розширювальні м'язи здебільшого роз­міщені навколо отворів, які вони або закривають (замика­ють — сфінктери), або відкривають (розширюють — м'язи-розширювачі). М'язи, що виконують спільну за напрямком роботу, називають синергістами, а м'язи протилежної дії — антагоністами. Проте насправді антагонізму в роботі м'язів немає, оскільки під час скорочення м'яза його антагоніст немов сприяє тому, щоб рух відбувався легко і м'яко. Узго­дженість рухів називають координацією.
4. Рекомендована література:

1. Основна:

  • Воробьева ЕЛ., Губарь А.В., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. — М.: Медицина, 1981. — 431 с.

  • Бабский Е.Б., Глебовский В.Д., КоганА.Б., Коротько Г.Ф.,Косицкий, Г.И., Покровський В.М. Физиология человека. — М.: Медицина, 1985. —560 с.

  • Георгиева СА., Беликина Н.В., Прокофьева Л.И., Коршунов Г.В.,КиричукВ.Ф., ГоловченкоВ.М., ТокаееаЯ.К. Физиология. — М.: Медици­на, 1986. — 400 с.

  • ГайдаСП. Анатомія і фізіологія людини. — К.: Вища школа, 1972. —216с.

  • ГавриловЛ.Ф., ТатариновВ.Г. Анатомия. — М.: Медицина, 1986. —367 с.

  • Колесников Н.В. Анатомия человека. — М.: Вьісшая школа, 1967. —432с.

  • ЛипченкоВ.Я., СамусевР.П. Атлас нормальної! анатомии человека:Учеб.пособие. — 2-еизд.,перераб.идоп. —М.: Медицина, 1988. — 320с.,ил.

  • Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини. — К.: Вища шко­ла, 1992. — 333 с.

  • Самусев Р.П., Селин Ю.М. Анатомия человека. — М.: Медицина,1990.— 480с.



  1. Додаткова:

  • СапинМ.Р.,БиличГ.Л. Анатомия человека: Учеб. длястуд. биол.спец, вузов. — М.: Вьісшая школа, 1989. — 544 с.

  • СинельниковРД. Атлас анатомии человека. —М.:Гос. изд-вомед.лит., 1963. — Т. 1. — 458 с. — Т. 2. — 470 с. — Т. 3. — 420 с.

  • Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х. Микули. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 680 с.

  • Боднар ЯЛ., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 494 с.

  • Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. 1.1. Бобрика,В.Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001. — 328 с.

  • СвиридоеО.І. Анатомія людини: Підручник / Заред. 1.1. Бобрика. — К.: Вища школа, 2001. — 399 с.

  • Фізіологія людини і тварин: Підручник / Г.М. Чайченко, В.О. Цибенко,В.Д.Сокур;Заред.В.О. Цибенка. —К.: Вища школа, 2003. — 463 с.


5. Орієнтовна карта для роботи з літературою.

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Скелетний м’яз як органа.

Знати:

Будова скелетного м’яза як органа: структурно-функціональна одиниця, ендомізій, епімізій, перимізій.

Взаємозумовленість структури та функції скелетного м’яза.




2. Загальна міологія.


1. Сухожилки, апоневрози, фасції, особливості їхньої будови, значення.

2. Види м’язів за формою, напрямком м’язових пучків, складністю будови, розмірами, функцією.

3. М’язи-антагоністи та м’язи-синергісти.

4. Поняття про м’язову координацію. Позначення точок прикріплення м’язів на тулубі та на кінцівках.




6. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

  1. Значення скелетних м'язів.

  2. Будова скелетного м'яза як органа.

  3. Складові скелетного м'яза.

  4. Значення еферентних та аферентних нервових закінчень м'язів.

  5. Що становить сила м'язів?

  6. Що таке м'язи-синергісти та м'язи-антагоністи?

  7. Які рухи виконують передні та задні м'язи?

  8. Основні види м'язів за формою.

  9. Групи м'язів залежно від їх функції.

  10. Які м'язи розрізняють залежно від їх положення?

  11. Що формує допоміжний апарат м'язів?

  12. Будова фасції.

  13. Що утворюють фасції навколо м'язів?

  14. Що називають фіброзними і кістково-фіброзними футлярами?

  15. Значення фасції.

  16. Будова синовіальної піхви сухожилка.



Б. Задачі для самоконтролю:

Ситуаційні задачі:

  1. У допризовника під час огляду поверхневого кільця пахвинного каналу лікар відзначив значне його розширення. По­ясніть, що може виникнути в обстежуваного?

  2. У жінки, в анамнезі якої десять пологів, у ділянці пупка виявлено еластичне випинання, яке збільшується під час нату­жування, фізичного навантаження та у вертикальному положен­ні і легко вправляється в черевну порожнину. Встановлено діаг­
    ноз: пупкова грижа. Поясніть, чому вона виникла в цій ділянці.

  3. Лікар запідозрив у хворого діафрагмову грижу. У яких"слабких місцях" діафрагми вони можуть виникати?


7. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи.

Теми рефератів:

  • Робота м'язів.

  • Вивчення м'язів, які забезпечують рухи окремих частин тіла.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Топографія пристінкової плеври. Плевральна порожнина: вміст, закутки. Межі плевральних мішків І легень»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія та фізіологія людини»
Тема: «Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини. Схеми з’єднання кісток. Рухи в суглобах. Вікові та статеві особливості...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Актуальність теми: Протягом постнатального періоду розвитку людини до старості внутрішні статеві органи переживають ряд змін, що...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Значення процесів виділення для організму. Особливості кровоносної системи нирки (“чудесна сітка” нирки)»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
На задній стінці порожнини проходять аорта, нижня порожниста вена, лежать нервові сплетення, лімфатичні судини І вузли. Внутрішня...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Механізм зворотного зв’язку в системі нервово-гуморальної регуляції виділення гормонів. Шишкоподібна залоза; Одиночні гормонопродукуючі...

Методична розробка №7 для студентів IV курсу медичного
Тема: Формування здорового способу життя та засоби гігієнічного виховання населення, (заняття проводиться на базі Вінницького обласного...

Методична розробка №9 для студентів IV курсу медичного ф-ту
Тема: Показники здоров'я населення. Смертність населення, її облік. Лікарське свідоцтво про смерть. Розрахунок І якісна оцінка загальних...

Робоча програма «Анатомія, фізіологія І гігієна дітей дошкільного віку»
Робоча програма «Анатомія, фізіологія І гігієна дітей дошкільного віку» для студентів за напрямом підготовки



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка