Пошук по сайту


Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування в агропромисловому комплексі)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Впродовж останніх 10 місяців відбулось три екстенсивні перегляди Податкового кодексу України, зокрема в рамках податкової реформи. Часто запропоновані зміни не проходили необхідних громадських обговорень, а також приймались поспіхом. На практиці, це призвело до надмірного податкового навантаження, техніко-юридичних помилок та неузгодженостей, що, наразі, призводить до несприятливих соціально-економічних наслідків та негативно впливає на адміністрування податків. Також, незважаючи на значні зміни, окремі важливі питання адміністрування податків так і не були вирішені. Автори законопроекту отримали значну кількість скарг від представників агропромислового комплексу та мешканців сільської місцевості, яких, зокрема, найбільше турбують наступні проблеми:

1) Визначення сільськогосподарської продукції для цілей оподаткування не поширюється на всю продукцію сільського господарства. Коди УКТЗЕД з 1 по 24 не покривають всю продукцію сільського господарства, зокрема супутню та побічну продукцію, отриману при їх виробництві. Так, солома, полова, бадилля, гній, перегній, послід, які є невід’ємною частиною виробництва сільськогосподарської продукції, для цілей оподаткування такими не вважаються. Хоча при заповненні відповідних статистичних форм, дані продукти включається в продукцію рослинництва або тваринництва при обліку біологічних активів.

2) Неможливість бути платником податку четвертої групи у разі виробництва електричної енергії з використанням енергозберігаючих технологій та відновлювальних джерел енергії. Чинні норми Податкового кодексу забороняють виробникам підакцизних товарів бути платниками єдиного податку 4 групи (колишній фіксований сільськогосподарський податок). Електрична енергія входить до переліку підакцизних товарів. Натомість аграрії встановлюють на своїх підприємствах когенераційні установки, а також джерела відновлювальної енергії (переважно з біогазу) з метою підвищення енергоефективності. Таким чином, якщо підприємство активно інвестує у енергозбереження, то автоматично позбавляється права обирати спрощену систему оподаткування. Використання альтернативних джерел електричної енергії не тільки в агропромисловому комплексі, а й у інших галузях економіки, дозволить зменшити енергозалежність вітчизняного виробництва, скоротити собівартість продукції.

3) Оподаткування податком на нерухомість дитячих садків, шкіл, сільських клубів та інших об’єктів соціальної інфраструктури, а також окремих будівель та споруд, що використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Агропромислові підприємства часто беруть на себе зобов’язання підтримувати соціальний розвиток сільських територій. Із запровадженням податку на нежитлову нерухомість, робити це стало складніше як для агропідприємств, так і для місцевих громад. Під податок на нерухомість попали найбільш недофінансовані та соціально важливі об’єкти інфраструктури села. Крім того, практика застосування та роз’яснення ДФСУ щодо чинних норм ПКУ, які звільняють сільськогосподарських товаровиробників від сплати податку на нежитлову нерухомість свідчить про ряд проблем, з якими стикається товаровиробник при визначенні об’єктів оподаткування. З цією метою проектом пропонується дати чіткий перелік будівель та споруд, які безпосередньо використовуються сільськогосподарським товаровиробником та промисловими підприємствами, та, відповідно, не оподатковуються цим податком.

4) Сплата податку на нежитлову нерухомість платниками 4 групи єдиного податку. Логіка єдиного податку 4 групи полягає в тому, що обсяг площі землі в обробітку покриває усі платежі пов’язані із господарською діяльністю. В 2015 році розмір такого податку виріс в понад 20 разів, що принесе державному бюджету понад 2 млрд. грн. Крім того, на територіях земель, як залишок колишніх колективних господарств, існує значна кількість нежитлової нерухомості, що не використовується. Відповідно, оподатковувати її немає сенсу.

5) Штрафи за порушення правильності подачі декларації з податку на нежитлову нерухомість. Податок не нежитлову нерухомість є новим податком для підприємств. У зв’язку з цим багатьох суб’єктів господарювання виникнуть проблеми з порядком обчислення, заповнення та, власне, визначенням об’єктів нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню. Тому для мінімізації ризиків значних штрафів протягом першого року з моменту запровадження цього податку доцільно не застосовувати штрафи за порушення порядку обчислення, правильності заповнення та повноти сплати такого податку.

6) Необхідність реєстрації прав на землю для цілей оподаткування. За оцінками аграрних асоціацій, через невдалу реформу реєстрації прав власності від 10% до 20% земель в користуванні не мають зареєстрованих прав користування. Водночас положення Податкового кодексу роблять реєстрацію прав обов’язковою для цілей оподаткування. Це призводить до проблем з адмініструванням податків, а також як результат – держава недотримує кошти за земельні ділянки, права на які не зареєстровані, а товаровиробники, які готові сплачувати податки по таким землям, можуть бути позбавлені статусу сільськогосподарського товаровиробника виключно через відсутність реєстрації землі.

7) Авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів особами, які не є платниками податку на прибуток. Несправляння авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів особами, які не є платниками податку на прибуток або звільняються від сплати податку на прибуток підприємств, чітко не передбачено у Податковому кодексі. Це створює ризики виникнення подвійного оподаткування дивідендів, нарахованих неплатниками податку на прибуток, особливо для тих платників, які обрали спрощену систему оподаткування.

8) Визначення бази оподаткування ПДВ у разі продажу товарів не нижче ціни придбання або собівартості. Реалізація товарів та послуг нижче собівартості є поширеною практикою в багатьох галузях економіки. В агропромисловості це, зокрема, стосується товарів, що швидко псуються. Реалізація товарів нижче собівартості також часто відбувається у період сезонного коливання цін. Більш того, в економіці на практиці застосовуються бізнес моделі, що передбачають наявність супутніх товарів та послуг, що реалізуються на збитковій основі, але значно збільшують обсяги продажів основних товарів, за якими фактично і формується основна складова додаткової вартості та основний прибуток підприємств. Додатковий ефект застосування таких супутніх товарів та послуг у рази перевищує збитки від їх реалізації, а отже загальний результат лише покращується.

Незважаючи на об’єктивні обставини, Податковий кодекс не дозволяє використати для розрахунку бази оподаткування виключно договірну вартість. Такий підхід суперечить світовій практиці, зокрема положенням Директиви Ради 2006/112/ЄС, які передбачають «єдину базу оподаткування».

Слід також зауважити, що застосування норм Податкового кодексу щодо нарахування ПДВ не нижче собівартості призводить до неправомірного стягнення додаткових зобов’язань з ПДВ до бюджету, адже собівартість зокрема включає в себе заробітну плату, амортизацію та інші витрати, що не приймали участі у формуванні податкового кредиту. Таким чином, чинні положення Податкового кодексу створюють дискримінацію для виробників товарів та постачальників послуг, а також призводять до невідповідностей у фінансовому результаті платників податків.

9) Витрати на доставку пенсій колишнім співробітникам платниками єдиного податку 4 групи. Під час прийняття податкової реформи фіксований сільськогосподарський податок був замінений єдиним податком 4 групи. Проте відповідні зміни не були внесені до усіх законодавчих актів, зокрема Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». На практиці це призвело до того, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій стали об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4 групи.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Завданням законопроекту є вдосконалення окремих норм Податкового кодексу щодо оподаткування в агропромисловому комплексі, а також виправлення технічко-юридичних помилок та неузгодженостей при попередніх внесеннях змін до Податкового кодексу та інших регуляторних актів.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Основними положеннями законопроекту пропонується:

– виключити з об’єктів оподаткування податком на нерухомість дитячі садки, школи, сільські клуби та інші об’єкти соціальної інфраструктури села, а також від сплати податку на нежитлову нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарського призначення, незалежно від суб’єкта права власності на них;

– дозволити виробникам електричної енергії, отриманої від когенераційних установок та альтернативних джерел, бути платниками єдиного податку 4 групи з певними обмеженнями;

– чітко передбачити, що авансовий внесок з податку на прибуток у разі виплати дивідендів не сплачується особами, які не є платниками податку на прибуток або звільнені від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств;

– виключити вимогу щодо реєстрації прав на землю для цілей оподаткування;

– внести уточнення щодо переліку сільськогосподарської продукції для цілей оподаткування, включивши в нього побічну та супутню продукцію рослинного та тваринного походження;

– тимчасово, на 2015 рік, скасувати штрафи за порушення порядку обчислення та правильності заповнення декларації з податку на нежитлову нерухомість;

– звільнити платників єдиного податку 4 групи від сплати податку на нежитлову нерухомість;

– змінити підхід до визначення бази оподаткування ПДВ, у разі продажу товарів/послуг нижче ціни придбання або собівартості та враховувати при визначенні бази оподаткування виключно ту частину собівартості товарів/послуг, за рахунок якої платником податку було сформовано податковий кредит.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У цій сфері діє Податковий кодекс України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Реалізація норм, що містяться в законопроекті, не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту дозволить попередити негативні соціально-економічні наслідки, пов’язані із запровадженням податку на нежитлову нерухомість, уникнути подвійного оподаткування при виплаті дивідендів, запровадити справедливу базу оподаткування ПДВ при продажі товарів/послуг, стимулювати інвестиції в енергозберігаючі технології, а також полегшити адміністрування сплати окремих податків.

Народні депутати України

Бакуменко О.Б. №121

Насіров Р.М. №115

Кучер М.І. №232

Юрчишин П.В. №228

Продан О.П. №079

Галасюк В.В. №196

Лабазюк С.П. №188

Івченко В.Є. №214

Кулініч О.І. №345

Голуб В.В. №395


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін...
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»

Закон Українивід 17. 05. 2016 №1367-viii «Про внесення змін до Кодексу...

Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства
Про затвердження методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів міністерства фінансів...

Кодексу торговельного мореплавства України
Ця Технологічна схема розроблена на підставі частини другої статті 25 Закону України “Про прикордонний контроль”, пункту 19 Положення...

Пояснювальна записка до Типових навчальних планів загальноосвітніх...
Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, наказу Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України від 19. 01...

Актуальна подія президент підписав закони про зміни до Держбюджету та Податкового кодексу
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...

Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань...
Сокаль, вул. М. Шашкевича,86, ☎ (8-03257) 7-20-73. e-mail: код єдрпоу 02144789

Кодексу України про адміністративні правопорушення
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...

Закону України Про освіту
Закону України "Про професійно-технічну освіту", частини четвертої статті 48 Закону України "Про вищу освіту" та з метою стимулювання...

Дпаоп 00. 0 05-94 Єдина державна система показників обліку умов І безпеки праці
На виконання Закону "Про охорону праці" І постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року n 64 "Про заходи щодо виконання...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка