Пошук по сайту


Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології

Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології

Сторінка1/3
  1   2   3



Додаток № 7

до наказу Міністерства освіти і

науки, молоді та спорту України

від 14.07.2011 № 791
Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології 2012 розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія, 7-11 класи (К.: Перун, 2005) та Біологія, 10-11 класи (Тернопіль, Мандрівець, 2011).

Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є:

  • перевірити відповідність знань та умінь учнів програмним вимогам;

  • виявити рівень навчальних досягнень учнів;

  • оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Зміст програми зовнішнього незалежного оцінювання структурований за рівнями організації життя й складається
з «Вступу» та розділів: «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Неклітинні форми життя», «Організмовий рівень організації життя», «Надорганізмові рівні організації життя», «Історичний розвиток органічного світу», які в свою чергу розподілено на теми. В кожній темі визначено обсяг вимог до знань та предметних умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання з біології.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання спрямована на виявлення рівня сформованості знань та умінь з шкільного предмета «Біологія» на основі яких учасник зовнішнього незалежного оцінювання зможе:

  • характеризувати основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії, біологічні явища і процеси;

  • оперувати поняттями, за потреби пояснення процесів та явищ живої природи, підтверджуючи прикладами з життя та діяльності людини, охорони здоров’я, досягнень біологічної науки;

  • порівнювати процеси життєдіяльності на різних рівнях організації, (молекулярному, клітинному,

організмовому, популяційно-видовому, екосистемному, біосферному) та виявляти взаємозв’язки між ними;

  • встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв’язки та закономірності у живій природі, класифікувати об’єкти;

  • виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;

  • застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;

  • виконувати розрахунки із використанням математичного апарату;

  • застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, представленої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);

  • обґрунтовувати висновки.



Назва розділу, теми

Знання

Предметні уміння та способи навчальної діяльності

Вступ

Основні ознаки живого. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Характеризувати основні ознаки живого.

Пояснювати значення біологічної науки в житті людини і суспільства.

Аналізувати структуру рівнів організації життя.

Молекулярний рівень організації життя

Елементний склад організмів

Неорганічні сполуки в організмах

Органічні сполуки в організмах


Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, в тому числі органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) та способи усунення їх нестачі.

Ендемічні хвороби.

Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.

Будова, властивості і функції органічних сполук. Поняття про біополімери та їхні мономери.

Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах живих істот.

Ліпіди Особливості будови, основні властивості та функції в організмах.

Білки: особливості будови. Амінокислоти, пептиди та поліпептиди. Рівні структурної організації білків. Властивості білків. Денатурація, ренатурація, деструкція білків. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.

Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип комплементарності. Поняття про ген. РНК та їхні типи. АТФ, поняття про макроергічний зв’язок.

Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди, фітонциди), їх біологічна роль.

Називати органогенні елементи, макроелементи, визначати їх роль в побудові молекул білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів.

Порівнювати співвідношення хімічних елементів у живій та неживій природі.

Використовувати знання для визначення можливості попередження захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів.

Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів Na+, K+, Cl-, Ca2+, Mg2+, PO43-.

Встановлювати взаємозв’язок між фізико-хімічними властивостями та біологічною роллю води.

Наводити приклади застосування ферментів в господарській діяльності людини.

Характеризувати функції органічних сполук: ліпідів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот, АТФ.

Розпізнавати основні класи органічних сполук за їх структурними формулами та властивостями.

Визначати роль хімічних зв’язків в структурній організації макромолекул.

Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.

Встановлювати: закономірність між просторовою організацією макромолекул та біологічними функціями речовин; взаємозв’язок між будовою органічних речовин та їх функціями.

Розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад; моделювати процеси реплікації.

Обґрунтовувати єдність хімічного складу організмів, живої і неживої природи; значення біологічно активних речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності організмів.



Клітинний рівень організації життя

Організація клітин

Поділ клітин

Обмін речовин та перетворення енергії


Основні положення сучасної клітинної теорії.

Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.

Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікротрубочки). Цитоскелет, його функції.

Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітиний центр, органели руху. Клітинні включення.

Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний).

Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).

Особливості організації клітин прокаріотів. Особливості будови поверхневого апарату. Нуклеоїд прокаріотів. Плазміди. Рибосоми. Джгутики. Пілі.

Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази.

Мейотичний поділ клітин, його фази. Кон'югація гомологічних хромосом. Кросинговер.

Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми.

Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання.

Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, старт-кодон, стоп-кодони. Транскрипція. Гени (структурні і регуляторні). Екзони, інтрони. Трансляція. Реакції матричного синтезу (реплікація, транскрипція, трансляція).

Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світловій та темновій фазах фотосинтезу. Сумарне рівняння процесу фотосинтезу. Значення фотосинтезу.

Порівнювати клітинну теорію Т.Шванна та сучасну клітинну теорію.

Пояснювати: взаємозв’язок мембран в еукаріотичній клітині та їх участь у клітинній взаємодії; способи транспорту речовин через мембрани.

Порівнювати будову і функції поверхневого апарату клітин тварин, рослин, грибів, бактерій.

Характеризувати будову і функції компонентів клітини.

Встановлювати взаємозв’язок між будовою і функціями компонентів клітини.

Розпізнавати клітини та їх компоненти на схематичних малюнках та мікрофотографіях.

Встановлювати взаємозв’язок складників ядра, цитоплазми і поверхневого апарату клітини.

Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду.

Порівнювати прокаріотичні і еукаріотичні клітини.

Виявляти причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).

Робити висновок про: загальний план будови клітин всіх організмів; клітину ─ елементарну структурно-функціональну одиницю організмів.

Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу, мейозу, кросинговеру.

Аналізувати: етапи клітинного циклу; фази мітозу і мейозу.

Порівнювати мітотичний і мейотичний поділи клітини.

Наводити приклади автотрофних (фото- і хемо-) і гетеротрофних організмів.

Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу; аеробного дихання; фотосинтезу; вплив умов довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин.

Порівнювати фотосинтез у про- і еукаріотів, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.

Виявляти особливості фотосинтезу еукаріотів та прокаріотів.

Аналізувати етапи енергетичного та пластичного обміну.

Моделювати процеси трансляції, транскрипції.


Неклітинні форми життя

Віруси, пріони, віроїди


Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.

Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна.

Профілактика вірусних хвороб.

Роль вірусів у природі та житті людини.

Пріони, віроїди

Наводити приклади хвороб, які спричиняють віруси та пріони.

Характеризувати будову вірусів; механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій.

Розкривати шляхи зараження вірусами та пріонами. Пояснювати вплив вірусів на організм хазяїна .

Визначати ознаки живої і неживої природи притаманні вірусам.

Порівнювати властивості вірусів, віроїдів і пріонів.

Оцінювати роль вірусів в природі й житті людини; перспективи застосування вірусів у біотехнологіях.

Обґрунтовувати заходи профілактики вірусних та пріонних хвороб.

Організмовий рівень організації життя

Бактерії


Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, інцистування, обмін спадковою інформацією). Взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Заходи боротьби із збудниками та профілактика інфекційних захворювань.

Наводити приклади хвороб, які спричиняють бактерії.

Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках, мікрофотографіях.

Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.

Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій та ціанобактерій.

Визначати взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами.

Розкривати роль прокаріотичних організмів у природі та в житті людини; принципи застосування бактерій у біотехнологіях.

Обґрунтовувати заходи профілактики і боротьби з бактеріальними хворобами.

Рослини

Будова і процеси життєдіяльності рослин

Різноманітність рослин


Загальна характеристика царства Рослини.

Класифікація рослин. Життєві форми рослин.

Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних рослин. Тканини багатоклітинних рослин (твірна, покривна, основна, механічна, провідна) їхня будова і функції.

Особливості будови і процесів життєдіяльності нижчих і вищих рослин.

Вегетативні органи рослин (корінь; пагін: стебло, листок; зародковий пагін – брунька) їхня зовнішня і внутрішня будова та функції. Видозміни вегетативних органів рослин.

Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід) їхня будова і функції. Суцвіття (китиця, простий колос, головка, кошик, щиток, зонтик, складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик). Утворення насіння та плодів. Особливості будови насінини одно- та дводольних рослин. Органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії). Спори.

Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення – фотосинтез). Дихання рослин. Транспірація.

Рух речовин (органічних і неорганічних). Взаємозв’язок органів рослин.

Розмноження рослин (форми розмноження водоростей, вищих спорових та насінних рослин). Вегетативне розмноження рослин. Особливості запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин. Запилення та його способи.

Ріст і розвиток рослин. Життєві цикли вищих рослин (чергування поколінь, спорофіт, гаметофіт). Тривалість життя рослин. Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасінних рослин.

Загальна характеристика відділів: Зелені водорості, Бурі водорості, Червоні водорості, Діатомові водорості, Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Покритонасінні.

Класифікація покритонасінних рослин. Особливості будови класів Однодольні. Дводольні. Родини Капустяні (Хрестоцвіті), Трояндові, Бобові, Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті), Лілійні, Цибулеві, Злакові.

Типові дикорослі та культурні представники родин.

Особливості поширення рослин різних таксонів. Роль рослин у природі та в житті людини. Зникаючі види рослин в Україні. Червона Книга, Зелена книга, Заповідники, заказники, національні парки.


Виділяти істотні ознаки царства Рослини.

Пояснювати класифікацію рослин.

Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві форми рослин.

Розкривати роль рослин у природі та значення в житті людини.

Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках; типи суцвіть на схемах.

Характеризувати: особливості будови тканин і органів рослин; видозміни вегетативних органів рослин; типи кореневих систем; утворення насіння і плодів; способи вегетативного розмноження; процеси життєдіяльності рослин; ріст і розвиток рослин; вплив добрив на ріст і розвиток рослин; рухи рослин; регуляцію функцій у покритонасінних рослин;

Пояснювати: значення видозмін вегетативних органів рослин; значення квітки, суцвіття, плоду, подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значення вегетативного розмноження, запилення, фотосинтезу, дихання, транспірації.

Порівнювати: типи кореневих систем; будову насінини однодольних і дводольних рослин.

Застосовувати знання для: використання різних способів вегетативного розмноження рослин у господарстві людини; створення оптимальних умов для проростання насіння й догляду за рослинами.

Визначати: спосіб запилення квітки, способи поширення плодів за їхньою будовою; закономірності процесів життєдіяльності рослин.

Аналізувати принципи організації багатоклітинних рослин.

Встановлювати: взаємозв’язок будови та функцій тканин, органів рослин; зв'язок між будовою квітки і способом запилення; взаємозв’язок органів рослин.

Обґрунтовувати значення появи в процесі еволюції квітки і плоду; цілісність організму рослин.

Розпізнавати представників відділів вищих рослин, види квіткових рослин з родин Капустяні (Хрестоцвіті), Розові (Трояндові), Бобові, Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті), Лілійні, Цибулеві, Злакові, рідкісні та зникаючі види рослин України на малюнках і фотографіях.

Вирізняти особливості водоростей, вищих спорових рослин, насінних рослин.

Пояснювати принципи класифікації покритонасінних рослин.

Характеризувати: особливості рослин різних відділів, класів – Однодольні і Дводольні; особливості пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу життя; взаємозв’язки рослин між собою, з іншими організмами і неживою природою.

Визначати: представників різних систематичних груп (відділів, класів покритонасінних) рослин за ознаками зовнішньої будови; причини, що зумовлюють поширення рослин різних таксонів на земній кулі; причини, що зумовлюють панування покритонасінних рослин у сучасній флорі.

Аналізувати особливості будови, процеси життєдіяльності рослин як результат пристосування їх до життя на суходолі.

Порівнювати рослини різних систематичних груп.

Наводити приклади використання видів рослин людиною.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Програма зовнішнього незалежного оцінювання спрямована на виявлення...
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів:...

Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення в 2016...
Міністерстві юстиції України 28 вересня 2015 року за №1152/27597, з метою організованого проведення в 2016 році зовнішнього незалежного...

Порядок проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання в 2016 році
Цей Порядок визначає основні засади проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання

Правила проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання у...
...

Про внесення змін до Положення про державну підсумкову атестацію...
Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти" (із змінами) та від 31. 12. 2005 №1312...

1. Педагогічний програмний засіб «Фізика 8» для заг навч зак
Український центр оцінювання якості освіти «Фільм-пам’ятка» Правила проходження зовнішнього незалежного оцінювання

Про пробне зовнішнє незалежне оцінювання
Пробне зовнішнє незалежне оцінювання (далі – пробне зно) – добровільне тестування осіб, що мають намір вступати до вищих навчальних...

Визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання: старі проблеми та нові перспективи

С тартує основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання!
України. Як І попереднього року, запрошення-перепуски поштою надсилатися не будуть

Україна
України в 2015 році», листа Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти від 28. 11. 2014 року №04/01-496/02-09 «Про...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка