Пошук по сайту


Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія та фізіологія людини»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія та фізіологія людини»

Міністерство охорони здоров’я України

Старобільське обласне медичне училище



Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета:


« Анатомія та фізіологія людини»

Тема: «Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини. Схеми з’єднання кісток. Рухи в суглобах. Вікові та статеві особливості черепа».

Кількість навчальних годин: 4

Курс: ІІ

Відділення: «Лікувальна справа»

Викладач: Корнієнко Олексій Петрович.



Старобільськ – 2012


1. Актуальність теми: Скелет виконує функції опори, руху і захисту внутрі­шніх органів. Опорна функція скелета полягає в тому, що він підтримує м'які тканини, що кріпляться до нього, утво­рює стінки порожнин, в яких містяться внутрішні органи, надає тілу відповідної форми і положення в просторі. Кіст­ки скелета виконують функцію руху, зумовлену тим, що під час скорочення прикріплених до них м'язів кістки викону­ють роль важелів І і II роду.

Формуючи порожнини (черепну, грудну, тазову тощо), кістки захищають внутрішні органи від пошкоджень та ін­ших впливів навколишнього середовища. У процесі еволюції людини скелет кінцівок за­знав значних змін. Верхні кінцівки стали органами праці, нижні зберегли функції опори і переміщення, утримують тіло людини у вертикальному положенні.

2. Навчальні цілі:

Знати:

  • Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини; ą - 1

  • Основні функції системи скелета та її біологічне значення; ą – 2

  • Загальна характеристика системи скелета людини (осьового та додаткового); ą - 1

  • Суглоби осьового скелета; ą – 2


Вміти: 1. Вирішувати типові та ситуаційні задачі; - a - 3

2. Виконувати програмовані завдання; - a - 3


  1. Матеріали доаудиторної самостійної роботи роботи.


1. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми.


№з/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1. Ті, що забезпечують

1

Основи латинської мови з медичною термінологією

Значення латинської термінології для анатомії та фізіології

Застосовувати знання предмета при вивченні анатомії та фізіології

2

Медична біологія

Матеріал, отриманий в процесі вивчення курсу біології

Застосовувати знання предмета при вивченні анатомії та фізіології


2. Зміст теми:

Скелет виконує функції опори, руху і захисту внутрі­шніх органів. Опорна функція скелета полягає в тому, що він підтримує м'які тканини, що кріпляться до нього, утво­рює стінки порожнин, в яких містяться внутрішні органи, надає тілу відповідної форми і положення в просторі. Кіст­ки скелета виконують функцію руху, зумовлену тим, що під час скорочення прикріплених до них м'язів кістки викону­ють роль важелів І і II роду.

Формуючи порожнини (черепну, грудну, тазову тощо), кістки захищають внутрішні органи від пошкоджень та ін­ших впливів навколишнього середовища.

Класифікація. В основу класифікації кісток покладено їх форму, структуру та функції. За формою розрізняють трубчасті, губчасті, плоскі, змішані (ненормальні) та повіт-роносні кістки. Трубчасті і губчасті кістки поділяють на довгі та короткі. До довгих трубчастих кісток належать: плечова і кістки передпліччя, стегнова і кістки гомілки, до коротких — фаланги пальців. Довгі губчасті кістки — ребра, груднина, ключиця; короткі — кістки зап'ястка, заплесна, хребці, сесамоподібні кістки.

До плоских кісток відносять покривні кістки черепа (луска лобової кістки, тім'яна, скроневі кістки) і кістки поясів кін­цівок (кульшові кістки).

Повітроносні кістки (верхньощелепна, клиноподібна, ре­шітчаста, лобова) мають повітроносні порожнини (пазухи), вистелені слизовою оболонкою. Змішані кістки складають­ся з частин, що мають різну будову та форму. Наприклад, тіло хребця за формою і будовою належить до губчастих кісток, дуга і відростки — до плоских.

З'єднання кісток. Розрізняють три види з'єднання кіс­ток: безперервні, переривчасті та симфізи. Безперервне з'єд­нання — таке, в якому між з'єднаними кістками є прошарок сполучної тканини, відсутня щілина або порожнина. Безпе­рервне з'єднання поділяють на волокнисте, хрящове та кіс­ткове. До волокнистих з'єднань належать синдесмоз (sупdеsтоsis), шoв (sutига) і вклинення cотрhоsis), до хрящо­вих — синхондроз (sупсhопdгоsis). Більшість суміжних кісток склепіння черепа з'єднують­ся між собою зубчастим швом {sиtuга cеггаtа). З'єднання косо зрізаних поверхонь кісток, що накладаються одна на одну, називається лусковим швом (sutига sqиатоsа).

Кістки лицевого черепа з'єднуються між собою плос­ким швом {sutига рlапа) — рівними краями.

У безперервних волокнистих з'єднаннях (синдесмозах) кістки з'єднуються між собою сполучнотканинними утво­реннями — зв'язками (зв'язки хребтового стовпа, кісток пе­редпліччя), міжкістковими перегородками. З'єднання кісток за допомогою швів трапляються тільки в черепі, вклинен­нями з'єднуються зуби із зубними комірками — альвеолами (зубоальвеолярне з'єднання).

Синхондроз — безперервне з'єднання кісток за допомо­гою хрящової тканини. Так з'єднуються тіла хребців, ребра з грудниною, мечоподібний відросток з тілом груднини. Як­що хрящовий прошарок між кістками зберігається до відпо­відного віку і замінюється кістковою тканиною, таке з'єд­нання називають синостозом.

Симфіз — перехідне волокнисте або хрящове з'єднання кісток, у товщі якого міститься невелика щілиноподібна по­рожнина. Прикладами його можуть бути з'єднання лобко­вих кісток - лобковий симфіз, хребців — міжхребцеві сим-фізи, симфіз ручки груднини. У цих з'єднаннях обмежена рухомість, можливі незначні зміщення з'єднаних між собою кісток.

До переривчастих, синовіальних, з 'єднань відносять суг­лоби (агtісиlаtiопеs sупоvіаlеs) — найпоширеніший вид з'єд­нань кісток. Основними елементами суглоба є: суглобові поверхні з'єднаних кісток, оповиті суглобовим хрящем (як правило, гіаліновим); суглобова капсула, що охоплює суг­лобові кінці кісток; суглобова порожнина, обмежена сугло­бовими поверхнями кісток і суглобовою капсулою. Тиск все­редині суглоба від'ємний.

Суглобові поверхні кісток, що з'єднуються, відповіда­ють одна одній. Якщо одна поверхня випукла, то друга уві­гнута.

Суглобова капсула складається із зовнішнього волокни­стого шару (волокнистої мембрани) і внутрішнього (синовіаль­ної мембрани, яка утворює синовіальні складки, а в де­яких суглобах, наприклад колінному, — сумки, або бурси). Синовіальні сумки розміщені між поверхнею кістки і сухо­жилками м'язів, які рухаються довкола неї; у вигляді м'я­ких прокладок зменшують тертя поверхонь сухожилків та кісток, що дотикаються. Волокниста мембрана місцями сто­вщується, утворює капсульні, позакапсульні й розміщені в порожнині суглоба зв'язки, що зміцнюють суглобову сумку.

Суглобова порожнина — це щілиноподібний простір між покритими хрящем суглобовими поверхнями, обмежений си­новіальною мембраною суглоба і заповнений невеликою кількістю синовіальної рідини (2—3 мл). Вона сприяє ков­занню суглобових поверхонь кісток і усуненню тертя в суг­лобах. Запалення синовіальної сумки називають бурситом.

Допоміжними елементами суглоба є зв'язки, суглобові диски, меніски (хрящові пластинки) та деякі інші утворен­ня, які роблять суглоби стійкими й міцними, а також спри­яють збільшенню обсягу рухів.

При пошкодженнях (травмах) нерідко спостерігають роз­тяги та розриви зв'язок, защемлення й руйнування менісків, а також стійке зміщення суглобових поверхонь з'єднаних кіс­ток, яке призводить до порушення функції суглоба (вивих).

Порушення герметичності порожнини суглоба (анатомі­чної цілості) при різних травмах і особливо при вогнепаль­них пораненнях нерідко супроводжується розвитком інфек­ції, розладом фізіологічної функції суглоба і всієї кінцівки.

За формою суглобових поверхонь розрізняють куле- й еліпсоподібні, циліндричні, блокоподібні, сідлоподібні та пло­скі суглоби. Форма суглобових поверхонь визначає обсяг і напрямок рухів, які відбуваються довкола трьох осей: вер­тикальної, стрілової та лобової (поперечної). Навколо лобо­вої осі відбувається згинання (флексія) і розгинання (екс­тензія); навколо стрілової — відведення (абдукція) і приве­дення (аддукція); навколо вертикальної — обертання (рота­ція). Обертання всередину називають пронацією, а обертан­ня назовні — супінацією.

Залежно від кількості осей суглоби поділяють на одно­осьові (сполучення між ліктьовою і променевою кістками, надп'ятково-гомілковий, ліктьовий, міжфалангові суглоби), двоосьові (колінний, скронеио-нижньощелепний тощо), ба-гатоосьові (плечовий, кульшовий тощо).

Суглоби, в утворенні яких беруть участь дві кістки, на­зивають простими, три і більше складними.

Розміри жіночого тазу

Внутрішні розміри таза




Прямий розмір

Косі розміри

Поперечні розміри

Площина входу

11

12

13

Широкої частини

12,5

-

12,5

Вузької частини

11

-

10,5

Площина виходу

9,5 – 11,5

-

11

Зовнішні розміри таза

  1. Distantia spinarum – відстань між передніми верхніми остями клубових кісток (25 – 26 см).

  2. Distantia cristarum – відстань між найвіддаленішими точками гребенів клубових кісток (28 – 29 см).

  3. Distantia trochanterica – відстань між великими вертлюгами стегнових кісток (31 – 32 см).

  4. Conjugata externa – відстань від зовнішнього краю симфізу до надкрижової ямки (20 – 21 см).

Вікові особливості черепа.




Череп новонародженого має ряд істотних особливостей. Мозковий відділ його в результаті активного зростання мозку в 8 разів більше лицевого, а у дорослих — тільки в 2 рази. Характерною ознакою новонародженого є наявність тім’ячок: переднього, заднього і парних бічних — клиновидного і сосковидного. Переднє тім’ячко — найбільше, має чотирикутну форму. Бічні тім’ячка, якщо є, заростають до другого-третього місяця, а переднє — на другому році життя дитини.

Шви черепа формуються до 3—5 років, а зростання черепа закінчується до 25—30 років життя людини.

Наступна особливість — наявність хрящових прошарків між кістками основи черепа. Крім того (третя особливість), у новонародженого не розвинені повітроносні пазухи, горби, відростки, відсутні зуби, слабо розвинені щелепи. У літньому віці відбуваються зміни в лицьовому черепі в результаті випадіння зубів: зменшуються альвеолярні відростки щелеп, лицьовий відділ черепа декілька коротшає, кістки черепа стають тоншими і крихкішими.

4. Рекомендована література:

1. Основна:

  • Воробьева ЕЛ., Губарь А.В., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. — М.: Медицина, 1981. — 431 с.

  • Бабский Е.Б., Глебовский В.Д., КоганА.Б., Коротько Г.Ф.,Косицкий, Г.И., Покровський В.М. Физиология человека. — М.: Медицина, 1985. —560 с.

  • Георгиева СА., Беликина Н.В., Прокофьева Л.И., Коршунов Г.В.,КиричукВ.Ф., ГоловченкоВ.М., ТокаееаЯ.К. Физиология. — М.: Медици­на, 1986. — 400 с.

  • ГайдаСП. Анатомія і фізіологія людини. — К.: Вища школа, 1972. —216с.

  • ГавриловЛ.Ф., ТатариновВ.Г. Анатомия. — М.: Медицина, 1986. —367 с.

  • Колесников Н.В. Анатомия человека. — М.: Вьісшая школа, 1967. —432с.

  • ЛипченкоВ.Я., СамусевР.П. Атлас нормальної! анатомии человека:Учеб.пособие. — 2-еизд.,перераб.идоп. —М.: Медицина, 1988. — 320с.,ил.

  • Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини. — К.: Вища шко­ла, 1992. — 333 с.

  • Самусев Р.П., Селин Ю.М. Анатомия человека. — М.: Медицина,1990.— 480с.

  1. Додаткова:

  • СапинМ.Р.,БиличГ.Л. Анатомия человека: Учеб. для студ. биол.спец. вузов. — М.: Вьісшая школа, 1989. — 544 с.

  • Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. —М.:Гос. изд-вомед.лит., 1963. — Т. 1. — 458 с. — Т. 2. — 470 с. — Т. 3. — 420 с.

  • Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х. Микули. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 680 с.

  • Міжнародна анатомічна номенклатура / За ред. 1.1. Бобрика,В.Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001. — 328 с.

  • Свиридов О.І. Анатомія людини: Підручник / За ред. 1.1. Бобрика. — К.: Вища школа, 2001. — 399 с.

  • Фізіологія людини і тварин: Підручник / Г.М. Чайченко, В.О. Цибенко,В.Д.Сокур;За ред.В.О. Цибенка. —К.: Вища школа, 2003. — 463 с.



5. Орієнтовна карта для роботи з літературою.

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Особливості скелету людини у зв”язку з прямоходінням.

Знати:

1.Фізіологічні вигини хребта, їх формування.

2.Амортизаційні можливості скелета людини.

3. Вікові особливості хребта.




З’єднання кісток верхньої кінцівки.



1. З’єднання грудного пояса: синдесмози, суглоби. Надплечово-ключичний суглоб, груднинно-ключичний суглоб.

2. З’єднання вільної верхньої кінцівки. Променево-ліктьовий синдемоз. Суглоби вільної верхньої кінцівки. Плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб: плечо-ліктьовий, плечо-променевий, проксимальний променево-ліктьовий суглоб. Дистальний променево-ліктьовий суглоб.

3. Суглоби кисті: променево-зап’ястковий, міжзап’ясткові суглоби. Середньозап’ястковий, зап’ястково-п’ясткові суглоби, зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця, п’ястково-фалангові, міжфалангові суглоби кисті. Канал зап’ястка.

4. Рухи в суглобах верхньої кінцівки.




3. З’єднання кісток нижньої кінцівки.

1. З’єднання тазового пояса. Синдесмози тазового пояса: затульна перетинка, затульний канал.

Лобковий симфіз. Міжлобковий диск; міжлобковий волокнистий хрящ. Верхня та нижня лобкові зв’язки. Крижово-клубовий суглоб.

2. З’єднання вільної нижньої кінцівки. Велико-малогомілковий синдесмоз. Суглоби вільної нижньої кінцівки. Кульшовий суглоб. Колінний суглоб. Велико-малогомілковий суглоб.

3. Суглоби стопи: надп’ятково-гомілковий суглоб. Піднадп’ятковий суглоб; Надп’ятково-п’ятковий суглоб. Склепіння стопи.

Поперечний суглоб заплесна.

Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб. Склепіння стопи.

П’ятково-кубоподібний суглоб. Клино-човноподібний суглоб.

Міжклиноподібні суглоби. Заплесно-плеснові суглоби. Міжплеснові суглоби. Плесно-фалангові суглоби. Міжфалангові суглоби стопи





6. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:


  1. Будова кульшового суглоба.

  2. Будова колінного суглоба.

  3. Будова гомілковостопного суглоба.

  4. Склепіння стопи.

  5. Будова груднинно-ключичного суглоба.

  6. Будова плечового суглоба

  7. Будова ліктьового суглоба.

  8. Дистальний і проксимальний променево-ліктьові суглоби.

  9. Основні види з'єднання кісток.

  10. Основні елементи суглоба.

  11. Будова суглобової капсули.

  12. Види суглобів за кількістю осей.

  13. Види суглобів за формою суглобових поверхонь.

  14. Які рухи можливі навколо фронтальної та сагітальної осей?

  15. Які рухи називають супінацією та пронацією?

  16. Допоміжні елементи суглоба.


Б. Тести для самоконтролю:

Тести ІІ рівня.

I. Лопатка - це плоска кістка трикутної форми, яка має:

  1. Верхній край.

  2. Бічний край.

  3. Нижній край.

  4. Верхній кут.

  1. Нижній кут.

  2. Бічний кут.

а б в г д

1,3,4,5 1,3,4,5,6 2,3,4,5,6 1,2,4,5,6 1,2,3,4,5

II. Середні зовнішні розміри жіночого таза вимірюються як:

  1. Міжостьова дистанція.

  2. Міжгребенева дистанція.

  3. Міжвертлюгова дистанція.

  4. Анатомічна кон'югата.

  5. Зовнішня кон'югата.

а б в г д

усі відповіді 1,3,4,5 2,3,4,5 1,2,3,5 1,2,3,4

правильні

ІІI. До кісток стопи належить заплесно, до складу якого вхо­дить:

  1. Надп'яткова кістка.

  2. П'яткова кістка.

  3. Човноподібна кістка.

  4. Кубоподібна кістка.

  5. Три клиноподібні кістки.

  6. Трикутна кістка.

а б в г д

1,2,3,4,5 1,3,4,5,6 1,2,4,5,6 1,2,3,5,6 1,2,3,4,6

ІУ. Назвати кістки черепа, що мають повітроносні пазухи:

  1. Скронева кістка.

  2. Потилична кістка.

  3. Клиноподібна кістка.

  4. Решітчаста кістка.

  5. Лобова кістка.

  6. Верхня щелепа.

а б в г д

усі відповіді 1,3,4,5,6 1,2,3,4,5 2,3,4,5,6 1,2,3,5,6

правильні

У. Назвати отвори клиноподібної кістки:

1. Верхня очноямкова щілина.

2.Зорові канали.

  1. Круглі отвори.

  2. Овальні отвори.

  3. Остисті отвори.

а б в г д

2,3,4,5 1,3,4,5 1,2,4,5 усі відповіді 1,2,3,5

правильні

УI. Променево-зап'ястковий суглоб утворений кістками:

  1. Човноподібною.

  2. Півмісяцевою.

  3. Тригранною.

  4. Гороховоподібною.

  5. Променевою.

а б в г д

усі відповіді
1,2,4,5 правильні 1,3,4,5 1,2,3,5 2,3,4,5

УII. Ліктьовий суглоб складний: він складається з декількох простих суглобів:

  1. Плечо-ліктьовий.

  2. Надплечово-ключичний.

  3. Плечо-променевий.

  4. Променево-ліктьовий.

а б в г д

1,2,3 1,3,4 2,3,4 усі відповіді 1,2,4

правильні
В. Задачі для самоконтролю:

Ситуаційні задачі:

  1. У хворого перелом плечової кістки. Зазначте найбільш вірогідне місце перелому.

  2. У хворого виявлений перелом трубчастої кістки, яка розташована проксимальніше від мізинця. Як правильно на­писати діагноз у направленні до лікаря-травматолога?


7. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи.

Теми рефератів:

  • Загальна артрологія. Класифікація з'єднання кісток.

  • Біомеханіка, класифікація суглобів.

  • Закономірності розміщення зв'язок;

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Загальні дані про будову м’язів скелету. Структура скелетного м’язу. Фізіологія м’язового скорочення»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Топографія пристінкової плеври. Плевральна порожнина: вміст, закутки. Межі плевральних мішків І легень»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Актуальність теми: Протягом постнатального періоду розвитку людини до старості внутрішні статеві органи переживають ряд змін, що...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Значення процесів виділення для організму. Особливості кровоносної системи нирки (“чудесна сітка” нирки)»

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Тема: «Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
На задній стінці порожнини проходять аорта, нижня порожниста вена, лежать нервові сплетення, лімфатичні судини І вузли. Внутрішня...

Методична розробка самостійної роботи студентів з предмета: «Анатомія людини»
Механізм зворотного зв’язку в системі нервово-гуморальної регуляції виділення гормонів. Шишкоподібна залоза; Одиночні гормонопродукуючі...

Робоча програма «Анатомія, фізіологія І гігієна дітей дошкільного віку»
Робоча програма «Анатомія, фізіологія І гігієна дітей дошкільного віку» для студентів за напрямом підготовки

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці...
Саме тому для лікаря дуже важливо знати причини, що можуть викликати ураження печінки, особливості патологічних процесів, які в ній...

Методична розробка №7 для студентів IV курсу медичного
Тема: Формування здорового способу життя та засоби гігієнічного виховання населення, (заняття проводиться на базі Вінницького обласного...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка