Пошук по сайту


Всеукраїнський студентський архів

Всеукраїнський студентський архів

Сторінка1/3
  1   2   3

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

1. РАЦІОНАЛЬНІ УМОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Становище людини в біосфері двоїсте. Як біологічні об'єкти ми залежимо від фізичних чинників середовища і пов'язані з ним через харчування, дихання, обмін речовин. Людський організм має свої пристосувальні реакції, які виробились у про­цесі біологічної еволюції. Однак головною особливістю людини, що відрізняє її від інших видів, є новий спосіб взаємодії з природою через створену нею культуру. Як могутня соціальна система, людство створює на Землі своє культурне середовище. Біологічне в людині змінюється незрівнянно повільніше, ніж соціальне. Вважають, що пото варіепз існує яких-небудь 40-50 тис. років. За цей час, з погляду людської історії колосальний час, біологія людини не змінювалася скільки-небудь помітним чином. Не став більшим за обсягом її мозок, все ж у тому напрямку серце гонить кров, а також майже не змінився обсяг перекачування крові. І органи чуття майже не змінилися, і в основному ті ж емоції притаманні людині. Невпізнанно змінилося в людині за це час лише соціальне. Особистість раба і рабовласника, кріпака і феодала, робітника і буржуа і, нарешті, демократична особистість - такі основні вуз­лові означники виміру людини як істоти соціальної, означники, що відповідають розвитку людини від рабовласництва через феодалізм і капіталізм до нинішнього демократичного станови­ща після соціально-політичних потрясінь кінця XIX століття. І це за «які-небудь» декілька тисяч .років. Одне з основних завдань фізіології людини - це регуляція та інтегрована роль нервової системи в організмі людини. Нервова система людини - це сукупність утворень (рецептори, нерви, ганаглії, мозок), які сприймають спрямовані на організм подразники, проводять обробку виниклого при цьому збудження, формують відповідні протидіючі реакції, регулюють і координують всі функції організму в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. Враховуючи той факт, що людина являє собою і біологічний об'єкт, можна зробити висновок про те, що всі біологічні системи можуть існувати в навколишньому середовищі за умови біологічної рівноваги. Людина, як єдина біологічна система природи, здатна при взаємодії з нею регулювати і контролювати обмін речовин між собою і природою, тобто людина потребує матеріального забезпечення. Ця діяльність визначається процесом праці, в якому людина змінює не тільки навколишнє середовище (середовище існування), але і своє власне середовище. Якщо розглядати життя як спосіб існування білкових тіл, де проходить обмін речовин з навколишнім середовищем, то з припиненням цього обміну припиниться і життя. Це положення можна підтвердити загальновідомими прикладами. Людина може прожити без повітря 1,5-5 хв., без води - декілька днів, без їжі - декілька тижнів. Цих елементарних прикладів достатньо для того, щоб твердити - людина без матеріального забезпечення як біологічний об'єкт існувати не може. Але людина потребує духовного спілкування зі своїми суб'єктами, з якими вона проживає. Людина - єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної свідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе, яке виступає в емпірічній або теоретичній формі. Знання, в свою чергу, може матеріалізуватися, опредмечуватися, але для цього воно має стати ідеєю. Ідея - це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває мету і прагнення суб'єкта, які становлять певну світоглядну систему. Світогляд - одна із форм свідомості людини, невід'ємний атрибут життєдіяльності людей. Способом його існування виступає філософія, а також суттєві «виміри» людини, які враховують її потенційні можливості та прагнення.

2. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємов­ідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними. До кінця XX в. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричи­няти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхне­вого стоку, структури грунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, акти­візацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. В історичному плані виділяють декілька етапів зміни біосфери люд­ством, які увінчались екологічними кризами та революціями, а саме:

· вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду;

· надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства;

· зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом: випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо;

· інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання грунтів та вирубування лісів;

· глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),

2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),

3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,

4) зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом. Опосередкованими об'єктами забруд­нення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу:

· рослини,

· тварини,

· гриби,

· мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

· інгредієнтне забруднення — забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт - складова частина складної сполуки або суміші);

· параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища - одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);

· біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

· стаціально-деструкційне забруднення (стація— місце існування популяції, деструкція - руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

Забруднення довкілля поділяють на природні, які викликані якими-небудь природними, часто катастрофічними, причинами (виверження вулканів, селеві потоки тощо), і антропогенні, які виникають у результаті діяльності людини.

До основних антропогенних забруднювачів довкілля належать:

1. речовини, що викидаються промисловими підприємствами;

2. нафта та нафтопродукти;

3. пестициди;

4. мінеральні добрива;

5. шуми від виробництв, транспорту;

6. іонізуюче випромінювання;

7. вібрації;

8. світло-теплові впливи.

3. ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕЧНИХДЛЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЧИННИКІВ

Чинники зниження життєдіяльності:

  1. конфлікти. Психічна травма, отримана внаслідок конфлікту, виводить людину з нормального психофізіологічного стану, що може призвести до суттєвих змін в життєдіяльності людини.

  2. наркотики і наркоманія. Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Молоді необхідно усвідомити, що вживання наркотиків не просто шкодить здоров’ю людини, а й знищує, вбиває її. Наркоманія – це насамперед проблеми молоді. Наркоманія – це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається . Виникнення наркоманії пов’язане з ейфорією, приємно збуджуючим ефектом наркотику. Чим сильніший ефект ейфорії, тим швидше настає звикання. Розвиток наркоманії може настати як результат допитливості, експериментування, як наслідок прийому знеболюючих, снодійних засобів. Поширенню наркоманії сприяє нездорове мікро соціальне середовище, відсутність у людини інтелектуальних і соціально-позитивних настанов.

  3. алкоголь і алкоголізм. Мабуть, у нас немає жодної сім’ї, яку прямо чи опосередковано не хвилювала б проблема алкоголізму. Алкоголізм – страшна хвороба, яка за розповсюдженням на Землі займає третє місце після серцево-судинних та ракових захворювань. Алкоголь збуджує, підбадьорює, піднімає настрій, змінює самопочуття. Алкоголь – висококалорійний продукт, швидко забезпечує енергетичні потреби організму.

  4. нікотин і нікотиманія. Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають запаморочення і нудота. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входять близько 30 отруйних речовин:

  • аміак;

  • синильна кислота;

  • сірководень;

  • чадний газ; радіоактивні речовини;

  • тютюновий дьоготь.

Куріння – один з основних чинників, який призводить до того, що розвивається рак легень, шлунка, хвороб серця.

  1. Втома і перевтома.

  2. хворобливі стани.

4. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ

П’ять тисячоліть тому, коли з’явились перші міські поселення, почалася формуватися і техносфера – сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з’явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини.

Техногенні небезпеки – це транспортні аварії, пожежі, неспровоковані вибухи аварії на інженерних спорудах життєзабезпечення тощо.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті. Території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Види аварій:

  • аварії з витоком сильнодіючих речовин;

  • аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

  • пожежі та вибухи;

  • аварії на транспорті;

  • аварія на трубопроводі.

Серед особливо небезпечних явищ особливе місце займають аварії з викидом в атмосферу сильнодіючих хімічних речовин, які спричиняють хімічне забруднення навколишнього середовища, хімічне ураження людей та їхню загибель. Після будь-якої аварії ймовірність виникнення пожежі дуже велика. Пожежа – це неконтрольоване горіння, небезпечне для людей, воно завдає матеріальних збитків. Горіння само по собі є дуже складним фізично-хімічним перетворенням, яке супроводжується виділенням тепла і світла. Для того, щоб це перетворення відбулося, потрібні горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Трапляються авіаційні катастрофи, катастрофічні паводки. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників. Джерелами конфлікту є:

  • соціальна нерівність, яка існує в суспільстві;

  • поділ влади;

  • претендування на соціальний престиж;

  • розподілення матеріальних благ;

  • поділ освіти.

Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб’єктивну реакцію на нього. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт. Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів неодмінно переросте у соціально-політичний. Соціальні конфлікти бувають:

  • політичні – конфліктують політичні системи:

  • соціальні – конфліктують соціальні системи;

  • економічні – конфліктують економічні системи.

Суб’єктами соціально-політичного конфлікту стають люди, які усвідомили протиріччя і обрали як спосіб його вирішення зіткнення, боротьбу, суперництво. Подібний спосіб вирішення протиріччя здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, коли має місце відверте зазіхання на ресурси, вплив, територію з боку індивіда, групи. Держави. Суб’єктами конфліктів можуть виступати:

  • окремі люди, групи. Організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури;

  • об’єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.

Існує дві форми перебігу конфліктів:

  • відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

  • закрита або латентна, коли відвертого протистояння нема, але починається невидима боротьба.

Поняття „ соціально-політичний конфлікт ” використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав ( громадянська війна, страйки ) та між державами ( війни, партизанські рухи ).

Війни – це збройна боротьба між державами або соціальними. Етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

До соціально-політичних конфліктів також належать і виступи екстремістських угрупувань у вигляді збройних нападів і терористичних актів. Збройний напад – це акт застосування сили наступального характеру, здійснюваний організованою групою або державою з метою послаблення або знищення іншої організованої групи або держави. Тероризм – це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, вкладаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.

Досить часто після завершення конфлікту виникає ще один етап – постконфліктний синдром, який характеризується напруженням у відносинах сторін, які щойно конфліктували.

  1. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩУ

Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішально зумовлені двома факторами – “демографічним вибухом” другої половини ХХ ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Соціологія Городяненко Структура І функції соціології як наукиСтруктура соціологічної науки

Всеукраїнський студентський архів
Предмет та об`єкт вивчення соціології. Наукові дискусії навколо предмету соціології

Всеукраїнський студентський архів
Температура це досить важлива характеристика термодинамічної системи. Вона визначає ступінь нагрітості тіл І є мірою інтенсивності...

Всеукраїнський студентський архів
Потрібна система різних форм, що залежать від характеру виробництва, ресурсів галузі, підприємств, елементів природного середовища,...

Всеукраїнський студентський архів
Таким чином, ця гемопоетична, або кровотворна, стовбурова клітина плюрипотентна, оскільки дає початок усім видам термінально диференційованих...

Всеукраїнський студентський архів
Через те, що існування людства історичне, тобто еволюціонувало від простіших станів до більш складних І удосконалених, то й наука...

Всеукраїнський студентський архів
Автор презентує проект створення учнівської прибузької республіки „Майбуття Поділля”. Учнівське самоврядування виступає реальним...

Всеукраїнський студентський архів
Філософ, в буквальному значенні цього слова, є не тільки творцем світоглядних систем. Він бачить своє завдання в тому, щоб зробити...

Всеукраїнський студентський архів
Треба відзначити, що найбільш ефективним способом застосування бз є її розпорошення за допомогою наземних або авіаційних засобів....

Всеукраїнський студентський архів
Не менш важливими в духовному житті людини стали й середні та малі прозові форми: повісті, оповідання, новели. Розквіт художньої...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка