Пошук по сайту


Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2015/2016 навчальному році Реалізація змісту освіти з біології в 2015/2016 н р

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2015/2016 навчальному році Реалізація змісту освіти з біології в 2015/2016 н р



Методичні рекомендації

щодо викладання біології у 2015/2016 навчальному році

1. Реалізація змісту освіти з біології в 2015/2016 н.р.

Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 н.р. здійснюватиметься наступним чином:

у 6 -7 класах відповідно до нової редакції Державного стандарту (постанова КМУ від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/derjavni.html);

у 8 – 11 класах за Державним стандартом базової і повної середньої освіти від 14.01.2004 №24.

Відповідно до наказу ДОН «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2015/2016 навчального року» від 29.05.2015 №282 забороняються будь-які зміни інваріантної складової робочих навчальних планів, сформованої на державному рівні та обов'язкової для всіх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.

2. Тижневий розподіл навчального часу курсу "Біологія"

6 клас – 2 год./тижд.;

7 клас – 2 год./тижд.;

8 клас – 2 год./тижд.;

8 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.;

9 клас – 3 або 2,5* год./тижд.;

9 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.

(* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов).

Старша школа:

10 клас – 1,5 год./тижд. (рівень стандарту та академічний);

5 год./тижд. (профільний рівень);

11 клас – 1,5 год./тижд. (рівень стандарту та академічний);

5 год./тижд. (профільний рівень).

Рівень змісту освіти у 10-11 класах, на якому вивчається біологія, визначається відповідним профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2011/2012 навчальному році.

3. Навчально-методичне забезпечення викладання курсу "Біологія"

3.1. Програми:

Згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» викладання біології у 2015/2016 навчальному році буде здійснюватися у:

6,7-х класах за новою програмою (затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585) – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія. 6-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.

http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/

8-9 класах – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.

8-9 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

10-11 класах – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.;

10-11 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.

Електронні варіанти навчальних програм розміщенні на сайті Міністерства освіти та науки України (www.mon.gov.ua).

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:

7–11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5–9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Рекомендуємо вчителям біології звернути увагу в програмах на:

  • зміст навчального матеріалу (у темах навчальних програм з біології формулювання стисле, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу);

  • проведення шкільних екскурсій, передбачених навчальною програмою (час їх проведення учитель обирає самостійно);

  • вимоги до знань та вмінь учнів, що передбачені в кожній темі програми – обов’язковий результат рівня навченості учня.

Кількість годин, передбачених для вивчення окремих тем чи розділів, що визначена в програмах, є орієнтовною і може бути змінена вчителем в межах годин, визначених Типовими навчальними планами.

Резервні години, визначені в програмі, можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
3.2. Планування

Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 годин за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Орієнтовний розподіл годин між темами для навчання біології на академічному рівні міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2011-2012 навчальному році (лист МОН від 09.06.2011 № 1/9-454). Акцентуємо, що коли години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології (наприклад, в робочому навчальному плані у стовпчику навпроти предмета «Біологія» записано 1,5+0,5) - 0,5 годин варіативної складової, то облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

3.3. Особливості викладання курсу "Біологія" за новим державним стандартом.

Порівняння структури курсу біології

за новим та старим державними стандартами:


Клас

Державний стандарт базової і повної середньої освіти

Кількість

годин

Нова редакція

Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Кількість

годин

5

Природознавство

1

Природознавство

2

6

Природознавство

1

Біологія (ботаніка)

2

7

Біологія (ботаніка)

2

Біологія (зоологія)

2

8

Біологія (зоологія)

2

Біологія людини

2

9

Біологія людини

3

Загальна біологія

2

10

Загальна біологія

1,5







11

Загальна біологія

1,5







Всього

12




8



Зауважимо, що програма для учнів 6-9 класів з біології за новим Державним стандартом розроблена з урахуванням таких змістових ліній:

  • різноманітність та еволюція органічного світу;

  • біологічна природа та соціальна сутність людини;

  • рівні організації живої природи.

Навчальний матеріал включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології. Його виклад у програмі здійснено за лінійно-концентричним принципом на основі провідних змістових ліній у такій послідовності:

1) клітина,

2) одноклітинні організми,

3) рослини,

4) гриби,

5) тварини,

6) людина,

7) основи системної біології (тобто, сучасний аналог загальної біології, що включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології).

Програма з біології для 7-го класу продовжує розвивати функціональний та порівняльний підходи щодо формування в учнів системи знань про особливості процесів життєдіяльності тваринного організму, різноманітність тварин та їх роль у природі. Важливо під час викладання біології у 7 класі в темі «Тварини» розглянути їх різноманітність, ознаки будови, біологічні особливості, пристосувальні властивості, особливості процесів життєдіяльності та поведінки; їх різноманітність та роль у природі. Звертаємо увагу на появу двох нових розділів «Процеси життєдіяльності» та «Поведінка тварин».

Порівняння змісту розділу «Біологія тварин»

за новим та старим державними стандартами:


Державний стандарт

базової і повної середньої освіти

«Біологія тварин» - 8 клас

Нова редакція

Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

«Тварини» - 7 клас

Розділи програми

Кількість годин

Розділи програми

Кількість годин

Вступ

8

Вступ

4

Різноманітність тварин

47

Різноманітність тварин

26

Екологія тварин

5

Процеси життєдіяльності

16







Поведінка тварин

10







Екологія тварин

6



Особливості вивчення біології в 2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія тварин» вивчатимуть одночасно як учні 7-х, так і учні 8-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології тварин.

Рекомендуємо вчителям при викладанні використовувати навчально-методичне забезпечення, випущене у 2015р. залежно від тем, а також, розробити новий дидактичний матеріал із зоології для 7 класу, систематизувати та упорядковувати його відповідно до чинної програми.


3.4. Дидактичне забезпечення викладання біології

Звертаємо увагу вчителів біології на те, що в організації навчально-виховного процесу у 2015/2016 н.р. можна використовувати тільки ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних та лабораторних робіт, контролю знань учнів), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п'яти років.

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання можна знайти за посиланням:

http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/

Нагадуємо, що на сайтах ІППОЧО, ДОНМС можна знайти цікаву інформацію щодо досвіду ефективного викладання біології, якими діляться кращі вчителі Чернівецької області. Особливо звертаємо увагу вчителів біології на сайт: http://www.biology.org.ua/, де можна знайти інформацію щодо олімпіад, турнірів, біоконкурсів.

Корисними у роботі учителів біології також можуть бути наступні сайти:

http://dliavseh.at.ua/load/psikhologu/biologija/usi_uroki_biologiji_v_11_klasi_standart_i_akademichnij_riven/24-1-0-150

http://guppy.ucoz.ru/blog/video_o_kletke/1-0-9

http://www.uroki.net/docxim.htm

http://www.proshkolu.ru/user/labolga/folder/171797/

http://pti.kiev.ua/uroki/uroki10/

http://interactive.ranok.com.ua/

http://www.pip-mollusca.org/
3.5. Оцінювання результатів навчання

В організації навчально-виховного процесу важливу роль відіграє зворотній процес, зокрема, оцінювання навчальних досягнень учнів. Рекомендуємо здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів 8-11 класів відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329; учнів 6-7 класів – відповідно до наказу МОНУ від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є й надалі залишається по­точне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсум­кова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється щоденно у процесі поурочного вивчення теми, водночас до нього належить виконання лабораторних і практичних робіт. Зауважимо, що у критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних (практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків.

Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу, учителю необхідно оціню­вати навчальну діяльність учнів з кінцевим результатом, процесом його досягнення, зважаючи на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей. У такий спосіб в учнів старшої школи йде поступове фор­мування вміння виконувати узагальнюючі висновки до лабораторної (практичної) роботи, опираючись на теоретичні матеріали до вивченої теми. Отже, включення в лабораторну (практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання…» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Рекомендовано оцінювати практичні та лабораторні роботи з біології в усіх учнів класу або вибірково (на розсуд вчителя), в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групове, індивідуальне). Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах.

Тематичне оцінювання рекомендовано здійснювати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм, при цьому не усереднюючи бали, а оцінюючи рівень навченості. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології, доцільним є об’єднання деяких тем (на вивчення яких визначено менше 6 годин) у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню. Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок, відповідно до кількості навчальних годин за рік:

35 годин (1 год. на тиждень) – 4 тематичні;

70 годин (2 год. на тиждень) – 6 тематичних;

175 годин (5 год. на тиждень) – 10 тематичних.

Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем. Тематична оцінка виставляється у класному журналі у стовпчику з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля), з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності школярів. Проведення окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів). Однак, зауважуємо на обов’язковому проведенні однієї контрольної роботи впродовж семестру. Контрольні роботи рекомендовано оформляти в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігати в кабінеті біології протягом року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт проводити недоцільно. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.
4. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання на уроках біології

Пропонуємо учителям біології використовувати при викладанні предмету методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання згідно додатку до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», де зазначено внесок українських науковців та педагогів у розвиток науки.

Витяг з документу:

"Національно-патріотичне виховання на уроках біології, екології, хімії та природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей цінностних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас), «Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно у цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему «Історичний розвиток органічного світу» розказуємо, що Україна володіє безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те, що подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-Подільський, в пригирловій частині Смотричу та по Дністру має світове значення. Наголошуємо, що Україна може пишатись тим, що вона входить в п’ятірку країн світу за поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.

Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли.

З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного середовища.

Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

На уроках біології доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які дійшли до нас із сивої давнини.

При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку,барвінку,чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів.

Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхнюприналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної, хімічної науки.

Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини, ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.

Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80 автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні та за кордоном.

Олександр Богомолець народився 24 травня 1881 року в Києві. Крупним і неоднозначним досягненням ученого став розроблений ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою (АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів поранених бійців, врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій по його проханнях і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з місць ув’язнення ряд крупних учених.

У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому."
5. Організація навчальних занять курсу біології

Рекомендуємо за можливістю в ЗНЗ проводити заняття у кабінеті біології. При цьому особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72).

У зазначених матеріалах:

перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти;

описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів;

зразок «Паспорта кабінету» та «Акта дозволу на проведення занять у кабінеті».

Звертаємо увагу педагогічних працівників на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за
№ 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:

Назва інструктажу

Час проведення

Запис про проведення

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті біології

Перший урок навчального року

В журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті біології)

Інструктаж з безпеки життєдіяльності

Перед початком тих лабораторних та практичних робіт, які передбачають використання мікроскопів, скляного посуду, хімічних реактивів тощо.

У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку».

Форма запису: “Інструктаж з БЖД

Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Цільовий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі організації позаурочних навчальних заходів (олімпіади, екскурсії тощо)

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Викладання біології та основ здоров’я в загальноосвітніх навчальних...
У 2015-2016 н р при викладанні біології та основ здоров’я продовжується впровадження Державного стандарту базової та повної загальної...

Методичні рекомендації щодо викладання біології, природознавства...

Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 2015-2016 навчальному році
У 2015-2016 навчальному році учні основної І старшої школи вивчатимуть такі курси географії

Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2015/2016 навчальному році
...

Методичні рекомендації щодо особливостей вивчення української мови...
Методичні рекомендації щодо особливостей вивчення української мови та літератури у 8-9, 10-11 класах загальноосвітніх навчальних...

Методичні рекомендації щодо організації навчально виховного процесу...
Методичні рекомендації щодо організації навчально виховного процесу в 2015-2016 навчальному році – Пирятин: рмк, 2015. – 184с

Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології, природознавства...
Шагієва Раїса Радисівна, методист кабінету природничо-математичних предметів, технологій Рівненського обласного інституту післядипломної...

Методичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнського конкурсу майстерності...
«Джерело творчості» (далі Всеукраїнський конкурс) та з метою якісної організації відповідних етапів Всеукраїнського конкурсу надсилаємо...

Методичні рекомендації щодо вивчення біології та екології у 2013-2014 навчальному році
У 2013-2014 навчальному році вивчення біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами

Про проведення співбесіди з біології та української мови при вступі
Правил прийому Костянтинівського медичного училища в 2016 році, розроблених на підставі Умов прийому до вищих навчальних закладів...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

b.lekciya.com.ua
Головна сторінка